Людмила Васильєва – Вони в чужу залізли хату

Вони в чужу залізли хату,
Шукали гроші та майно,
Що можна вигідно продати..
Були мов гангстери в кіно.
Здавалося їм все це грою,
Та трохи лячно все ж було,
Гуртом подались до розбою,
Та не в своє, в чуже село.
Перевертали всі матраци,
У шафах рилися старих,
Та не щастило їм щось вкрасти,
У хаті бідно, як на гріх.
Лише у спальні запримітив
Ікону хлопців ватажок:
Лампада та засохлі квіти,
З десяток спалених свічок
На полиці під образами –
Ото і весь коштовний скарб.
Молився хтось тут у безтямі,
Рабиня Божа або Раб..
І вирішили безсоромні
Той образ зняти зі стіни,
Бо чули, що старі ікони
На ринку чорному в ціні.
І тільки простягли вже руки –
Сльоза скотилась з чорних вій,
Немов терпів ще більші муки
Христос зображений на ній.
Замироточила ікона,
Хоч чудотворна не була,
Ще їм здалось, хтось наче стогне
Й лампада світлом ожила.
І стало підліткам так страшно,
Як ще ніколи у житті,
До виходу подались вчасно,
Хазяйці час вже був прийти.
Старенька бабця йшла із церкви,
Бог діточок не дав своїх,
Дідусь пішов на той світ перший..
Вона ж молилась за чужих
Дітей, онуків і сусідів,
Була відкрита до усіх,
На горб людські звалила біди,
Відмолюючи кожний гріх..
Ось на доріжці біля хати
Зустріла підлітків отих,
Що не змогли пограбувати

/> Через обставин певний збіг.
Все зрозуміла та старенька,
Та хлопців геть не прокляла,
Їм може бракувало неньки,
Або батьківського тепла.
Вони ще можуть схаменутись,
Господь надав їм другий шанс,
Від зла та лиха відвернутись,
Вогонь лампади ще не згас..
У ній ще жевріє надія,
Як і у бабці в молитвах:
“Ой, діти, ви ще молодії,
Не зраджуйте ж свій правий шлях!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Шалом алейхом читать скорочено.
Ви зараз читаєте: Людмила Васильєва – Вони в чужу залізли хату