Марта Тарнавська – Перша лекція демократії

Холодний вітер дме від океану,
А він – простоволосий, без пальта:
Сивизни розкуйовджена чуприна,
Розстебнутий піджак і – наче прапор –
Краватка вільно лопотить на вітрі.
Хто він – цей незнайомий? Чи бостонець?
Іміграційного бюро урядник?
Чи спонсор чийсь, що вийшов зустрічати,
Або чийсь родич? Може, перехожий,
Що випадково заблукав у пристань
Якраз коли причалив корабель
І повиходили з кают до сонця
Худі, зацьковані, принишклі люди
На палубу, цікавими очима
Пронизуючи берег, що на нього

/> Ось-ось і ступлять?

Загримів оркестр –

І понеслося: “О, скажи, чи бачиш?..”
– парадно, з гімном зустрічають нас.
Відпружений, задуманий, свобідний
Стоїть мій незнайомець на помості
І дивиться в далекий океан, –
А я пригадую раніше чуті гімни:
Стрункі ряди і хлопців, і дівчат,
І дефіладу гусячого кроку,
І вправну муштру монолітніх мас,
І музику, що рвалася до бою…
– Ні, не було в тій дисципліні місця
На легковажну і свобідну позу,
На пацифіста, що у час салюту
Стоїть, задуманий, з рукою у кишені…
– Співали: “батьківщина понад все –
Усе,

що маєш, хто ти є, чим будеш,
Їй все завдячуєш і їй життя ти винен” –
Не раз, у жертви мить,
А вік весь, день-у-день.
– Учили: ти – лиш гвинтик у машині,
Ти сам – ніщо, важливий – колектив!
Більш урочистого піднесення немає,
Як лопотіння рідних прапорів,
Як “гайль”, “ура” мільйонів в унісон,
Як море рук, піднятих у салюті…
… Я з цим росла, і не чуже це кредо:
Дитиною у лавах пластунів
Любила марші, прапори на вітрі…
– Та ось тепер на палубі дивлюся,
Як немуштрований цивільний чоловік
Спокійно слухає, як грають рідний гімн, –
І я – зворушена.

Уперше розумію:

Це – громадянин вільної країни,
Не жертва, не слуга, не раб теорій,
Не добриво імперій і вождів.
І я в думках вже простягаю руки
В майбутнє, в завтра: хочу і собі
Могти колись підняти гордий погляд
І знати: найцінніша у житті –
Проста, забута світом, людська гідність.

1975/1978


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Поривняльна характенистика роланда и ганелона.
Ви зараз читаєте: Марта Тарнавська – Перша лекція демократії
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.