Літо
Якби мене спитали скільки мені років, я би напевно відповів правду, бо я у повному розквіті сил, хоч і не маю на доказ того відповідних документів. Розквіт сил, то авжеж добре, але у чому, скажіть мені, прикол квітці розквітати серед розораного поля. Розоране поле, як ви авжеж розумієте, то моє оточення. Розоране покоління, сказав би я.
От Андрій “дрон” – є членом організаці ультрасів нашого міста, а також його мізком та печінкою, хоча чим далі, тим його можливості на цих посадах стають усе примарніші, бо ж то усе взаємопов’язано. Авжеж
Далі Оля “джа” – олдскульна растаманка, ну принаймні вона так вважає. У дійсності – звичайна планокурка, плано-курка. Кумедно виходить…
Вася “Просто Вася” – називаємо Васею, бо ім’я само собою колоритне. Колись сидів на винті та амфі, по його словам – кинув ту штуку, але на вигляд так не скажеш. Полюбляє сіпати ногами під столом, що іноді дуже дратує дрона, тоді в них виникає концептульний спір, що частіше усього скінчається у відділку міліції. У вільний час стучить у барабан у якійсь місцевій порно-грайнд-дез-шось-там банді, хоча свого часу був затятим гівнорепером. Батьки в нього спокійні, тихі, чим Вася і користується.
І от ми вчотирьох, лежимо на теплому пісочку, гаряче повітря юрмить над нами цікавими викрутасами, море приємно лоскоче п’яти, звук хвиль зворушує та надихає на перманентний відпочинок та теревені на будь-які теми. І літо здається застигло у часі. Як же усе-таки прекрасно! Розквітнуть ще мої квіточки, розквітнуть…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Єдине що важливо це бути людиною твір.