Марічка Іскровська – добровольцям війни-якої-немає

Пляма Роршаха ставить діагноз – підвищене відчуття справедливості.
Саме тому ти з цими хлопчиками дав клятву кров’ю своїй землі вірності.
Ти незламний. Ти гідний, напевно, тисяч, за яких день за днем помираєш.
Ниють народу твого рани. І кричиш уві сні, бо не видно кінця і краю.
Ми всі невиліковно хворі. Хворі болем неба синього й поля жовтого.
Хай за нас вічно плачуть ріки прозорі, і нехай завиває вітер простором.
А поля стають темно-багряними. Від викиду в атмосферу підвищеного вмісту крові.
Нас уже звуть пропащими. Просто тому, що лягали за кращу людську долю?
ПовернЕмось відлюдниками. Чужими світу в мільйонному місті.
А хтось – лиш духом тут. І заміткою “чергові жертви неоголошених воєн” у вранішніх “Вісті”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір що посієш те й пожнеш.
Ви зараз читаєте: Марічка Іскровська – добровольцям війни-якої-немає
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.