М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях

І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого життя. Знайшлося і двоє вірних поборників ідеї Шашкевича – Яків Головацький та Іван Вагилевич. Разом вони стали до спільної праці і назвали свій гурток “Руською трійцею”. На початку 1837 року в Будапешті вийшов альманах “Русалка Дністрова”. Альманах складався з чотирьох частин. У першій частині було вміщено збірку українських пісень, у другій – оригінальні “складання” Шашкевича та його товаришів, у третій – “перероби”, у четвертій – “старина”.)

ІІ. Творчий спадок Маркіяна Шашкевича. (Небагато творів залишив по собі М. Шашкевич. Зміст їх різнорідний, тому що автор бажав ввести народну мову в усі ділянки народного життя.)

1. І епічні поеми, і переклади Євангелія. (Шашкевич задумав написати велику епічну поему, але від неї лишився невеликий уривок під назвою “Бандурист”. Працював також над перекладами з чеської, польської, російської. Було зроблено переклад “Слова про похід Ігорів”, але він, на жаль, не зберігся до наших днів. Працював Шашкевич і над перекладами Євангелій від св. Іоана та св. Матвія. Гарною поетичною казкою “Олена” Шашкевич започаткував розвиток оповідання й повісті на галицько-українських землях.)

2. Ліричні поезії Шашкевича. (Саме в ліричних поезіях виявилася головна сила таланту Шашкевича. Вони відзначаються щирістю почуття, простотою та безпосередністю вислову. В них частенько звучить нарікання на гірку долю, на тяжкі умови життя.)

3. “Веснівка” Шашкевича. (“Веснівка” належить до найвідоміших поезій Шашкевича. У ній поет висловлюється про майбутнє рідної культури. За сюжетом поезії, маленька квітка просить матір-Весну дати їй долю, щоб зацвіла вона і була яскравою і ясною, як сонце, як зоря красна, щоб на неї звернув увагу весь світ. На це ненька із сумом відповіла:

“Доню голубко,

Жаль мені тебе,

Гарная любко,

Бо вихор свисне,

Мороз потисне,

Буря загуде,

Краса змарніє

Личко зчорніє,

Головоньку склониш,

Листоньки зрониш,

Жаль серцю буде”.

Під веснівкою поет розуміє ніжну квітку молодої української культури. Він хотів би, щоб ця культура красою та яскравим цвітом дивувала світ. Цю мрію автор вкладає в уста веснівки. Але водночас голос весни застерігає, що можуть повіяти вітри і вдарити морози – тобто всілякі негаразди у суспільному житті, котрі можуть занепастити ніжну квітку української культури.) III. Значення творчості Маркіяна Шашкевича. (Головна заслуга Маркіяна Шашкевича полягає в тому, що він перший у Галицький Україні підніс українську мову до рівня літературної, чим спрямував її розвиток на єдино правильний шлях. Цей процес відбувався за складних часів, коли верхівка суспільства зневажала і мову, і селянина як носія цієї мови. Шашкевич був романтиком і водночас громадянином, патріотом України. У своїй думі “Побратимові” він продемонстрував високий рівень національної свідомості. Він звеличив українську народну пісню та чітко став на позиціях національної єдності всіх українців, що живуть над Чорним морем, Дніпром і Дністром.)

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях