Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”)
Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”)
У слові рідному велика сила є,
Що розбива граніт і золото кує.
/ М. Рильський /
Українська поезія дала людству таких велетнів світового рівня як Франко, Леся Українка, ранній Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-поміж них постать Максима Рильського вирізняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок вражає вагою зробленого, довершеністю художньої форми, вишуканістю образу та глибиною думки.
Шедеврами української поезії стали вірші
Яблука доспіли, яблука червоні!
І вже підсвідомо у серце
Логічним завершенням сигналу тривоги є роздум: “Я піду – і може, більше не прийду.” Я розумію, що непросто далося герою це ще невпевнене припущення, воно ніби народилося під час руху, що переданий у динаміці: “Ми… йдемо стежкою… Ти мене… проведеш до поля. Я піду… ” І як підсумковий момент руху – прощання.
У другій строфі Рильський подає через самозаглиблення опис внут-рішнього стану за допомогою метафор, порівнянь, поєднання елементів руху і кольору. Але прозріння – попереду, йому відведено третю строфу. У її перших двох рядках подається картина загального переходу природи в інший стан (“поля жовтіють і синіє небо”), і природним елементом цієї картини перетворення стає останній акорд драми кохання:
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
Мелодійною красою серед інших поезій Рильського вирізняється відомий його вірш “Шопен”, в якому досягнута спроба автора перекласти людською мовою самобутню, незрівняну музику Шопена. Автор зумів відтворити почуття, уявлення, переживання ліричного героя, навіяні вальсами:
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчений цілунок.
Автор прагне передати словами ритм, мелодійність незрівнянної музики великого польського композитора, всесвітньо відомі вальси якого М. Рильський дуже любив. Вже в першій строфі він характеризує звуки шопенівського вальсу, використовуючи цілу гаму епітетів, підсилених порівняннями: “кокетливо-свавільні”, “… сумні, як вечір золотого дня”. Поет припускає у поетичній уяві, що звуки вальсу – це переплавлене почуття музиканта, його нещасливе кохання до Жорж Санд; чи, може, це – відлуння гіркої розлуки з батьківщиною. Рильський, використовуючи широку палітру художніх засобів, передає ту повінь емоцій, які народжує в душі людини музика; серед них найбільше епітетів: усмішка примхлива, срібна даль, сива невідомість. Таємничість музики підсилюється риторичними питаннями, що передають емоційність автора від “ніжного виходу звуків”. Ми розуміємо, що емоційність – це спільна риса для музики і поезії.
Художня палітра Рильського багата і оригінальна, що є безсумнів ним свідченням неповторного бачення, сприйняття і відображення світу видатним митцем слова.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Максим Рильський – Яблука доспіли Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду – і може більше не прийду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста, – А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота. Гей, поля жовтіють, […]...
- Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]...
- Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Максим Рильський – видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни – відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Саме тому, що Рильський був талановитим поетом, в його першій напівдитячій книжці “На білих островах” вже зримо проступають риси […]...
- Шопен – Рильський Максим Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх очах не заблищала іскра Напівкохання чи напівжурби Від звуків тих кокетно-своєвільних, Сумних, як вечір золотого дня, Жагучих, як нескінчеиий цілунок? Шопена вальс, пробреньканий невміло На піаніно, що, мовляв поет, У неладі “достигло идеала”, О! даль […]...
- Мої враження від поезій М. Рильського “Поле чорніє… ” та “Яблука доспіли… “ Поезія М. Рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. Особисто мені подобається рання лірика поета – інтимна та пейзажна. Чому? Мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття. У ранній ліриці М. Рильського переважають мінливі […]...
- Гармонія мелодії і слова (вірш Максима Рильського “Шопен”) Гармонія мелодії і слова (вірш Максима Рильського “Шопен”) За значенням свого художнього внеску Максим Рильський посів в українській поезії одне з перших місць після І. Франка та Лесі Українки. В історію української літератури він увійшов як неперевершений майстер художнього перекладу, дослідник фольклору, мистецтвознавець, мовознавець. Та головною цариною творчого самовигляду М. Рильського є його поетична лірика […]...
- Максим Рильський – Молюсь і вірю (АНАЛІЗ) Аналіз твору Максима Рильського “Молюсь і вірю” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : філософська. Провідний мотив : молодечий оптимізм, відчуття польоту. Віршовий розмір : ямб. Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського “Молюсь і вірю… “. Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води – […]...
- Максим Рильський – Молюсь і вірю (Характеристика твору) Характеристика твору Максима Рильського “Молюсь і вірю” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : філософська. Провідний мотив : молодечий оптимізм, відчуття польоту. Віршовий розмір : ямб. Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського “Молюсь і вірю… “. Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води – […]...
- Рильський Максим – Біографія Макси́м Таде́йович Ри́льський – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України. Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцистРильський Тадеуш-Томаш-Збігнєв Розеславович, був сином поміщика Розеслава-Карла-Теодора-Яна Теодоровича Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Прапрадід Ромуальд був учнем […]...
- Максим Рильський – Біографія (СКОРОЧЕНО) Максим Тадейович Рильський (1895-1964) Поет-неокласик Відомий поет, перекладач, фольклорист, мовознавець. Народився 19 березня 1895р. в м. Києві в родині етнографа Тадея Рильського. Навчався в приватній гімназії Науменка в Києві. 1915-1918 – навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, згодом перевівся на історико-філологічний факультет Українського народного університету. 1919-1929 – працював вчителем у селах. Критикував комуністичну […]...
- Сад поетичної творчості Максима Рильського (1895-1964) Народився в Києві в шляхетній родині етнографа, ученого. Навчався у приватній гімназії, у 1915 р. став студентом Київського університету, але змушений був припинити навчання, коли розпочалася громадянська війна. Учителював у селах Житомирщини, займався самоосвітою. Увійшов до літературного угруповання неокласиків. У 30-х pp. зазнав переслідувань, був змушений змінити напрямок творчості і прославляти існуючий режим. Був […]...
- Максим Рильський. Збірки поезій (курсова робота) Максим Рильський. Збірки поезій План: 1. Уривок із життєпису 2. Пейзажна лірика М. Рильського. 3. “Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче”. Духовність, культура, мистецтво в поезії Рильського. 4. 5. “Ми працю любимо, що в творчість перейшла” 6. Краса й велич рідного слова в поетичній творчості М. Рильського 7. Інтимна лірика поета. […]...
- Максим Рильський – Фреско-сонети Христіану З. (переклад) Генріх Гейне В перекладі Максима Рильського Я фіміаму не каджу колоді Золоченій, всередині пустій; Не простягну руки людині тій, Що обкрадає все святе, як злодій. Повіїній не уклонюся вроді, Що безсоромність – мов окраса їй; Кумир в кареті їде золотій, Та запрягти мене у неї годі. Я добре знаю: гордий дуб загине, Але хисткої не […]...
- Максим Рильський – до Німану Адам Міцкевич В перекладі Максима Рильського Мій рідний Німане! Куди сплили ті води, Що я в дитячі їх зачерпував долоні, Що ними плавав я по дикому затоні, Для серця буйного шукавши охолоди? Лаура, з власної милуючися вроди, Колись любила там свої квітчати скроні. І відбиток її у хвиль сріблястім лоні Мутив сльозами я, не знаючи […]...
- Максим Рильський – Природа і мистецтво Йоганн-Вольфганг Гете В перекладі Максима Рильського Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж ними – обопільна згода. За чесний труд – висока нагорода! Працюй уперто, хай мета ясна Діла твої освітлює до дна, І полум’ям пойме тебе свобода. Так повсякчасно в творчості […]...
- Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський) Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський) Погожий сонячний день 21 червня 1941 року. Природа наливається життєдайною силою в цю благодатну пору раннього літа. Колосяться хліба, радуючи серце селянина-трудівника. Над рідною землею повільно спускається літній вечір. Спалахують міріади електричних вогнів, з широко відчинених вікон шкіл линуть веселі мелодії. Це учні-десятикласники, отримавши атестати […]...
- Максим Рильський – Любов чи ні – не знаю Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – чи снилось… Забулось – чи пройшло… В душі давно згубились Людське добро і зло. У тьмі сіріють віти. Ні руху, ні людей… Одно лиш є на світі: Огонь твоїх очей....
- Максим Рильський “Слово про рідну матір” Реферат на тему: Максим Рильський “Слово про рідну матір” Невелика (за обсягом, та не змістом) лірична поема “Слово про рідну матір”, покликана до життя початком Великої Вітчизняної війни, уперше прозвучала 29 листопада 1941р. В Саратові, на радіостанції ім. Т. Шевченка, через яку українські письменники звернулись до своїх земляків, поглинутих фашистською навалою. Збереглися промовисті свідчення про […]...
- Максим Рильський – Несіть богам дари! Несіть богам дари! Прозорий мед несіть, Що пахне гречкою і теплими дощами, І золотий ячмінь, і втіху верховіть – Достиглі яблука, де рожевіють плями. І виноград міцний кладіть на темну мідь, На простий жертвеник між вічними дубами, Де постать Зевсова біліючи стоїть В блакиті творчості, блаженної нестями. І короп золотий в глибинах чистих вод, І […]...
- Максим Рильський – Подайте маску (переклад) Генріх Гейне В перекладі Максима Рильського Подайте маску – замаскуюсь нині Під бідаря, щоб пишна та сволота, Яку скрашають шовк і позолота, Мене в своїй не числили родині. Манер і слів дай простих, як людині, Що їй зрідні обшарпана голота, Бо почуття і розум неохота Салонній віддавать балаканині. Танцюю на німецькім маскараді З баронами, ченцями, […]...
- Максим Рильський – Моїй матері Б. Гейне (переклад) Генріх Гейне В перекладі Максима Рильського Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – Не опущу я їх, кохана мати. Але тобі наважуся сказати: Хоч дух у мене гордий, нездоланний, Та біля тебе непокора тане, Бо звик тебе, святу, я шанувати. Моя душа […]...
- Максим Рильський – Срібний сонет М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно синю, – І чудно й дзвінко сніг під валянком скрипить. У цьому ж лісі я пив самоту осінню, Тут весну цілував під шелест верховіть, Тут літом пропливли ледачі дні незмінні, – Тепер сюди прийшов мороза […]...
- Максим Рильський – Коні Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони на поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун мов буря понесла. А вечір глибшає. Рожево-сиза мгла Оповиває степ, людські голубить душі, І хмарки плямами розбризканої туші Стають на обрії, подібному до скла. І от, натомлені, притихлою ходою Вони вертаються. Лиш кілька стригунців Не […]...
- Максим Рильський – Тут цілий день, у казанах закутий Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. Гарячим бруком дівчина забута Йде плачучи – і з-під стрілчастих вій, Як озеро, сіяє зір ясний, Як озеро, морозами не скуте. Дихання міста у липневу спеку – Агонія пекельного коня. Приносить вечір тишину далеку, У […]...
- Остап Вишня Максим Рильський Максим Рильський ОСТАП ВИШНЯ Найхарактернішою, може, рисою Остапа Вишні як письменника є те, що він органічно поєднує в своїй творчості новий, соціалістичний зміст з глибоким національним характером. Це – український письменник передовсім, український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці. Саме […]...
- Максим Рильський – У пущах, де лише стежки звірині У пущах, де лише стежки звірині, Серед потворно сплетених гілок Буває в небо просвіт темно-синій, Як любе око. Скрізь таємний змрок. Гудіння сосн, як виття ериній, Шкребіння кігтів рисі, молоток Старого дятла. Стомленій людині Так любо стрінуть затишний куток, Прозорий погляд милого спокою, Де часом перемінною юрбою Проплине хмарок сріблотканний дим. Так ти, мистецтво, серед […]...
- Максим Рильський – Бенкет БЕНКЕТ Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! Годі бюджетів, газет, телеграм! Гей! Орхідей і азалій! Крякають круки про кризи і крах – Фе! Нецікаво, панове! Дайте-но нам, щоб розвіяти страх, Устриць, шампану, любові! Чули ми вже про “сучасний момент”, Акції, банки, зарплату… Хай нам утворить новий Дезесент Пишну з лікерів сонату! […]...
- Гордість української драматургії Максим Рильський Максим Рильський Гордість української драматургії Ім’я Івана Карповича Тобілевича (1845-1907), який виступав на сцені під псевдонімом Карпенко-Карий, – по праву стоїть поряд з іменами найблискучіших діячів українського театру – Заньковецької, Садовського, Саксаганського. Нам відомі захоплені відгуки Станіславського, Немировича-Данченка, Савіної, Остужева про цю плеяду геніальних акторів – зачинателів дореволюційного українського театру. Репертуар цього театру був, з […]...
- Максим Рильський – Поцілунок У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – і дивне диво сталось: Уста, що і мене, і весь мій рід кляли, Мов квітка багряна, до мене простягали Свій келих, сповнений солодкої знемоги. Натомлені з біги стрункі та дужі ноги Біліли мармуром під місяцем […]...
- Олександр Довженко Максим Рильський Максим Рильський ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Я тільки недавно точно пригадав, коли вперше зустрівся з Олександром Довженком. Це було в 1920 році. Олександр Петрович був тоді секретарем Київського губернського відділу наросвіти, завідував також (про це пише він у своїй автобіографії) відділом мистецтва, був комісаром драматичного театру ім. Шевченка. Як саме відбулося наше знайомство – не можу пригадати. […]...
- Максим Рильський – Поет Не ваблять торжища, і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі. Серед суворих стін Німу розмову з ним суворий хтось провадить. Ще хвиля – підступом царицю пишну вкрадуть, І встануть вояки на поклик як один, З орлиним клекотом, – і в згарищах руїн Тіла подоланих і коні будуть падать. В […]...
- Максим Рильський – Моя царівна А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні; Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. Моє життя веде мене нерівно – То на вершини, то в яри страшні, – Та скрізь душа співає переливно Про очі безтілесні […]...
- Лірика Лесі Українки Максим Рильський Максим Рильський Лірика Лесі Українки Леся Українка увійшла в історію літератури головним чином як автор драматичних творів і поем, в яких також сильний драматичний елемент. Виступила вона, однак, на літературному терені як поет-лірик. І на протязі всього свого недовгого, героїчного і страдницького життя весь час зверталася до лірики, бурхливо і неухильно піднімаючись на вершини, надзвичайно […]...
- Максим Рильський – У горах, серед каменю й снігів У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюєтся на синім небі чітко Мислівська хатка, притулок орлів. Огорне скелі снігова намітка, В проваллях загуркоче Божий гнів, – Ми сидимо, пильнуєм шашликів, У шахи граєм і п’ємо нешвидко. Колись, як Байрон гордий оповів, В такій же хаті Манфред відпочив, Щоб знов на […]...
- Максим Рильський – Зелені тіні по душі майнули Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, що почули Святого щастя золотий закон! Воно – в вінку із виноградних грон – Мене в брудній таверні не минуло. Прийшло – засяло… Легковійний дар Безмежності і вільного зітхання Серед померлих життьових примар! Холодний вітер […]...
- Герасим’юк Василь – Запахли яблука у сіні Запахли яблука у сіні – На молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік не розшукати. Губити щось, як божий дар. На обрії стоять Карпати. Горять ліси. Гуде базар....
- Героїчний епос українського народу Максим Рильський Максим Рильський Героїчний епос українського народу Українські думи та історичні пісні – одна з найважливіших складних частин української народної творчості. Загальновідомі висловлювання про українські думи і пісні Гоголя і Шевченка, з яких другий в захопленні навіть ладен був віддати перевагу нашим старовинним думам, порівнюючи з гомерівськими поемами. Гадаю, що нема потреби цитувати ці висловлення… і […]...
- Максим Рильський – Мені снилось Мені снилось: я мельник в старому млині… Уночі затихають колеса. Я не сплю. Часом качка в повітрі дзвенить Чи кажан проти місяця грає. У млині щось гризуть і смакують щурі, Під колесами падають краплі… Щука кинеться десь, і півсонний ситняг Заспокоїтись довго не може. Десь підвода далека в полях гуркотить. Хто, куди та для чого […]...
- Максим Рильський – Сонет Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його творець Макбета; Про сум гіркий Камоенс ним співав. І в наші дні чарує він поета: Вордсворт його за речника обрав, Змінивши світу марного тенета На хвилювання вільних вод і трав. У горами лямованій Тавриді В […]...
- Слово про рідну матір (скорочено) – Рильський Максим Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна, Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона, Що свій дівочий гнучкий стан До дніпрового тулить лона. Українською землею ходив славетний Сковорода, тут Котляревський написав свою “Енеїду”. […]...
Твір на тему крилатість.