Людина і природа у творах Миколи Вінграновського (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”)

Микола Вінграновський народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких письменників є Микола Вінграновський. У поезії “Грім” яскраво відтворена картина літної грози. Зазвичай грім лякає людей, але у цьому вірші грім показаний добрим дідусем, що допомагає дітям зібрати врожай обтрусити гілки слив, груш:

І натрусив зі сливи слив,

Щоб легше було сливі.

Навіть буркотіння грому, яке поет передає словами зі звуком “р”, с буркотінням дідуся, що хоче здаватися суворим, але насправді добрий. Багатьом з нас відома ця життєва картина.

Людина безсумнівно є такою ж часточкою природи, як рослини і тварини. Коли людина розуміє це і піклується про природу, то природа неодмінно віддячить їй. У оповіданні “Первінка” ми бачимо, що люди і тварини потрібні одні одним, щоб вижити в тяжких умовах.

Адже коли Велика Вітчизняна війна наближалася до завершення, в зруйнованому, голодному селі жінки та діти з нетерпінням очікували на повернення чоловіків-трудівників, що допоможуть відродити добробут на селі.

У цей час і діти дорослішали раніше: “Миколка мав усього років дванадцять. Мати… купити корову мусила доручити

Миколці”. І хлопчик був повинен впоратись з таким нелегким завданням!

Головний герой оповідання – Миколка стає справжній голова сім’ї, що відчуває відповідальність та дбає про молодших братика і сестричку, про хвору матір.

Особливо торкається душі читача епізод купівлі корови Миколкою та їхня мандрівка додому: “Тепер вона була його, їхня, домашня, і з цієї хвилини корівка сподобалася йому на все життя”.

Хлопець, а за ним і автор, називає майбутню годувальницю родини “корівкою”:

“Миколка глянув у темно-голубі корівчині очі і спитав:

– А як тебе звати? – Корівка кліпнула, і в її очах на мить промайнуло щось… “

Ще один повноправний герой оповідання – пес на ім’я Собака. Безпритульна тварина, що прибилася до людей і знайшла в них не лише нових господарів, а й друзів.

Закінчується оповідання символічною картиною весняної сівби, в якій разом співпрацюють люди і тварини. Спільна праця стає спільною радістю і принесе довгоочікуваний добробут. Єднання з природою стає єднанням людських душ. Напевно, це і є головною думкою творів Миколи Вінграновського.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему творчість бодлера.
Ви зараз читаєте: Людина і природа у творах Миколи Вінграновського (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”)