Люблю травневий світлий час – де Борн Бертран
Люблю травневий світлий час
І ніжні квіти весняні,
Люблю, коли чарують нас
Пташині радісні пісні,
І тішусь я красою
Рясних наметів і шатрів,
Розкиданих серед лугів,
Де гасла ждуть до бою
Ряди уславлених полків,
І вершників, і скакунів.
Люблю я бачить, як погнав
Юрбу озброєний загін,
Як мчать отари серед трав,
А військо лине навздогін.
І видно над рікою,
Як замок між гірських горбів
Обложений з усіх боків,
І темною габою
Шеренги мерехтять бійців,
Що виглядають між ровів.
До серця рицар
Що, першим кинувшись у бій,
Летить безстрашно на коні,
Запалює загін весь свій
Відвагою п’янкою.
Ось бій шалений закипів,
І мчить боєць серед полів,
Рискує головою,-
Складу тому свій кращий спів,
Хто йде вперед на ворогів!
Тріщать шоломи і щити
Від палиць і мечів дзвінких.
Рідіють воїнів ряди,
Не стримать коней бойових
Уздечкою тугою.
Хто честь свою не поганьбив,
Той сповнений під час боїв
Турботою одною –
Щоб якнайбільш стинать голів.
Хоробрих надихає гнів!
Це дороге життя мені,
І не люблю я пить і спать.
Люблю гук сурем на
І ржання коней пізнавать
З атакою новою;
Мене сп’яняє блиск мечів,
Як вороги із-за скарбів
Воюють між собою,
Приємно бачить між мерців
Шмати подертих прапорів.
Барони! Жить війною
Нам краще, ніж на схилі днів
Закладом селищ і ланів.
Мій Папіоль, з тобою
Я передам без зайвих слів,
Щоб Так-і-ні у бій нас вів.
Переклад М. Терещенка
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- За що люблю – питаєш ти мене За що люблю – питаєш ти мене А я не знаю, що сказати Бо люблю не за щось, а всю тебе. Люблю я твої карі оченятка, Якими дивишся на мене. Люблю усмішку бездоганну Яку даруєш ти мені. Люблю твій голосочок чути Яким я насолоджуюсь щодня. Люблю я твої губки цілувати, Люблю в тобі усе…...
- Люблю За те, що дивишся у вічі, За те, що снишся увісні, За те, що згадуєш частіше Ніж бачу я тебе крізь сни. В очах твоїх блакитне небо І я лечу у височінь, Немов, тону у морі щастя І насолоджуюся ним. За ясні очі теплий погляд, За усмінку твою-люблю Люблю за те, що ти є поруч, […]...
- Ковальчук Людмила – За що люблю За що люблю? Бо є за що любити, Хоча люблю я всупереч всьому! Ти не даруєш мені перші квіти, Бо осінь я люблю, а ти весну. Ти знаєш все про мене, навіть більше, Що запах трав нескошених п’янить. Ти в пам’яті моїй навік залишив Останню зустріч, зорепаду мить. А я в той час бажання загадала. […]...
- Павло Тичина – Не знаю і сам я, за що так люблю Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у їй є? – Нещасний народ, його гірке життє: Темнота та голод… Ох, ліпше мовчать! За що ж так любити, за що так кохать? Не знаю, не знаю! – але я люблю, І сили свої всі […]...
- Я так люблю простих людей! Я так люблю простих людей! В них більше, ніж в будь-кому, тайни, І завжди погляд їх безкрайній Все манить вглиб простих очей… Я так люблю простих людей. В них більше сенсу, ніж в будь-кому, І хочеться поставить кому Десь поміж слів їх і ідей… І що б вони не говорили, Бере чудне якесь чуття, Наче, […]...
- Люблю я ліс – Воронько Платон Люблю я ліс! Дрімотний ліс. Він партизанові приніс Жаданий захист І спочинок. І не один звитяжний вчинок Я по стежках його проніс За нашу рідну Батьківщину. Березу, вільху і ліщину, Дубів могутність величаву І навіть тихий верболіз – Люблю я ліс. Його по праву Я і шаную, і люблю, Вклоняюсь пишному гіллю, Бо тричі щиро […]...
- Володимир Сосюра – Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, Коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою Люблю я море мрійне і ясне. Люблю тебе, коли ти балаклива, Як не любив я так іще раніш. Але ще дужче, мавко пустотлива, Люблю тебе тоді, як ти мовчиш…...
- Ліна Костенко – Очима ти сказав мені: люблю Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, Несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. Гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним....
- Микола Вінграновський – Цю жінку я люблю. Така моя печаль Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота. Аби ще в жнива – то було б іще… Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко… Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку Не радістю […]...
- Ковальчук Людмила – Якщо люблю Якщо люблю, то це уже назавжи, Та все ж не значить, що навік твоя. Ти хочеш, хоч гіркої, але правди? А чим та правда краща, а ніж я? Якщо люблю, то вірна, немов доля. Та не тримай, піду – то відпусти. Душа моя, як вітер, що у полі, Все ж не живе в полоні самоти. […]...
- Я мрію сказати: “Люблю!” Я мрію сказати “люблю”! Це слово – мов квітка у зиму. Я мрію зустріти оту – Найкращу, єдину – людину. Кохання моє, відгукнись! Знайди ти мене, моя доле! Я хочу, як було колись, У давніх романах любові. Веди мене за небокрай Даруй мені вуст поцілунки. З тобою мені в пеклі – рай. І ліпше не […]...
- Як чисте небо люблю Як чисте небо люблю І стягів жовто-сині стрічки, Мов солов’я пісню, дзвенить у гаю, Люблю твої очі – прозорі річки. Мов при дорозі квітучу калину, Зелену траву, квіти в росі, Люблю тебе всю, як стиглу малину, Навіки тону в безмежній красі. Ти моє сонце. Ніжні проміння – Це губи вишневі цілують твої, Райдуги пишне кольорове […]...
- Люблю весну, та хто її не любить… – Сосюра Володимир Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І […]...
- Іван Франко – Я не тебе люблю, о ні Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, І не твій хід, що кождий крок Відчути серцем мушу. Не ті уста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Виднієсь вся без […]...
- Ти той кого я так люблю Ти той кого я так люблю, Без кого жити я не можу, Життя за тебе віддаю – Мій найрідніший, найдорожчий Ти сенс життя, ти навіть більше – Мій еліксир – безсмертна кров. Для чого ж ці нікчемні вірші, Все рівно гнобиш ти любов… Моя спокуса безкінечна – Жага життя – як вічний рай, Натхнення жити […]...
- Стих – Я люблю тебя Я тебя бросала Тебе изменяла Но сама страдала По ночам Ведь я здесь А ти где то там Говорили тебе Много слов Ти ише найдешь свою любовь Но ти терпел Все мои измени Ведь любовь твою Никто и неизменит Да ты любил Да я любыла Но теперь желею О том что изменяла И о том […]...
- Все ще люблю Все ще люблю. Все ще люблю, все ще кохаю, Все ще ціную, все ще чекаю, Все ще бажаю повернутись до тебе, Але ти кажеш, що тобі не до мене, Все ще бачу тебе увісні, Але мене не існує в твоєму житті. Все ще прагну сказати “Кохаю” І тільки на тебе одну я чекаю, Я бачу […]...
- Люблю тебе, я як надію Люблю тебе, я як надію, Для мене ти остання мрія. Розбила серце ти мені! Я проклинаю, згадуючи день, – Коли ти зрадила мені. Навіщо, зоренько моя, Моє ти серденько розбили? Розбила, в попіл стерла Та вітром в полі розмела! Як тепер без тебе жити? Але не можу вже тебе любити… Вірші Любов Мрія...
- JohenGefest – Я Тебе Люблю Скажу тобі такі слова… Ті що вже давно лежать у моєму серці… Ті що значать для мене дуже багото… Перше слово це… Я! Я це той хто неможе без тебе… Я це той хто завжди ціннить тебе… Я це той хто хоче бути всім для тебе… Друге слово це… ТЕБЕ! Тебе буду я любити… Тебе […]...
- Павло Мовчан – Травневий сніг І потягло дощем зі снігом впереміш; Плющить лискучий шлях, мов вивернув леміш Широку борозну – через усе село, І в неї каламуті натекло… Пробовтавсь віз, сівалка пропливла – Бруківку стерту затягла смола. І, стріпуючи з крил травневий мокрий сніг, Крук поривався в лет, але злетіть не міг… Він глянув з докором виразно у мій бік […]...
- Марта Тарнавська – Я люблю всіх дівчат Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, В мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони кричать, Щоб нарешті я вибрав з-поміж них. Була в Канаді осінь – заманив мене ліс: Надійка сниться й досі у сяйві жовтих кіс – Та Наталка чарівна – кожній княжні […]...
- Герасим’юк Василь – Посипав з хвої світлий пил Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил Мені палало. Я миттю переплив ріку І пісню млосну. А ти сто літ, як в сардаку Пішла на Босну. З тобою мати і брати, Й вуйки з вуйнами. А світлий пил із темноти Завис над нами. Під сардаками – киптарі І […]...
- Володимир Сосюра – Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, Що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, Для себе ж бо ти й не жило. Щасливії люди, щасливих багато. Живуть для живого живі. Тому я й повинен про щастя співати, Коли навіть серце в крові!.. 1950...
- Надя Ковалюк – Я ще люблю… О Боже! Як же так? Я ще люблю… О Боже! Як же так? Минуло сто ночей і стільки ж ранків, Як розлетілись мрії по кутках І розкололось небо на уламки. А я люблю… На грані, на краю, Усупереч собі і всьому світу, Як немовля, в руках любов несу, Не знаючи, куди її подіти… Між нами – кілометри сліз і слів […]...
- Володимир Сосюра – Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене Дерева одягає весна, І під вітром хитаються клени, І співає в квітках далина. Ще задумані далі безкраї Зачаровують душу мою, Коли жито в полях достигає І зозуля кує у гаю. І так гарно під небом глибоким На дніпрову дивитись блакить, Як під вітру задуманим кроком Жовте листя в садах […]...
- Дмитро Павличко – “В тобі одній люблю я безліч… “ В тобі одній люблю я безліч Жінок, дівчаток і бабусь. Числа твоїх облич і масок Я, наче космосу, боюсь. Боюсь одкинути завісу Над безміром твого єства. Люблю я тайну поєднання В тобі – людини й божества. Будь ніжною, це все, що треба Тобі для влади над людьми. В своїй істоті звіра хижість Згаси, та зовсім […]...
- Микола Вінграновський – Я дві пори в тобі люблю Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? В гірчичнім світлі днів осінніх, На літо старша, ти ідеш, Й тече твій погляд темно-синій, Як вітер в затінку небес. І час твій берег ще не миє, І твої губи ще уста… Дорога давня молодіє, […]...
- Світлий сонет – Костенко Ліна Як пощастило дівчині в сімнадцять, В сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози – це квітуча вишенька, Що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємістю: Хлопчина їй не […]...
- Надія Ковалюк – Чи знаєш ти, як я тебе люблю? Чи знаєш ти, як я тебе люблю? Бузковими п’янкими вечорами Живицею-сльозою напою Твої вуста, щоб загоїти рани. Русалкою до тебе припливу, Манитиму очей зелених блиском. Всі зорі з неба в жменях принесу І з місяця зроблю тобі колиску. Я зіллям ніжності тебе приворожу, Змішаю в небі всі яскраві барви. Втамую спрагу краплями дощу, А з […]...
- Юрій Іздрик – Я люблю її мозок Я люблю її мозок як потаємну кімнату Де зашторено вікна і зламано ключ у замку Треба бути тут тихо а в разі чого – втікати Чи зникати між привидів що причаїлись в кутку Тут у скринях – поламані іграшки скельця яскраві.. Мідний перстень сережка десяток чи два листів.. Кілька фантиків вибляклих зошит із плямами кави.. […]...
- “Люблю я Кавказ!” (по стихотворениям М. Ю. Лермонтова “Люблю я цепи синих гор”, “Кавказ”) С синими горами Кавказа у М. Ю. Лермонтова была связана целая глава жизни – лучшая глава. Свобода и поэзия, героизм и храбрость, опасность и истинный патриотизм – вот что этот скалистый край будил в сердце вольнолюбивого поэта. Необыкновенная, мужественная красота природы Кавказа вызывала у Лермонтова чувство гордости и восхищения. Даже обычная луна здесь – Царица […]...
- Влад Лукащук – Настане світлий день Настане світлий день, і ми разом Придбаємо на касі два квитки і Поїдемо до моря в несезон Без думки повертатися у Київ. Ми вийдемо з автобуса на пляж Під час атак ранкового припливу І будемо вростати у пейзаж, Розбавивши собою перспективу. Ми станемо частиною води, Змішавшись із молекулами бризу, А хвилі змиють будь-які сліди Присутності […]...
- Герасим’юк Василь – Люблю мамин почерк Люблю мамин почерк. Слова її переловім. Їх можна читати, шептати і не відпускати. Не жить мені більше, у світі не жить молодім, Та нинішню радість не зможе ніхто відібрати. Відчую розхристану днину – як материн спів. Відчую відчахнуту гілку – заниє, як слово. Відчую осквернену душу – з таких вона слів, Що пахнуть отавами пізніми […]...
- Люблю Україну Є у світі одна країна, Яку я без тями кохаю. Вона зветься Україна. І про неї я співаю. Тут живуть розумні люди, Які дали мені уроки. Я ніколи не забуду Як зробив я перші кроки. Тут писав вірші Шевченко. Тут Хмельницький турка гнав. Тут знімав кіно довженко. Бубка тут шість метрів брав. Буду завжди я […]...
- Павло Мовчан – “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє… “ Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, Судомлячи гілки, розчахнута верба, І срібний літачок у небі ледве мріє, І ковза синя тінь по сонячних горбах. По сонячній струні, по променю тонкому Зісковзує униз не пташка, а сльоза. Мов хтось сплакнув було на радість в світі тому, І покотилась вниз запалена сльоза. На шибці товща скло від краплі. […]...
- Люблю коли тихо Люблю коли тихо, ні звуку машин І скочує сніг з небесних вершин І вдягнуті в біле зимові дерева Так схожі на гриви звеличених левів І там аж за пагорбком тільки хребти Містків, що притрушені снігом, хитких І там аж за пагорбком всього початок І виткане поле з білесеньких латок…...
- Я тебе люблю, але змушений мовчати Я тебе люблю, але змушений мовчати, Ніяк не можу я тобі про це сказати. Боюсь відмови, усмішок нещирих і образ, Засудливих розмов, які спіткати можуть нас. Мені лиш треба страх перерости, Зізнатися тобі і усе розповісти. Лиш погляд твій ніжний, сповитий надії Ось і нарешті здійснилися мрії! Але минали роки і горіло бажанння, І я […]...
- Ірина Скакун – Не люблю я дочитувать ваші книги Не люблю я дочитувать ваші Книги – На останній сторінці мене полишає відчай. Як в останній день снігу приходить на землю відлига, Так між нами лягає пес на наймення Вічність. Ми лишаєм напам’ять кишеням зім’яті серветки, Їхні нутрощі повні, як наш знавіснілий розум… Так стрічаємось ми – технарі і останні поетки Й в кулуарах життя […]...
- Я люблю і любитиму Не мовчіть, бо я буду кричати, Щоб мій голос зміг кожен почуть. Мою душу не всадиш за грати Я проб’ю собі праведний путь. Я люблю і любитиму доти, Доки гратиме скрипка в душі Мого серця останнії ноти. Я прошу тебе, їх збережи. І, коли на щоці запалає Промениста, криштальна сльоза, Крізь роки я і знову […]...
- Як я люблю тебе, мій краю вугляний… – Сосюра Володимир Як я люблю тебе, мій краю вугляний, Твій кожний камінець, твою билину кожну, Де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну, Що снилося мені в заграві заводській… Коли доводиться в краях твоїх бувати, Од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь… Щоб сили для пісень джерельної набрати, Я серцем до землі донецької тулюсь. Ті […]...
Творчість гончара у світовому контексті.