Любомир Винник – Мовчки сиділа і ковтала мрії

Мовчки сиділа і ковтала мрії.
Літала в безвісті десь там за хмарами.
І опускався сум на її вії,
В душі лишаючись палкими шрамами.

А потім танцювала до безумності,
Своїми рухами зводила з розуму.
П’янів весь всесвіт у її присутності
І римувалось все, що було прозою.

А день тим часом добігав кінця.
Світ в поспіху міняв звабливі пози.
Ліпила усмішку із рис свого лиця,
Ховаючи свої нестримні сльози.

Настане ранок. Зустріч дня нового.
Серце ламатиме безжально груди.
Останній раз подумає про нього
І більш ніколи плакати не буде.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Любомир Винник – Мовчки сиділа і ковтала мрії