Любомир Винник – Вбивай мене!
Вбивай мене! Ти ж знаєш, я не вартий
З’явитися на світ здоровим сином.
Ще пляшку пива! Ще одну цигарку,
Надіючись, що все ж настане диво!
Вбивай мене! Ти ж знаєш, що не місце
Мені на цьому світі. Не для мене
Пташки співають, в небі сонце світить
І вітер у гаю хитає клени.
Вбивай мене! Життя моє – дрібниця!
Мене ніколи на землі не буде,
І сон мені ніколи не присниться,
І серце не вдарятиметься в груди.
Вбивай мене! Он подивися прямо:
Пари з візочками гуляють в парку…
Вбивай мене! Чому ти плачеш, мамо?
Ще пляшку пива! Ще одну цигарку!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Алла Жабокрик – Вбивай мене словами і шматуй Вбивай мене словами і шматуй. Добий мене. Бо я і так вже мертва. Я пережила сотні тисяч бурь. Але ось ця була уже нестерпна. Шмагай мене. Тавруй свою печать. Знов ти залишиш на мені цей спомин. Слова. Слова. Ще трішки й спопелять. Й душа відлине через сірий комин. І полетить у небо до зірок. Розхристана, […]...
- Любомир Винник – Мовчки сиділа і ковтала мрії Мовчки сиділа і ковтала мрії. Літала в безвісті десь там за хмарами. І опускався сум на її вії, В душі лишаючись палкими шрамами. А потім танцювала до безумності, Своїми рухами зводила з розуму. П’янів весь всесвіт у її присутності І римувалось все, що було прозою. А день тим часом добігав кінця. Світ в поспіху міняв […]...
- Любомир Винник – Ми із різних світів, але все ж Ми із різних світів, але все ж, Хто зважає у наш час на межі? Ти у посмішці сонце несеш І до тебе постійно – кортежі. І для тебе лиш квіти цвітуть, І для тебе вночі серенади. Та, ти знаєш, не в цьому суть! Суть у тому, що я справді радий! Моє щастя сховалось там, У […]...
- Любомир Винник – Привіт! Ти як там? Привіт! Ти як там? Пам’ятаєш й досі Як ми зустрілись… вальс у центрі міста? А нашу надто ранню пізню осінь? Я також не забув про тебе, звісно. Ти з тої миті зовсім не змінилась. Та ні, ще красивішою ти стала. У мене інша? ні, не появилась. Мені було тебе безмежно мало… Питаєш як я? Начебто […]...
- Любомир Винник – Щоб відчути твою усмішку Щоб відчути твою усмішку, достатньо погляду у вікно. Вона зігріває мене і зі мною одразу півсвіту. Мене більш не вбиває голод і більш не п”янить вино. Я не бачив тебе, але я був тобою зігрітим. Не раз твої очі сміялись до мене із чистого неба. Я забував, що надворі літо, зима чи осінь. Я біг […]...
- Любомир Винник – В тобі найяскравіші барви світу “Яка різниця життя гірке чи солодке, Якщо з тобою воно смачне Роман Павлишинець В тобі найяскравіші барви світу. Вся ніжність дотиків захована в тобі, Романтика ночей п’янкого літа. Очі зелені? Сірі? Карі? Голубі? Та байдуже до кольору очей, До твого зросту. Кольору волосся. У тобі стільки дивних ще речей, Мов ти на цій планеті тільки […]...
- Любомир Винник – Її не цікавлять вірші Її не цікавлять вірші, мною для неї написані… Та й взагалі менш за все вона любить поезію Її наділили, знаєте, зовсім не тими рисами… Не мріє вона про Париж, Лондон, Афіни, Венецію. Її дратують пісні, що співаю їй під балконом… Їй – противний мій голос, огидна – моя гітара… Вона боїться, що скину в болото […]...
- Любомир Винник – Я щоразу тебе знаходив Я щоразу тебе знаходив Серед неба ( шукала щастя) І у краплях німої води. У очах непомітний подив – Я боявся, що можеш впасти, І до тебе летів туди. Пролітав я крізь час і простір, Розбивав, наче вітер, хмари, Проходив крутий віраж. Але небо – безлюдний острів (шкода, що розвіялись чари), А ти – тільки […]...
- Вірш – А знаєш як болить у мене в серці? А знаєш як болить у мене в серці? Не знаєш… бо ніколи не боліло… Не відкривав душі своєї дверці І серце твоє ні за ким не мліло. Подумай, уяви лиш, що хтось любить Тебе більш за усе на цьому світі, Байдужістю твоєю себе губить, Не дже від тебе подарунків й квітів… А лиш чекає крапельку […]...
- Яна Мельник – Ти лікуй мене із середини Ти лікуй мене із середини Крок за кроком цілуй уста, Я забула тебе попередити, Що далеко я не свята. Ти лікуй мене від минулого Кожним подихом й до душі І зроби, щоб усе забула я, Що привиділося мені. Буде осінь дощем звеніть, Шурхотітиме листя в вікні Ти лікуй мене із середини, Виліковуй “Мене” в мені....
- Ти змінюєш мене Ти змінюєш мене.. твої слова гріють мої долоні… . на вулиці прохолодно… в серці – 7 градусів… . там пусто і до нудоти зимно… Скільки ще листів ти напишеш мені? скільки потягів проводжатимеш поглядом і не сядеш в жоден? скільки квитків зберігатимеш і купуватимеш знову? скільки разів на день подумаєш про мене? … знаєш, я […]...
- Щоб ти мене ніколи не кохав Боліло слово у душі Боліло в грудях, Там де серце. Боліло… і читалися вірші, І сльози знов котилися додолу. Та не питай мене, бо більше не твоя, І не цілуй, бо більше не з тобою. Забудь усе за мить, а я твоє ім”я Не випускатиму із памяті конвою. Ні не кохай, бо я брехала Не […]...
- Ірина Шувалова – доведи мене Доведи мене вздовж високої чорної стіни До кінця війни Доведи мене серденько не обмани До беззубого лісу на краю землі До холодного поту на чолі До свинцевої каші на зубах Як би його встояти на ногах Як не збутись жодної з обидвох Заховай мене серденько в темний льох Затули мені серденько рот і ніс Щоби […]...
- Торкнись мене Торкнись мене, за спину, Ніжний дотик! Обіймами, у снах мене горнула. Відстань відчула, смак, в устах солодких. Лише тебе. Ти ж не прокинулась. Заснула. Торкнись мене, долоня у долоню. І подивись, у очі вугляні. Вічність горю, ніколи не холоню. Вічність люблю… нажаль. Ти мене ні. Дитяче серце, бється від западин. Від тріщин, тих, ми ж […]...
- Дмитро Павличко – “При стрічі мене поклич… “ При стрічі мене поклич, Посміхнися бодай. Або відвернись і, як ніч, Голосно заридай. Так, щоб тремтіли зірки, Плачучи в небесах. Так, щоб носив я віки Серце твоє в сльозах. Тільки, як тінь по стіні, Мовчкома не проходь, Бо серце затисне мені Смерті туга оброть....
- Олена довганюк – Ти навчив мене кохати Ти навчив мене кохати, Ти викликаєш дивні почуття Поки змушували всі страждати, Ти дав мені нове життя Ти – дивний світ, в який я поринаю, Забувши все і назавжди. І твої очі, які я так кохаю Шептатимуть мені: “Не йди”. І їх тепло, що грітиме мене, І ледь помітні сльози при прощанні. Кожну мить я […]...
- Елизавета Замана – Знаєш, іноді мене Знаєш, іноді мене Злість брала Бо я тебе Ніколи не мала. Я була мала І зовсім, здавалося, Сама. А потім миналося… Мама брала за руку, Навчала життя. Я освоювала науку, Вчила правила буття. І непомітно Він з’явився, та став Поряд незамінно Наче знав, Що вчасно. Розмовлє красивою Ворожою мені Російською, Не говорячи імені Називає – […]...
- Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
- Крістік Хрустік – Я ж ніколи не плачу, ти знаєш Я ж ніколи не плачу, ти знаєш… Я ж сильна і не вмію ламатись. І коли в моє серце ножі ти пускаєш, Про свій біль не дозволю дізнатись. Я ж ніколи не зможу любити, Бо немає його в світі цьому… Мою душу, як скло, можна легко розбити, Розкидавши уламки по світу земному… Я вся повна […]...
- Олена довганюк – Прийди знов до мене, благаю! Прийди знов до мене, благаю! Дарунок останній зроби. Як серце моє завмирає, Щоб знову почути прийди! І руку я іншу стискати Не можу, бо знаю, є ти. Прийди, щоб мені розказати, Що мусиш ти знову піти… Що мусиш залишити знову Мене наодинці із ним, З печалем завести розмову, Чи з сумом побути одним. Я хочу […]...
- Любов Колосюк – Я там, де ти мене залишив Я там, де ти мене залишив, Чекаю досі твого покаяння. Між нами космос і холодна тиша. Гучніше крику це моє мовчання. Почуй його живими почуттями, Збагни, якого напилася болю. Уже ніколи не прийду до тями, І все забути також не дозволю. Я досить довго змучено чекаю, А ти нові мені вигадуєш тортури Твої вагання довели […]...
- Альбіна Смолянська – Він мене береже Він мене береже. Ніжно-ніжно. Так, як досі ніхто не беріг. Якось так методично, неспішно Він кордони мої переміг. Якось тихо і геть непомітно Він у моє життя увійшов. Чим я стала для нього примітна? Як він стежку до мене знайшов? Як я маю віддячити Богу, Що він наші долоні з’єднав? Він мені прокладає дорогу Навіть […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом… “ Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й волань… Як Прометей, прикута до скали, Біліла жінка в кублищах імли. І загуділо в дебрі кам’яній: “Лети до неї й вирви серце їй!” Я зрозумів, що обрано мене На діло […]...
- Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
- Олесь Гончар – Хто мене вправі судити Хто мене вправі судити В зборищі цьому рабів? Гордий, нікому годити Ніколи в житті я не вмів. Й за гроші я не продався, Під силою спину не гнув. Гордий! Зате й настраждався – Нівроку, Щасливим ніколи не був. 1943...
- Олеся Крисько – А знаєш, це місто мене убиває стиха А знаєш, це місто мене убиває стиха… Я знову дивуюсь його перемаренням літнім. Коли вже похмурим туманом ця осінь диха, Сповита журбою, я марю завінчаним квітнем. Мені б із тобою зігрітися знову… Чи варто? Намарно чекати тепла, та ховатись від вітру. Багряними стежками сплетені сквери та парки. Ця осінь остання для нас – хіба ти […]...
- Тарас Шевченко – Поставлю хату і кімнату Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насаджу. Посиджу я і походжу В своїй маленькій благодаті. Та в одині-самотині В садочку буду спочивати. Присняться діточки мені, Веселая присниться мати, Давнє-колишній та ясний Присниться сон мені!.. і ти!.. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І в малий Райочок мій спідтиха-тиха Підкрадешся, наробиш лиха… Запалиш рай […]...
- Запам’ятай мене Запам’ятай мене, серед подібних іншу, Що розчиняла смуток у вині. Сказав, що покохаєш тільки грішну, – В мені святого вже лише на дні. Не дам забути вияви знемоги, Це ж ти не зміг лишитися моїм. Ти сам придумав, що нема дороги, А я стоптала стежку між гаїв. Запам’ятай, я та, що вкрала спокій. Не хочу […]...
- Дмитро Загул – “Ти приходиш до мене щоночі… “ Ти приходиш до мене щоночі В ту хвилину, як міцно я сплю, Зазираєш в заплакані очі І шепочеш: не плач… я люблю!.. Я слова твої чую душою І крізь сон усміхаюсь тобі, Твої очі горять надо мною В невимовній, глибокій журбі. Ти жагуче мене обнімаєш, В тих обіймах я млію вві сні, Поцілунками душу виймаєш, […]...
- Тиша – вона мене лякає Тиша – вона мене лякає, Я надто сильно боюсь залишитись у ній. Наче б то нічого страшного в ній немає, Та вона одразу ж не сподобалась мені. Здавалося б, всі люди прагнуть тиші І їдуть до околиць з міст великих, Щоб собі тихенько жить, як миші, В будиночках просторих, невеликих. Де повітря буде свіже і […]...
- Верни до мене, пам’яте моя… – Стус Василь Верни до мене, пам’яте моя, Нехай на серце ляже ваготою Моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом горло солов’я В гаю нічному. Пам’яте, верни Із чебреця, із липня жаротою. Хай яблука останнього достою В мої, червонобокі, виснуть сни. Нехай дніпра уроча течія Бодай у сні у маячні струмує, І я гукну. І край мене […]...
- Гриць мене, моя мати (народна пісня) Гриць мене, моя мати, Гриць мене полюбив, Гриць мені, моя мати, Черевички купив. Купив мені черевички За цілого п’ятака, Щоб я зранку до вечора Вибивала тропака. Очеретом качки гнала, Спотикнулась та й упала: За те мене мати била, Щоб я хлопців не любила. Ой я хлопців не любила, Тільки Петра та данила, Грицька, Федька та […]...
- Олесь Гончар – Нині ти не впізнала б мене Чорний стовп до небес вироста, Тільки кров на снігах, тільки дим: На війні я вже сивим став, А із дому пішов молодим. Не пиши, не чекай, забудь. В тилу іншого друга знайди. Хай для вас повесні зацвітуть Недоламані танком сади. Нині ти не впізнала б мене. Я не той, що студентом був. Серце стало в […]...
- Катерина Кочетова – Якщо ти на мене чекаєш, я повернусь Якщо ти на мене чекаєш, я повернусь, Забудемо все, що було, і чого вже не буде. І, мабуть, ти думав, що я так без бою здаюсь, Та ти ж не пускаєш – думками тримаєш усюди. І наше мовчання палкіше, аніж слова, І спогади спільні сильніше, аніж майбутнє. Ще снами минуле щоночі в мені ожива, Малює, […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Дмитро Павличко – “Як я помру, до мене не підходь… “ Як я помру, до мене не підходь, І рук своїх ти не клади на мене, Бо дотик твій відчує моя плоть, І серце стрепенеться вже студене. Та на моїм обличчі не сяйне Щасливий усміх – познак воскресіння, І мука смерті знов скує мене, І знову плоть мою оберне в тління. Та ні! Прийди і доторкнись […]...
- Била жінка мужика, за чуприну взявши (народна пісня) Била жінка мужика, за чуприну взявши, Що він їй не поклонився, ще й шапочку знявши, Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши. Била жінка мужика, пішла позивати, Присудили мужику ще й жінку прохати, Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й жінку прохати. Сидить жінка на припічку, ноги […]...
- Богдан Лепкий – Не питайте мене Не питайте мене, Як я в світі живу: Шура-бура гуде, Я весельцем гребу. Не питайте, як? В моїм мозку гадки – Йдуть осінні дощі, А я сію квітки. Не питайте, чому Моє серце сумне – Як в чужині умру, То згадайте мене....
- Іван Франко – Не знаю, що мене до тебе тягне Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, – молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...
- Аня Тет – Тримай мене міцніше тільки..Чуєш?! Тримай мене міцніше тільки..Чуєш?! Долонь своїх з моїх не відпускай.. Ще нашу мить солодку ми відчуєм, Не за горами стежка наша в рай! Відкинь тривогу! Все ще буде! Вір! До щастя ось – лише півкроку йти І нам під силу досягнути навіть зір Бо в тебе – я є, а у мене – ти!.....
Художні засоби до поеми івана франка мойсей.