Мар’яна Невиліковна – Я відкрита

Related posts:

1. Мар’яна Невиліковна – мовчання як сповідь [мовчання як сповідь очима лише, долонями, Бери мене, вирію, вір мені, виростай, Рости у мені, водою гойдай солоною, Готова я, бачиш: з любистку зійшла роса. Мовчання як сховок між серцем і серцем, між вдихами, Тримай мене, чуєш, тримай мене на межі, Межею, живою, близькою, незмінно тихою І будь мені кимось, усім, і лишись чужим. І […]...
2. Мар’яна Невиліковна – Колискова Залишись в мені цим похмурим днем, Розливай дощі і своє тепло… Залиши сліди на мої землі, Щоб не змити, не стерти, не відібрати… Залиши мені цей одвічний сум: Я його знесу, приборкаю, зроблю своїм. Залиши усе, з чим не сила йти, З чим немов не ти, а інший хтось кидає тінь… І вертай у сни […]...
3. Мар’яна Невиліковна – І розлучені, і роззлючені, і розлю І розлучені, і роззлючені, і розлю… Переходимо із хардкору то в дум, то в блюз, То в “болиш по мені? зізнайся!” – “авжеж, болю”, То в “подзвониш іще хоч раз – задушу, втоплю!” Знаєш, вересень.. пальці мерзнуть… до губ тулю.. Моїй шкірі твоєї сниться м’який велюр… Це так дивно – не бути разом. Немов нулю […]...
4. Оксана Пахльовська – Нема ні стін, ні вікон, ані свіч Нема ні стін, ні вікон, ані свіч, Лише холодні клавіші і руки. Ти граєш і не музику, а ніч, Обвітрену століттями розлуки. Я ненадовго, але ти не вір. Я вже навіки, запитай у долі. Вітри гортають спалений клавір. Ні стін, ні вікон у твоєму домі. А тільки ніч, і музика, і ми – Як срібні […]...
5. Мар’яна Невиліковна – Ми виросли з крику Ми виросли з крику. Ми виросли. Ми на Ви. Ми невидимі діти. Ми є. Абортуй, чави, А ми є. Поламай нам кістки, розтрощи, зігни, А ми є. Передвістям війни. І вини Постаментом живим, щоби ти і ти І усі, хто на серці країни лишив синець, Врешті втямили: нас не вижити, не знести, Не купити, не […]...
6. Мар’яна Невиліковна – Нас ніколи не трапиться більше Нас ніколи не трапиться більше. І менше теж. Я оплакую кожен неспільний, нестрічний день, Кожен дотик, якого не сталося, кожну з меж, Непорушених нами, і кожне із одкровень, Недовимовлених чи вимовлених не так, Не тоді, не тому… [Я тону в тобі, я тону, Я проходжу тебе, як гру, я тебе по дну, Я тебе замість […]...
7. Ольга Анцибор – Невідправлений лист (переклад з Андрея дементьева) Твоїм сльозам довіри вже нема, Твої слова у спогади відходять, І тільки там тепер їм є ціна, Бо в серці вони місця не знаходять. Твоїм очам довіри вже нема, Як бути душам, тугою прошитим, І хоч пройшла вже не одна зима, Я залишаюсь віч-на-віч з прожитим....
8. Мар’яна Невиліковна – Тридцять шість крапка шість Тридцять шість крапка шість у періоді – Надстабільність твоєї байдужості – Губить лінію, губиться дуже і В губи тулиться першим приводом Для весни… нам не стати колишніми, Нам не статися, ні, не бреши собі Твої шизи залишаться шизами, Твої віри осядуть віршами… Тричі шість, три чи шість… чіткість зрушено. Я змерзаю, я в губи… зігрій […]...
9. Дмитро Павличко – “Коли до тебе прилечу… “ Коли до тебе прилечу, Засяє в сонці все навкруг, Як після теплого дощу В росі важкій зелений луг. Ти руку покладеш мені На очі, сповнені провин, І риси матері ясні Побачу я крізь пальців плин. Дитинство й ти. Це наче все. Далеко так. Близенько так. Мене до тебе принесе З паперу зроблений літак....
10. Олесь Гончар – Спека в горах Батьківщино, для нас підійми Чорну хмару далеку. На безводді потріскались ми, Ніби камінь у спеку. Батьківщино, здалека пошли, Нам терпіння й відваги. Потемніли твої соколи У горах від знемоги! І вставала одна з-за дніпра, А друга – із дунаю. Котру мати, а котру сестра Посилала – не знаю… 1944...
11. Томаш деяк – вони вже колись приходили Вони вже колись приходили і залишали на травах Презервативи, кеди, пляшки від “Хортиці” І здійснюючи на майбутнє черговий замах Лишались по комуналках понуро порпатись Вони вже стояли горді й піднесені в натовпі Кричали щось про свободу, братерство, цінності А потім кожен під неба єдиним прапором Вставав на роботу і лаявся без необхідності На сперте повітря, […]...
12. Поговори зі мною Поговори зі мною Коли втомлено добреду до Ліжка Абияк, скинувши на холодну Підлогу Одяг, книги, бездарні вірші Замкну свідомість між двома Колодязями навушників Просто скажи мені, що ти є І ти зі мною. І я слухняно прийму все Свою бездарність Свою самотність Свої книги, вірші і музику І кожен стомлений вечір Просто скажи, що ти […]...
13. Олеся Крисько – П’янким помаранчем наповнює сонце П’янким помаранчем наповнює сонце Мою кімнату. Всі барви вогню Складає в палітру із відтінком бронзи, Вклада тонкі пензлі в долоню мою. Вплітає у вечір тонкі аромати Сніжних конвалій, барвінку блакить. Їх змішує з свіжою зеленню м’яти Тендітністю теплою тихо п’янить. Мелодії ніжні, вже майже забуті, Старих, та до болю знайомих пісень. І так непомітно і […]...
14. Дивна любов Між нами така дивна любов Ти мене жартома А я тебе серйозно Але мені тепло поряд з тобою Хоч я і не знаю, Які твої руки на дотик Між нами так мало відстані Що я не встигаю Навіть випити води А ти вже чекаєш на мене в центрі І я несамовито біжу до тебе Щоб […]...
15. Іди вперед до мети От ти тільки не ображайся. Іди вперед до мети. Назад ти більше не вертайся. Там тобі нічого не знайти. Там тебе вже не чекають. Забувся там вже образ твій. Там тебе не привітають. Там не має твоїх мрій. Ти живи і думай про майбутнє. Там усе своє знайдеш. Всі думки свої й почуття незабутні Ти […]...
16. Леонід Кисельов – дударик Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, На труну сльозами ллють. А вірші – так це не горе ще, Радше втіха у жалю. Діти хлібом снять, голоднії, В матерів на віях сіль. А хорали чи симфонії – То мистецтво, а не біль. […]...
17. Олеся Крисько – Чи буде так колись, скажи Чи буде так колись, скажи, Що я від болю більше не ховатимусь? Скажи чи варто сподіватися? І як забути найтернистіші стежки? Скажи, чи хтось мої загоїть рвані рани, І хто довіри смак мені поверне? Чи я, можливо, зовсім ще зарано Замурувала в душу усі брами? Чи вірити в майбутнього здійсненність, Чи варто в серці оселятися […]...
18. Троянди й виноград – Рильський Максим Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м’яти. З путі далекої вернувся машиніст, Укритий порохом, увесь пропахлий димом,- До виноградника! – Чи мільдью часом лист Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем! В саду колгоспному допитливий юнак Опилення […]...
19. Avm Cheburec – Вона чужа Вона чужа… чужа наскільки це можливо. В пороках днів, замислена про завтра. Для неї кожен день пригоди злива, Для мене кожне слово втрата. Хай кажуть – першим обіймати легше. Та лиш англійською читає вірші. Вивчаю quatro сірих стін не вперше, Вона чужа… настільки, що заміжня....
20. Юрій Андрухович – Зміна декорацій У приміщенні церкви відкрито вокзал: Почекальні, лампади, ікони, кабіни. Перелюднені хори гудуть, мов казан, A в касирок вуста, як фальшиві рубіни. Туалети і фрески. Колишня зоря Закотилась у тлін, мов Марія у чорнім. Відчиняєш, як двері, врата вівтаря – І виходиш, і ходиш по першій платформі. А на ній – протяги, паротяги. Свічок Пересохлі світла, […]...
21. Трішки щастя Все видерто живцем!… Ніякої довіри, почуттів, Мене поранено ножем І збито на мені весь гнів… Навіщо це??? Напевне заслужила… Проте, нічого У мені є сила! Я знаю! Зможу все забути І зовсім я не хочу чути Твоїх пісень, І слів, і звуків І дотик твоїх сильних рук… Не допущу собі я мук! Я буду сильна, […]...
22. Соловей (скорочено) – Забіла Віктор Не щебечи, соловейку. Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
23. Дмитро Павличко – “Я прилітав до тебе… “ Я прилітав до тебе Як бджола До черешні розквітлої Я від сяйва й запаху Крони твоєї Знесилено падав Я сліпнув од радості Квітучого простору І важко було мені Перелітати з квітки на квітку Та ще важче було мені Знати Що ти неосяжна Відкрита для мене Для інших бджіл А також для ос Для джмелів Для […]...
24. Віктор Забіла – Соловей (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Віктор Забіла Соловей Не щебечи, соловейку. Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як […]...
25. Андрій Любка – джеймс Бонд Іноді люблю записувати сни віршами, Переважно неримованими, бо ж як можна заримувати Електричний заряд твого голого тіла, яке лежить поруч, і Цю несподівану зливу, ці запотілі вікна? Нічними коліями рухаються потяги, наче Електричний струм лініями мереж, наче бомжі в Сторону пункту прийому склотари, наче заклопотані Пішоходи на роботу, наче я до тебе. Ну і хулі, […]...
26. Надя Ковалюк – Не треба більше спогадів… Мовчи! Не треба більше спогадів… Мовчи! Хай за плечима стогне й плаче вітер, Допомогти не може він нічим, Що в нашому саду вмирають квіти. Не воруши той день, коли ти йшов, В думках перебираючи причини. У тім, що вічна пам’ять, не любов, Повір, на цій землі ніхто не винен. Ти ще у снах повернешся колись На […]...
27. Андієвська Емма – Очікування Ледь крапле тиша, й цілу ніч – вагар – Тлін, що спізнився на останній потяг. В зірчаній пітьмі – обрис парапета, – Щит поколінь, про що – піщаний герб. В повітрі спад. Рель’єф далеких гір – В пунктир – криву, котру – колись – копита. Посеред старту полягали спати, – Й бляшаний – з брами […]...
28. Андрій Любка – Я дімедролю. Читаю вірші Я дімедролю. Читаю вірші. Багато бухаю. Багато сплю. Залізаю у сон, наче у нішу. Я матюкаюсь. Але не курю. Я деградую. І пишу вірші. Багато бухаю. Багато сплю. Вилізаю зі сну, наче із ніші. Люблю кайфувати в вечірню пору. Я декламую незграбні вірші. Багато бухаю. Багато сплю. Знаєш, часи стали зліші. Знаєш, начхати мені на […]...
29. Мозолевський Борис – Пісня акина З А. Вознесєнського Не славні не корівні, Не трону прошу, не платні – Пошли мені, боже, рівню, Хто б міг підспівати мені. Прошу не кохання краденого, Не почту, не орденів – Товариша, боже праведний, По долі пошли мені. Щоб мав би із ким насуватися Піснями серед степів. Для серця, не для овацій Звести на два […]...
30. Марта Тарнавська – Прохід Утікаю від самотніх стін У юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, Що із нею здавна ми знайомі. Пропливають хвилі людських рік, Мов спішать у неминуче море; Шум реклами глушить серця крик, Загадка з усіх зіниць говорить. Курява знімається з-під авт І висить над містом, наче хмара; Тільки думка – […]...
31. Дарина Брильова – Горизонти відкрилися – море Горизонти відкрилися – море; Вертикалі наставили стін.. Нас просили не гратися в долю, Ми ж тікали, не знаючи цін....
32. Борис Грінченко – Сяють зорі Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс. Десь на селі далеко пісня ллється, То голосніш, то затиха вона… Із стін душних на волю серце рветься Туди, де ніч панує запашна. О, я піду, бо не піти несила, Бо […]...
33. Твір на тему: Музика в нашому житті Важко жити без музики. Ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома, по радіо і по телебаченню, в магазинах, в парках, в концертних залах і на побережжі, іноді в лісі. Ми не можемо жити без музики. Нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, ми уміємо граємо на музичних інструментах. Музика – поєднання багатьох звуків. […]...
34. Надя Ковалюк – Вкриває плечі зоряною шаллю Вкриває плечі зоряною шаллю Розгнівана цариця – чорна ніч… Твоє – “пробач”, моє – “іще кохаю”… Ми зіткані з тобою з протиріч… Твоє “пробач”- не грітиме долоні. Його вага – що дим від цигарок. Навіщо ти цілуєш мене в скроні, Якщо натиснув пальцем на курок? У потайних кишенях мого серця – Сто тисяч нездійсненних сподівань… […]...
35. Тепла куртка на чорний шовк… – Катерина Бабкіна Тепла куртка на чорний шовк, черевики й шарф, Зранку, бачиш, туман зійшов – повисів і розтав. Осінь гострить свої ножі, довгі, світлі, тонкі. Де ти зараз, скажи, скажи, хто ти тепер такий. На перехресті стоїть таксі, з вулиці голоси, Розляглися на сонці пси, тихі великі пси. Пахне соком міських дерев, кволим швидким дощем, Осінь тягне […]...
36. Аня Тет – Ти не запитуй Ти не запитуй :”Хто я й звідки?” Ти не шукай мене в мені… Сьогодні я жарке, спекотне літо, А завтра холодніша від зими Як таємницю, ти мене не розгадаєш, Як простір, ти мене не обіймеш Я – сива істина, якої не пізнаєш Я – неозорий Всесвіт, що без меж Я – вільний вітер, що і […]...
37. Не все так просто Сьогодні я вже трішки не та, Складаю у рими інші слова. Тепер ні про що я не шкодую, Я просто вперед до щастя крокую. Тебе не тримаю: хочеш – іди, Й мене остаточно вже відпусти. Життя має бути наповненим щастям, Я більше не та, хоча й досі Настя. Бути такою зовсім не важко, Для себе […]...
38. Павло Мовчан – Сутіч Ти – жрець… у чунях… при вогні… Стоять боввани кам’яні… І дивляться у небо тупо; Об’їждчик скаче на коні: -З дороги геть! – волає в рупор… Чиєсь обличчя, шлях якийсь, Когось шукають, хтось зникає… І камінь, наче хліб, розкис, І хтось тебе за горло стис, Ти б’єш крильми – не відпускає… В пробудженні рятунок твій […]...
39. Давай побудем наодинці Думки, як чорні лебедята Пульсує жилка на віску… Набридло замки будувати Із карамельного піску. Ми розмінялися в дрібницях Два недоторкані світи… На позолочених китицях Щораз гойдаються мости. Набридло вірити у щастя- Гіркого фенікса життя. І впаде карта не по масті Й назад не буде вороття. І доля виронила шпиці На недов”язані вірші… Давай побудем наодинці, […]...
40. Іван Малкович – Музика, що пішла МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси – чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу в таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – вже ж сивина спадає з пліч, – як босу музику пустити в таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, піду блукати по світах, – хай […]...