Марина Курило – На скроні тисне ніч

На скроні тисне ніч, немов в
Напрузі.
Похмуро-сіра і важка
Субстанція,
З якою ви неначе давні друзі,
А разом з тим тримаєте
Дистанцію.
І вже не відчуваючи загрози
У вирі всеохоплючої тиші,
Щоразу ти свою життєву прозу
Охайно заримовуєш у вірші.
Втрачаєш розум в мареві
Вечірнім,
В обіймах сутінків із запахом
Вишень.
І світ сьогодні наче
Неймовірний,
Такий п’янкий, подумати
Лишень!
І музика луна в сплетіннях
Вічності,
То струн душі торкається
Життя…
В полоні ти з натхнення і
Магічності
І звідси вже немає вороття.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Марина Курило – На скроні тисне ніч