М. Хвильовий: моральний вибір особистості в тоталітарному суспільстві
Микола Хвильовий (1893-1933) є однією з найвизначніших постатей в українській літературі XX століття. Народився він на Харківщині в учительській родині. Характер і погляди письменника сформувалися за складних умов; бідування сім?, нескінченні пошуки роботи, окопи першої світової війни, грандіозні соціальні катаклізми в більшовицькій Україні, свідком і учасником яких він був. Свою літературну діяльність Хвильовий розпочав як поет. Збірки поезій “Молодість” і “Досвітні симфонії” привернули увагу читачів яскравою самобутністю творчого
Непростим виявився життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового. У його долі трагічно відбилися протиріччя революційної епохи, її прекрасні і жорстокі миттєвості. Коли 1917 р. до влади в Росії прийшли більшовики, то чи не перше, що вони зробили, прагнучи утвердження нового суспільства, була відміна норм моралі, які сьогодні ми називаємо загальнолюдськими. За тисячоліття свого існування людство збагнуло: зло, насильство, заздрість убивають не лише тих, на кого вони спрямовані, а й тих, хто їх породжує. Божі заповіді “не убий”, “не вкради”, “не свідкуй неправдиво на свого ближнього”, “не жадай дому ближнього свого” стали непорушними моральними законами для людей різних епох і країн. Але тільки не для революціонерів, які з властивими їм холодною розсудливістю і прагматизмом вважали, що суворі моральні заборони будуть лише перешкоджати справі побудови щасливого суспільства. Вони, як древні язичники, вірили, що, принісши в жертву своєму божеству – революційній ідеї – людську кров, стануть переможцями, досягнуть бажаної мети.
Найголовніша моральна заборона завжди стосувалася життя людини, яке вважалося і вважається найбільшою цінністю. Але для революціонерів тут не існувало великої проблеми. Задовго до подій 1917 р. більшість із них, сповідуючи відомий принцип “Мета виправдовує засоби”, готова була використати насильство як засіб досягнення вимріяної цілі. За спогадами відомої революціонерки Марії Спиридонової, Ленін під час розмови з нею сказав: “Моралі в політиці немає, а є тільки доцільність”.
Давно хтось підмітив: “Задумують революції ідеалісти, здійснюють їх фанатики, а до влади приходять негідники”. Здобувши перемогу, революціонери навряд чи здогадувалися, що час розплати прийде дуже швидко. Зло, посіяне ними в душах людей, незабаром дало свої отруйні сходи. Дозволивши убивати й убиваючи інших, вони й не здогадувалися, що незабаром почнуть убивати їх самих. Одні передчасно зійшли в могили від страшних хвороб, викликаних розрухою і громадянською війною, інших убили суперники, дехто, не витримавши мук совісті й розпачу від втрачених ілюзій, пішов із життя добровільно.
У цьому трагічному ряді постає й ім’я М. Хвильового. Громадянська війна розколола Україну на два ворожих табори. Захоплений революційною романтикою, М. Хвильовий прагне утвердження в суспільстві ідей братерства, рівності, свободи. Він стає більшовиком, зі зброєю в руках бореться за майбутню “загірну комуну”. Хвильового, як і багатьох інших, привабили більшовицькі гасла, обіцянки дати народам мир, землю, волю. Він мириться з насильством, вважаючи його обов’язковим атрибутом революції. Але ж Хвильовий не лише революціонер-романтик, а й письменник, що любить життя і людей, глибоко відчуває трагічність доль тих, хто потрапив у вир громадянського протистояння. І, як письменник-гуманіст, він не може не бачити всієї жахливості братовбивчої війни, самої ідеї насильства.
Минають місяці і роки, змінюються й думки та почуття Миколи Хвильового, іншою стає тональність його творів. Ранні вірші й новели, сповнені оптимізму і світлої віри у краще майбутнє, заступають прозові твори, у яких з’являються нові ноти – розчарування, гіркоти, безнадії, розпачу. Нищівна сатира цілком замінює романтичний пафос у новелах Хвильового. Письменник не міг не бачити, як гаснуть ідеали революції, як морально деградує суспільство. Інтуїція підказує йому, що не можна побудувати щастя одних на стражданні і смерті інших. Він починає розуміти, що ідея насильства, яка лежить в основі всіх революцій, бумерангом повертається до тих, хто її сповідує, і карає безжально та невідворотно. Хвильовий глибоко страждає. Як революціонер він повинен славити насильство, як письменник і людина – засуджувати його. Микола Хвильовий опиняється в зачарованому “подвійному колі”, з якого не може знайти виходу.
У подібній ситуації опинився герой новели “Я(Романтика)”. Цей твір часто називають новелою-передбаченням. В основі його лежать події, що відбувалися в Україні під час революції і громадянської війни. Чекістські трибунали, масові розстріли, сльози й розпач приречених на смерть – усе це Хвильовий бачив на власні очі. Враження від побаченого й пережитого викликали у нього гіркі роздуми про революцію й революціонерів ” і спонукали до написання новели.
Герой твору – справжній революціонер-фанатик. Він чекіст, його щоденною роботою є вбивство людей, запідозрених в інакодумстві. Молох революції вимагає все нових і нових жертв. Герой новели вірить, що ці жертви наблизять усіх до “загірної комуни”. І коли черга доходить до його власної матері, він, відкинувши вагання, “у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера й нажав спуск на скроню”. Так замкнулося криваве коло.
У новелі “Я(Романтика)” яскраво проявилися ті стильові особливості, які й відрізняють твори Хвильового від творів інших письменників. Це, зокрема, використання таких прийомів, як переплетіння уявних і реальних епізодів, введення образів-символів, деталей-символів. Ранній прозі письменника притаманна особлива музикальність, яка, попри композиційну хаотичність, свідомо витриману письменником (брак послідовності у викладі подій, часові зміщення, акцентування уваги на миттєвих настроях і враженнях, що ніби вриваються в перебіг подій), проявляється в будові речень, діалогів і монологів, підборі слів.
Новела “Я(Романтика)” є зразком романтичної, з виразними елементами імпресіонізму, манери письма. Лексичний аналіз твору допомагає простежити, як з’являється, за словами Ю. Пригорницького, “аромат притчі, її всечасовості”. Слова “ревком”, “штаб Духоніна”, “чека” нагадують про час і місце недавніх революційних подій, учасником яких був Хвильовий. З далекого часового мороку з’явилися й живуть у творі не всім зрозумілі “версальці” (контрреволюціонери), “інсургенти” (від лат. повстанці), “синедріон” (верховний суд у стародавній Іудеї). Ці слова, ставши символами епох, що давно минули, допомагають зрозуміти думку Хвильового: часи змінюються, але люди, на жаль, не завжди, і кожне нове покоління повинно знову і знову шукати відповіді на вічні питання.
Новела “Я(Романтика)” присвячена “Цвітові яблуні” М. Коцюбинського. І це не випадково. Адже Хвильового називають спадкоємцем кращих традицій Коцюбинського, чия творчість відзначалась глибоким проникненням у психологію героїв.
Широким є коло тем, розкритих у новелі. Автор зображає жорстокий чекістський терор в Україні під час громадянської війни, його непокоїть думка про те, що переслідування і знищення інакодумців завжди супроводжують зміни суспільних формацій. У центрі уваги Хвильового – тема роздвоєння людської особистості, що бере на себе відповідальність перебудовувати світ шляхом убивства інших і втрачає власну сутність, своє “я”.
Проблематика твору доволі складна. Одна з найважливіших проблем новели відображена у словах, сказаних і про ліричного героя, і про самого Хвильового:”Я – чекіст, але я й людина”. Іншими словами, як поєднати загальнолюдські цінності з їх загальновідомим “Не убий!” і цінності класові, революційні, які віддзеркалилися у хрестоматійній фразі Максима Горького: “Якщо ворог не здається, його знищують”? Ця вічна дилема щоразу невмолимо жорстоко поставала перед революціонерами різних країн і епох, і кожне покоління намагалося розв’язати її по-своєму. Але проблематика новели не обмежується лише цією проблемою. До якої міри самозречення повинна доходити відданість ідеї? Чи виправдовує мета засоби? – ось ті питання, відповідь на які намагався знайти М. Хвильовий.
Роздумуючи разом із автором над порушеними ним проблемами, приходимо до однозначного висновку, до головної думки, що пронизує увесь твір: той, хто задля ідеї, хай навіть і найкращої, позбавляє життя інших, неминуче зазнає моральної деградації і спустошення. Нікому не можна безкарно вбивати, постріл в іншу людину – це щоразу постріл у самого себе, у найсвятіше, що є в душі у кожного, – у доброту, любов, людяність, тобто все те, що робить людину людиною, а не двоногою біологічною істотою з низьким лобом і примітивними інстинктами.
Передчуваючи, до чого може довести людину фанатизм, зокрема фанатизм революційний, М. Хвильовий ще в одному своєму творі зображає жахливу картину матеревбивства. Це новела “Мати”. Жінка, що виростила двох синів, стає жертвою одного з них, охопленого ненавистю до рідного брата, що сповідує інші політичні принципи.
У новелах “Кіт у чоботях” та “Іван Іванович” письменник простежує за змінами у характерах і поведінці своїх товаришів по партії. Одні з них, як товариш Жучок, втрачаючи індивідуальність, жіночність і доброту, перетворюються у партійних роботів. Інші, як Іван Іванович, прикриваючись революційною фразою, своїми манерами, діями, поведінкою все більше й більше нагадують аристократів, з якими вони так наполегливо боролись під час революції.
Уважно спостерігаючи за змінами, які відбувалися в суспільстві, за крахом революційних ідеалів, М. Хвильовий побачив, що “з розмаху революційного нічого не вийшло” (“Вальдшнепи”), він, як герой його оповідання “Я(Романтика)”, “йшов у нікуди, без мислі, з тупою пустотою на згорблених плечах”.
Зрадити ідеалам свободи, правди, рівності означало для Хвильового моральну смерть, відстоювання своїх переконань загрожувало фізичною загибеллю. В одній із своїх статей Дмитро Донцов, досліджуючи творчість М. Хвильового, написав про нього: “… між фізичною і моральною смертю Хвильовий вибере першу, як менш страшну”. На відміну від головного героя новели “Я(Романтика)” Хвильовому вистачило мужності відвести револьвер від серця матері-України і, розірвавши замкнене коло насильства, поставити крапку у своїй революційній біографії. Він зробив трагічний вибір, ціною якого стало його життя.
Протягом багатьох років точилися гострі суперечки навколо імені Миколи Хвильового. Ніби передбачаючи їх, письменник у поемі “Електричний вік” написав слова, що допомагають нам зрозуміти таїну його життя і творчості:
Так споконвіку було.
Одні упирались з ганчіркою в руці,
А другі тяглися до стяга зорі
І йшли за хвостами комет,
Горіх розкусивши буття.
І хіба посміє вічність
Шпурнути в моє обличчя
Докір.?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий I. Літературна дискусія 1925-1928 років і погляди М. Хвильового на розвиток української літератури. (Двадцяті роки XX століття – це бурхливі роки, коли з минулим боролись, коли масово ліквідували життєві негаразди. Тоді ж і почали масово закликати молодь до літератури. 1925 року М. Хвильовий пише “Листи до молодої молоді”, […]...
- “Я йшов у нікуди”: фатальний вибір героя новели “Я (Романтика)” Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) – один із найвидатніших представників доби “розстріляного відродження”. Він був сіячем людських душ, і проросли зерна, посіяні його рукою. Будучи переконаним комуністом, пропагуючи ідею “азіатського ренесансу” у памфлетах двох ранніх періодів (до 1930 року), тобто свято вірячи в те, що країни, у яких до влади прийшли більшовики, зможуть завдяки соціальним […]...
- Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) I. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід? Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину – розбійника Василя Гнидку. Роман, в якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 році в Женеві. При перевиданні в Росії […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Трагічний вибір Миколи Хвильового Хай живе дух неспокою! В. Коряк Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерник і […]...
- Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім того, що він поет… ще й іде своїм шляхом, яким до нього не йшов ніхто […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я (романтика)” Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. М. Хвильовий Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української […]...
- Трагедія особистості в байдужому суспільстві (за романом “Герой нашого часу”) Холодний, уважний погляд кинь на життя – побачиш безглуздий жарт. М. Лермонтов. “І нудно і сумно… “ Роман “Герой нашого часу” складається з п’яти повістей, головним героєм яких є Печорін, російський офіцер, висланий властями на Кавказ. У своєму романі М. Лєрмонтов звернувся до теми моральних проблем особистості в суспільстві. Через внутрішній світ свого героя, повний […]...
- Детальний Аналіз “Я (Романтика)” Хвильовий ” Я (Романтика) ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. Паспорт твору: Рід літератури: епос. Жанр: психологічна новела (деякі літературознавці стверджують, що оповідання є імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, застосовує різноманітні зорові й слухові образи. Особливістю цієї новели […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Микола Хвильовий – Біографія Микола Хвильовий (*1 (13) грудня 1893, Тростянець – †13 травня 1933, Харків) – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників поре – волюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового I. М. Хвильовий – центральна фігура літературної боротьби 20-х років XX століття. (М. Хвильовий належав до тих митців, хто в бурхливі роки революції, національно-визвольних змагань, громадянської війни повірив у комуністичну ідею, самовіддано боровся за світле майбутнє, утверджуючи гуманістичні принципи. Високі ідеали майбутнього, відродження й українізація, творчі дискусії захопили талановитого письменника, […]...
- Особа автора у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- Аналіз “Кіт у чоботях” Хвильовий Новела ” Кіт у чоботях ” Миколи Хвильового присвячена жінці в революції. Тема новели “Кіт у чоботях” – показ жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника. Ідея новели – засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй. людей у фанатичні механізми, якими можна […]...
- Жінка у пореволюційному суспільстві (за оповіданням М. Хвильового “Сентиментальна історія”) У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ Жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів і, як наслідок,- […]...
- Микола Хвильовий Микола Хвильовий Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (М. Хвильовий) 13 грудня 1893р. в селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчається у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої виключенний за участь у революційній організації. 1916р. – фронти першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів. 1917р. […]...
- “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...
- Микола Хвильовий – Я (Романтика) – Характеристика твору Характеристика твору Миколи Хвильового “Я (Романтика)” “Я (Романтика)” – психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму. Присвята “Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я” подвоїлась (у […]...
- Кіт у чоботях (дуже стисло/скорочено) – Хвильовий Микола Новела “Отже, про глухе слово: Гапка, Гапка – глухо; ми її не Ганка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золото або сріблом. … А то буває гаптований захід, буває схід, це – коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як буває […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Українське Відродження 20-30-х років прикликало в літературу багато нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскравих літературних зірок – Микола Хвильовий. За висловом його сучасника В. Коряка, “сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить… “ М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером і зброєю, гасаючи […]...
- Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір, проблематика якого перебуває поза часом І. Особливості стилю новели. (Цей твір належить до героїко-романтичного жанру з присвятою “Цвітові яблуні”, тобто Михайлові Коцюбинському. Новела написана в експресивній стильовій манері, де поєдналися здобутки європейського модернізму та імпресіонізму.) ІІ. Тема новели. (У творі показане вічне протистояння добра і зла, М. Хвильовий переносить це протистояння в душу героя, подає його жорстоку сповідь-самовиправдання чекіста, який […]...
- Трагічний вибір братів половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Нині багато літературних творів повертаються із забуття. Ми відкриваємо для себе імена тих, про кого сьогодні говорять “розстріляне відродження”, тих, чиї шляхи розійшлися з Україною на Роздоріжжі історії, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Особливості сьогодення ще й в тому, що твори багатьох Письменників, особливо представників новітньої української дітвори, вимагають нового […]...
- Мої враження від творів Миколи Хвильового Мої враження від творів Миколи Хвильового Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них – Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор. Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. Його твори […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового (за новелами “Кіт у чоботях” та “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і (але!) водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, […]...
- Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює […]...
- Хвильовий Микола – Біографія Микола Хвильовий (справжнє прізвище Микола Григорович Фітільов ) (13грудня 1893, Тростянець – 13 травня 1933, Харків) – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози, прихильник антропософських поглядів Освальда Шпенглера. Народився Микола Григорович Фітільов 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Харківщині (нині райцентр Сумської області) в родині вчителів. Закінчив Богодухівську гімназію. […]...
- “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб’єктивізованою та психологізованою. Герой […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
- Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у […]...
- Засади творчості Миколи Хвильового (1893- 1933) Справжнє прізвище – Фітільов. Народився в с. Тростянець (тепер Сумська область) в родині вчителя. Навчався в Богодухівській гімназії. Працював слюсарем у ремісничій школі, в канцелярії волосної управи с. Рублівка, брав участь у роботі місцевої “Просвіти”. У 1916р. пішов до війська, брав активну участь у громадянській війні, 1919 р. вступив до Комуністичної партії. З […]...
- Чи потрібні суспільству сильні особистості, подібні до Чіполло? (За твором Т. Манна “Маріо і чарівник”) У юнацькі роки Томас Манн захоплювався філософією Ніцше. Він переживав піднесення, душевний запал, читаючи книги цього німецького філософа, духовний і стилістичний вплив якого позначається уже в ранніх творах Томаса Манна. Енергетика творчості Ніцше, його концепція надлюдини, яку він обгрунтував у книзі “Так казав Заратустра”, він продовжував розвивати в інших творах,- Фашизм, який виник у Європі, […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Микола Хвильовий – Ах, як мертво Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. Застигла тиша і скиглить Круків примарною печаллю… Невже не можна запалити Тебе, заводе, хоч одчаєм? В зубах шматок у вальківниці – Це рейка, і не родилась так, А рот давно розкритий пічці, Губою П’ятий не хитав. […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (3 варіант) О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік! Юрій Яновський. Вершники Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (2 варіант) Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд. Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати […]...
Любіть україну драматизм долі.