Марта Тарнавська – На смерть Василя Стуса

Не перебільшуйте важливості поетів!
В Америці, наприклад, хто їх знає?
Малий школяр назве вам президента,
Зірок екрану, славних бейсболістів –
Чи знає він поета хоч одного?
Пізніше, може, юним гімназистом
У школі прочитає про Шекспіра
І, може, вивчить на завдання вірш…
Якщо він технік, медик чи правник,
То і пізніше, в університеті,
Поезія йому таки чужа.
Не кожен адвокат, чи лікар знає,
Чому міст Вітмена на делавері-річці
У небо виріс із листків трави…

Не перебільшуйте важливості поетів!

І парадокс: стоїть потужна сила,
Що запускає кораблі у космос,
Що дулами ракет континентальних
Лякає мирний люд на святі миру –
Імперія від заходу до сходу
З форпостами на всіх кінцях землі –
І раптом: паніка, істерика, терор,
Бо появились десь ліричні вірші,
Що їх читає жменька могікан:
Давай стріляти горобців з гармати!
Електронічну зброю – на поетів!
В концтабір їх! На клапті дерти вірші!
(- Стара традиція Шевченкових часів… -)

Яка ж непевна влади ця держава,
Що так боїться простих палімпсестів.

1985

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Марта Тарнавська – На смерть Василя Стуса