Маркіян Шашкевич – О Наливайку
Що ся степом за димове густо закурили?
Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? –
Не мрачка то осідає, не туман лягає,
Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає.
А в неділю на розсвіті полк козацький скорить,
Тоді молод Наливайко до коня говорить:
“Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами,
Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за нами”.
Гей, по степі віє вітер по густих бур’янах,
Гей, там блищать довгі списи в сивеньких туманах!
У Гуманю дзвонять дзвони і мир б’є поклони:
Надлетіли з чужих сторон чорнії
Збиралися козаченьки, радитися стали,
По далекій Україні посли розсилали,
А у місті Білій Церкві лиш звізди згасали,
Ударили з самопалів, і коні заграли.
Тоді постиг Наливайко, під ним кінь іграє.
“Гей, молодці, за свободу!” – до них промовляє.
Вздовж списами городили зелені байраки –
Уставляються по степі молодці-козаки.
Гей, там ляхів сорок тисяч – дим в’єсь по болоні,
Від розсвіту аж до смерку ржуть бистрії коні.
Гей, там гримлять з самопалів, орють копитами,
Та степ кровця сполокала, зволочен трупами.
Гей, на степу густа трава, степом вітер віє,
Гей, на степі сивий туман, кургани курились,
Не по однім козаченьку вдовиці лишились.
Тоді молод Наливайко зачав утікати,
За ним в погонь вражі ляхи – не могли здігнати.
А на дніпрі на порогах плине чайків триста…
Вертайтеся, вражі ляхи, з соромом до міста!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) (1 варіант) М. Шашкевич усе своє життя прожив на Західній Україні, що з кінця XVIII сторіччя була роз’єднана зі Східною Україною і належала до Австро-Угорщини. Але західноукраїнських і східноукраїнських письменників хвилювали ті ж самі питання, бо вони усвідомлювали свою приналежність до єдиної України, яка має свою історію і мову. У поезії “О Наливайку” М. Шашкевич звертається до […]...
- Маркіян Шашкевич – Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139 Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин – підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій: Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида аж до моря Піснь весела загула, […]...
- Маркіян Шашкевич – Побратимові Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері співають. Аж мило згадати, як то серце б’ється, Коли з України руськая пісенька Та мило-солодко вколо серця в’ється, Як коло милого дівка русявенька. Так го обнімає, так до себе тисне, Пригортає, і любує, І голубить, і […]...
- Веснівка (скорочено) – Шашкевич Маркіян Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко зчорніє, […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” – “доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- Маркіян Шашкевич – Вірна Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі-верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати – До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
- Маркіян Шашкевич – Бандурист Уривок з піснетвору “Перекинчик бісурманський” Присів на царинці – молодь обступила, Як цвіточку пчоли, а старшина сіла. І вийняв бандурку, і обтер полою, І став ї строїти, і повів рукою По струнах злегенька – струни згаморили. Півець розуміє – бо з ним говорили; Вже літ сорок і два їх бесіду знає. І вдарив сильніше, і […]...
- Маркіян Шашкевич – Згадка Заспіваю, що минуло, Передвіцький згану час,- Як весело колись було, Як то сумно нині в нас! Святовида лиця ясні За Лабою слов’ян чтив. Купайловий танок красний Царинами вітром сплів. Гай ся на честь гарной Лади Піньом дівиць розлягав, Мир в подяці для Коляди, Веселячись, снопи клав. Над ярою Волтавою Суд Любушин мир давав; Над дніпром-Славутицьою […]...
- Маркіян Шашкевич – Над Бугом Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня Ті поцілує – І наперед стрілить. Моє серце бідненькоє Радощів не має, Лиш розлуку із долею, […]...
- Маркіян Шашкевич – Підлисє Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині; Журбу збудеш, потішишся У лихій годині. Там ти скаже дуб старенький І єден, і другий, Як там жив-єм ще маленький Без журби, без туги. Там ти скаже та соснина Й всяка деревина, Як […]...
- Маркіян Шашкевич – Чом, козаче молоденький Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки дрібненькі, На Вкраїну поглядаю, За Вкраїною вздихаю, Бо там моя родинонька, Бо там мила дівчинонька. На Вкраїні буйнесенькій Мої други милесенькі,- Як за ними не тужити, Коли з ними мило жити? Ах, найліпше при родині […]...
- Маркіян Шашкевич – Біографія Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. […]...
- Маркіян Шашкевич – Руська мати нас родила Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?...
- Маркіян Шашкевич – Споминайте, браття милі Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – Славні Русі оборонці Йшли на ворога в світи. Чи на дон той каламутний, Чи на Литву, на Ятвяг, Чи на Краків баламутний, Вічно скорий до зневаг. Від копій шляхи стогнали, Від прапорів нісся шум, Аж […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) (2 варіант) Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
- Маркіян Шашкевич – Поза тихий за дунай Поза тихий за дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісоньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед луга край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
- Маркіян Шашкевич – Слово до чтителей руського язика Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві; Зависть най нас не спиняє,- Разом к світлу, други жваві!...
- Маркіян Шашкевич – Місяченько круглоколий закрився хмарою Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко […]...
- Маркіян Шашкевич – Русалка Дністровая (альманах) “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка “Руська трійця” Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до “Русалки Дністрової” підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у […]...
- Шашкевич Маркіян – Біографія Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся – 7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”),письменник, поет – започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив “Руську трійцю”, ініціатор видання альманаху “Русалка дністровая” (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською. […]...
- Маркіян Шашкевич – Безрідний БЕЗРІДНИЙ Кому бог в груди дав серце м’ягеньке І дав вродитись в добрую годину, Щастє, як літом сонічко тепленьке, В житю му всяку огріває днину; Й світ єму милий, і солодка нічка, Мислі веселі, і серденько грає, Як у дуброві тихенька криничка, Днина за днинов так єму спливає. Лиш хто в посестру взяв тяжку недолю, […]...
- Чи не той то Хміль – Історична пісня Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. “А я ляхів не боюся і гадки не маю, За собою […]...
- Антонич Богдан-Ігор – “І” І вітер, що жене по руннім полі, І дощ, що жне руді хмар руна в млі, І злотий усміх зір на синім тлі, І долі спів пшеничної в стодолі. І виноград і водоспад удолі, І сад і дзвінкодзвонні солов’ї, І їх пісні, немов фонема “і” І гай, і водограй, і край на волі. І сон […]...
- Чи не той то хміль – Народний епос ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. “А я […]...
- Тема минулого України в творчості М. Шашкевича М. Шашкевич – активний борець за становлення нової літератури і Наддністрянщини – краю, України, що був загарбаний австрійцями. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, М. Шашкевич разом із друзями організував літературний гурток “Руська трійця”. Молоді ентузіасти взялися примножувати й поширювати твори рідної мови, вивчати історію України, збирати фольклор – такою була програма студентів-патріотів. М. Шашкевич непохитно […]...
- Чи не той то Хміль (Пісня про Богдана Хмельницького) скорочено – Історичні пісні Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, […]...
- Чи не той то хміль (Історичні пісні) (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав […]...
- Роман Купчинський – Зашуміли верби при потоці Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, та у гори, Несіть ваші ковані топорці Гей, гей, межи орли. Та, щоб наша рідная держава Гей, гей, гомоніла, Та, щоб наша пластовая слава Гей, гей, не змарніла....
- Микола Хвильовий – Тіні В серпанках вечори проходять біля вікон, За пічкою квилить сіренький смуток. … Сьогодні дико… … Тіні, падають тіні. Свист нагая Тьєра, Хлопці! Скоріш на коні! Коні! Коні! Коні! Жах. Зав’юшилось обличчя кров’ю … на ярмарці колись. Чого ж ти, ніч, не сплянтувала брови? Чого? Темно, в голубих проваллях мряка, Я казками снити захотів, А небо […]...
- Багатосполучниковість, або Полісиндетон Багатосполучниковість, або Полісиндетон (грецьк. poly – багато і syndeton – зв’язане) – одна з фігур поетичного мовлення, виповнена повторюваними однаковими сполучниками задля посилення ліричної виразності чи медитативності. Цікавим прикладом Б. сприймається сонет Б.-І. Антонича “І”, насичений сполучником “і” в анафоричній та епіфоричній позицій І вітер, що жене на руннім полі, І дощ, що жне руді […]...
- Руданський Степан – Хлопці-молодці Хлопці-молодці, Пийте, гуляйте! Жваві дівчата, Хлопців кохайте! Бо весна одна – Згадайте, люди! І в нас другий раз Весни не буде!.. Шумує вино, І мед і пиво… Склянками, хлопці! Чарка не диво!.. Пийте за личка, За чорні брови! Нехай дівчата Будуть здорові! Музики грають, Смичками мають; Жваві дівчата На вас моргають!.. Обійміть дівча, Котра вам […]...
- Лугом іду, коня веду – Родинно-побутова пісня “Лугом іду, коня веду, Розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай, Хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся. Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся”. “Ой коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Пісня про вічну молодість Запрягти до саней чотири чалі коні І в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, Аж луна відіб’ється Від скал, від скал. Тріснути батогом на вітер буйний І вдаль, і вдаль! Наші очі далеччю гартуймо, А серце куймо На сталь, на сталь. Ударять у срібну рунь золоті копита, Мов грім, мов грім. […]...
- Марта Тарнавська – Вітер Вітер, солоний вітер, Що хмарить обрій, Вітер, що пахне літом, П’янкий і добрий, Вітер, що бризки піни Несе в обличчя, Вітер, що з далечіні До моря кличе, Вітер, що пестить тіло – Гарячу бронзу, Вітер – рибалка смілий, Надморський бонза, Вітер, чайок квиління І шуму повен, Вітер, немов весіння Бурхлива повінь, Вітер, що ніжно пестить […]...
- Добривечір, дівчино, куди йдеш (народна пісня) “добривечір, дівчино, куди йдеш? Скажи мені правдоньку, де живеш?” “Чи то ж би я розуму не мала, Щоб я тобі правдоньку сказала?” “добривечір, дівчино, чия ти? Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?” “Не питайся, козаченьку, чия я, Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!” “дівчинонько-серденько, куди йдеш?” Скажи мені правдоньку, де живеш?” “Отам моя […]...
- Ліна Костенко – За чорно-синьою горою За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в крові. Пасуться коні нетипові у сутеніючій траві. Долина з чашею туману, а далі схил і небосхил – Усе кургани та й кургани ще не заораних могил. Так що ж ти, схоже на шуліку, у тебе […]...
- Семенко Михайль – Вітер Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. Вітер станув навшпиньки І нас забив. Вітре, замкнув мені дух ти! Обкрижанив ограду. Розсипав між нами зраду… Вітер окайданив бухту… 20. XII. 1916. Владивосток...
- Степан Руданський – Мазур у болоті Застряг мазур у болоті, Хуру підпихає Та й до помочі дороту Святу упрошає: “Свята панно, – каже, – панно! Святая дорота! Будь ласкава надо мною, Вирятуй з болота!” Ані з місця його коні! Нічого робити, Давай тоді Antoniego На поміч просити. Підпер хуру та як крикнув: “Święty мій Антоній! Вирятуй хоч ти з болота Мої […]...
Соціально побутові пісні селянські пісні.