Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (3 варіант)
Кожна людина на Землі, на мій погляд, любить ті місця, де вона народилася чи провела майже усе життя. Бо це її рідний край, де знайома кожна рослина, де затишно бути навіть на самоті. Павло Губенко, більш відомий як Остап Вишня, теж дуже любив природу. Він вирушав на полювання з єдиною метою-помилуватися густими лісами, запашними сінокосами, зеленими луками, бузковими надвечір’ями та бездонно-спокійними озерами. Його приваблювали сріблясті нічні роси. І він передавав своє захоплення красою рідної природи у циклі ліричних гуморесок “Мисливські
Віє неповторною чарівністю від цих чудових гуморесок, сповнених безмежної любові до усього живого. “Поет полювання” не вміє стримати своїх почуттів і так описує незрівнянну красу рідної природи, що хочеться відразу залишити місто й податися у ліси чи на озера. Здається, кожне дерево в Остапа Вишні має душу живу, наділене рисами і почуттями живої людини. Не дивно, що в його гуморесках навіть “дика качка любить, убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт І пішло стать,..”.
У
Невтомні герої-мисливці з гуморесок автора теж дуже кохаються у рідній природі. Усім відомо, що коли людина йде на полювання, вона обов’язково має за мету принести звідти якусь здобич. Але, виявляються, є такі мисливці, для яких здобич – не головне. Для них найкращим є відпочинок на природі, де вони відчувають себе вільними від якихось зобов’язань, вони стримують їхнє покликання бути єдиними з усім, що населяє нашу Землю. Ці мисливці не хочуть нікого вбивати, тому обов’язково запізнюються і на вечірню “зорьку”, і на вранішню. Краще вже заснути у копиці пахучого сіна чи слухати дотепні вигадки своїх друзів. Ці мисливці “люблять тихі вечори над озерами”, “чують ніжний шелест очеретів”, розуміють крик бугая на болоті, вміють почути навіть ледве чутний плескіт на озері, який “в їхнім серці одгукується трепетними перебоями”. Читаєш рядки про таких мисливців і стає тепліше на душі, бо розумієш, якщо кожен мисливець буде хоч трохи схожий на цих фантазерів, наша рідна природа у надійних руках. Адже жодного разу ще не було, щоб хтось з них вбив живе створіння – краще принести качку з базару. І нехай вона не зовсім буде схожа на справжню дику качку, або навіть взагалі не схожа – не в тому справа. Справа у тому, що природа і ми – діти єдиної планети, яка теж хоче жити, а не втрачати своїх улюбленців, хоче вірити, що ми не будемо один одному робити боляче і занапащувати чужі життя. Мені до вподоби усміхнені обличчя мисливців, впевнених у собі та у своїй любові до рідної природи. Недарма з собою на полювання вони беруть усіляку всячину, щоб тільки добре провести час, вдихаючи на повні груди свіже повітря, задивляючись на чудові краєвиди та намагаючись не нашкодити живим істотам.
Жодного рядка немає в усмішках Вишні, де було б описано, як мисливці стріляють у беззахисних тварин чи птахів. Тільки самі лише згадки про полювання інших чи веселі побрехеньки про власні полювання у минулому. Та невідомо, чи були вони взагалі. Адже розумієш, що багато вигадок у розповідях Івана Петровича про свого надзвичайного Гордона, “який одного разу став на стойку в густій ліщині на вальдшнепа”, а через рік знайшли від нього лише кістяк, який стояв з піднятою правою лапою. Не менш “правдоподібними” є й побрехеньки Петра Івановича, який дуже пишався своїм собакою Флейтою, який ганяв вовка по два місяці. А якщо згадати розповіді Пилипа Федоровича і байки про старого бухгалтера…
Немає кінця й краю веселим побрехенькам мисливців-фантазерів, як немає кінця безмежній любові їхнього автора до рідної природи. Любити її – значить жити повним життям, берегти її – берегти самого себе від лихоліття, невдач та хвороб. Я пишаюся, що був у нашій літературі такий невтомний захисник рідної природи, ліричний “поет полювання”, який зміг і нам передати свою велику любов до усього живого.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (4 варіант) Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” Остап Вишня. Читаючи його твори, розумієш, наскільки віддано він любив рідну землю, як щиро намагався їй допомогти вижити в атмосфері байдужості та зневажливого […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (2 варіант) Жив на землі невтомний майстер сміху, вірний патріот рідної землі та взагалі незвичайна людина. Він намагався відкрити людям очі на ті неподобства, що робили вони власноруч. Він хотів, щоб люди нарешті зрозуміли, наскільки важливо жити у гармонії з усім живим, любити природу та взагалі рідну землю. Хо це “він”? Це Остап Вишня. Він був і […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (1 варіант) “Мисливські усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі любителі і охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці і квіточці. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої […]...
- Веселе полювання за збіркою оповідань О. Вишні “Мисливські усмішки” “Мисливські усмішки” – одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти із задоволенням читають ці гуморески. Герої “Мисливських усмішок” чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. […]...
- Заклик до збереження природи в оповіданні “Сім’я дикої качки” … У житті добро й зло не так чітко розмежовуються, буває й “добро” нелюдське, буває, й зло вбирається в приємні шати… В. Дончик Яку красу дарує нам природа! Кожний бачить в ній щось особливе, чарівне. З щедрістю людина приймає дари матінки-природи: квіти, ягоди, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок. А чи завжди люди вдячні їй? […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (3 варіант) Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (5 варіант) Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте… “, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко […]...
- Аналіз збірки “Мисливські усмішки” Вершиною розвитку жанру вважаються ” Мисливські усмішки “, які Максим Рильський назвав “ліричною поезією в прозі”. Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери “мешканців” лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (4 варіант) У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять… “, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (ІІ варіант) Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима […]...
- Співець рідної природи (за віршами “Над Дніпровською сагою… “, “Зоре моя вечірняя… “) (2 варіант) Тарас Шевченко – це великий український поет, який надзвичайно любив свою Батьківщину і віддав їй своє життя, серце, геніальний талант. Велике місце в творчості Шевченка займають описи природи, яку він дуже любив. У вірші “Над Дніпровою сагою” поет зображує дерева, які стоять над берегом Дніпра. Він надає деревам людських рис, передає їхні почуття, думки та […]...
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) (1 варіант) Пейзажна лірика займає не останнє місце в українській літературі, але функції її можуть бути різними. Так, наприклад, І. Франко зображує оживання природи після зимового сну, проводячи паралелі із суспільними процесами, викликаними пробудженням свідомості народу, і пов’язаною з цим активною боротьбою за національні та соціальні права. Природа також може відповідати або контрастувати настроям не тільки цілого […]...
- “Мисливські усмішки” – яскрава сторінка в українській сатирично-гумористичній літературі Природа завжди була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Протягом багатьох післявоєнних років письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за звучанням, наснажені лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста. “Відкриття охоти”, “Лисиця”, “Сом”, “Бекас”, “Вовк”… – все це гуморески, які ввійшли до “Мисливських усмішок”. У цих яскравих шедеврах особливо чітко […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (1 варіант) Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (3 варіант) Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (2 варіант) На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять… ” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо […]...
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) (2 варіант) Назвавши свою збірку “Сонячні кларнети”, П. Тичина підкреслює мелодійність, музичність своїх віршів, відзначає близькість лірики до музики. У віршах цієї збірки поет відбиває лише переживання і настрої, навіяні природою, коханням, власними роздумами. У вірші “Розкажи, розкажи мені, поле… ” ліричний герой і пейзажний малюнок вірша злилися воєдино в гамі найніжніших мінорних почуттів. Розкажи, розкажи мені, […]...
- Співець рідної природи (за віршами “Над Дніпровською сагою… “, “Зоре моя вечірняя… “) (1 варіант) Всьому світові відомий наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. У 1847 році його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Він перебував на засланні 10 років. Творчість Шевченка цих років пронизана почуттям туги за рідним краєм, самотності. Але в ній же ми чуємо нескореність поета царизмові. Рідна природа була для Шевченка першим джерелом розуміння краси, […]...
- Заклик до збереження мови у вірші В. Самійленка “Українська мова” Володимир Самійленко був справжнім українцем, усією душею відданим своїй країні й своєму народові. Творчість його багатогранна й різноманітна. Діяльність цього видатного митця була спрямована на збереження й збагачення рідної культури. У своєму вірші “Українська мова” поет порівнює мову з коштовним діамантом. У поезії закарбовано драматичні сторінки історії народу, історії рідного слова, приниженого людською байдужістю: І […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (1 варіант) Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у […]...
- Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”) Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують […]...
- Остап Вишня – Мисливські усмішки (збірник) ОСТАП ВИШНЯ МИСЛИВСЬКI УСМIШКИ ( Збірник) ВIДКРИТТЯ ОХОТИ Власне кажучи, щороку “Вiдкриття полювання” буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого листопада на звiра, але якось уже – так утрадицiйнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви […]...
- Тема збереження рідної мови в творчості М. Рильського Рідний, рідна, рідне – корень народу і роду. Рідна матуся і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова. Поки живе мова – доти живе й народ. Але чому так трапляється, що діти відрікаються від рідної мови? Чому забувають те, що набуто віками? Це болюче питання завжди хвилювало кращих майстрів українського слова: Лесю Українку, […]...
- Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Мабуть найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, дзвінкоголосий спів пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах (2 варіант) Мабуть, немає такої людини на землі, яка б хоч інколи не милувалася явищами природи. А хіба може обійти тему природи справжній поет? Звісно, ні! Вірші Володимира Сосюри чудово передають настрій людини, яка не просто спостерігає за природою, а захоплюється нею. Зима у автора – це не звичайний білий сніг за вікном, а чудовий “білий кінь”, […]...
- Твір на тему: Мій внесок в охорону і збереження природи (твір-оповідання на основі власного досвіду) (2 варіант) Однієї суботи я гуляв на вулиці неподалік від свого дому. Людей було небагато. Падав пухнастий білий сніг. Попереду йшов чоловік з величезним собакою на повідку. Несподівано собака загавкав і кинувся так швидко, що хазяїн не встиг його утримати і побіг за ним. На дереві, зовсім невисоко, сиділо маленьке сіре кошеня і жалібно нявчало. Цей собака […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (3 варіант) Т. Г. Шевченко народився в сім’ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана. Вірш “Мені тринадцятий минало” має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, “як пекло”. У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає […]...
- Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв’язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у “Мисливських усмішках”. Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах (1 варіант) У своїх віршах Володимир Сосюра дуже майстерно зобразив такі пори року, як зима та весна. У його поетичному творі “Зима” ця пора року постає, ніби дівчина, яка сипле білим снігом, закручує хуги на полях, малює на шибках квіти морозу. Явища зими, які змальовані у вірші, яскравими картинами постають перед очима. У вірші “Люблю весну” постає […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (IІ варіант) Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям… ” Ялинка постає істотою, яка має почуття. їй боляче, […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (3 варіант) Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба чому дивуватися, що […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах (3 варіант) Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті. В полі сніг лежить, “неначе моря хвилі”, дме вітер, ніби “чеше коси білі, розплітає їх”. Так і бачаться на фоні темного неба пасма завірюхи. Все навкруги біле, покрите снігом. А в містах вітри, які “намітають кучугури, замітають слід”, […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (1 варіант) Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на диво, українці […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (2 варіант) Мене дуже вразив твір “Лось”. У ньому дуже чітко протиставляються доброта і гуманність в образах двох хлопців, та підступництво і хижацтво в образі їхнього дядька Шпичака. Хлопці з останніх сил рятували лося, який провалився в ополонку. Вони не злякалися навіть, що самі можуть потрапити під кригу. І ось нарешті, коли лось вийшов на берег, одним […]...
- Микола Вороний – співець краси кохання, мистецтва та рідної природи Усі люди мріють бути щасливими і страждають, коли життя складається не так, як мріялось. Багато поетів і письменників пишуть про це в своїх творах, бо кожен вважає себе генієм і намагається донести красу рідного слова до широкого загалу, знайти свого читача. Пропонує нам помріяти і Микола Вороний, але не десятиліттями, роками, а зараз! У своїх […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (3 варіант) В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (2 варіант) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
- Твір на тему: Мій внесок в охорону і збереження природи (твір-оповідання на основі власного досвіду) Поля, ліси, луки, річки, озера, люди, тварини, квіти і птахи – все це природа, яка навколо нас. Вона дуже цікава і красива. Щоб не загубити цю красу, треба охороняти і зберігати природу. Щоб були ліси, не треба шкодити деревам. Щоб була риба, треба берегти ріки, моря та озера. Берегти природу – це означає берегти Батьківщину. […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (1 варіант) Побачити природу, яка оточує нас, замало. Тільки проймаючись красою певного пейзажу, можна відчути справжній світ природи, який обов’язково впливає на кожного з нас. Коли читаєш оповідання Михайла Коцюбинського, не можеш не звернути окремої уваги на картини природи. В оповіданні “Ялинка” зображення природи підкреслює настрій героїв, налаштовує читача на певну ситуацію: “Чорні гай, дерева стояли в […]...
П'ятнадцятирічний капітан скорочено скачати.