Матері лист напишу – Чубач Ганна

Related posts:

1. Чубач Ганна – Жук малий і волохатий (Збірка) ЖУК МАЛИЙ І ВОЛОХАТИЙ Казка Жук малий і волохатий Все життя прожив без хати. Вдень від холоду тремтів, А вночі від страху млів. Дощик спинку обливав, В душу смутку наганяв. І набридло йому жити Під дощами і під вітром. Жук малий і волохатий Захотів своєї хати. По стежині біля ставу Проповзав маленький равлик. А у […]...
2. Лишають дітям – Чубач Ганна Лішають багатство дітям: Квартиру, машину, дачу. Я також своє багатство Даремно сама не розтрачу. Залишу допитливій доні На обрії небо погоже, Дні роботящі, ночі безсонні Все те, що прожити не зможу. Лишають багатство дітям. Радіють чи, може, бідніють? Спокійні, упевнені, ситі Самі залишить не зуміють. Залишу довірливій доні Слова, що од віку правдиві, Любов у […]...
3. Чубач Ганна – Біографія Ганна Танасівна Чубач (6 січня 1941, Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області) – українська поетеса. Заслужений діяч мистецтв України. Член Національної спілки письменників України (від 1971 року). 1968 року закінчила Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, 1973 року – Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Максима Горького в Москві. Працювала в редакціях газети “Літературна Україна” […]...
4. Таня Гелетюк – Я напишу тобі листа Я напишу тобі листа, Як жовте листя ляже долі, Як роси стануть холодніш І зашумлять тополі… Я напишу тобі листа, Як тиха осінь залютує І річка важко зажурчить, А вітер засумує. Як стане місяць серед неба – Укриють землю чари… І десь на Північ попливуть Прозоро-жовті хмари. Тоді я сяду край вікна, Візьму перо у […]...
5. Ковальчук Людмила – Я напишу тобі листа Я напишу тобі листа… Пробач, за прірву між словами. За присмак сонця на вустах, За ніжну пристрасть до нестями… Не прожени, якщо прийду, І не тримай – я вільна пташка! Хоч слів доречних не знайду – Ти вибачиш. Можливо, важко, Та напиши мені листа, Забувши все і все згадавши, Нехай ця відповідь пуста. – Любов […]...
6. Я не напишу віршів про тебе Я не напишу віршів про тебе. Думати не буду про колір твоїх очей. І зустрічей наших мені вже не треба Серед пустих і не наших ночей. Сонце ніби утратило колір, Воно вже ніколи не буде твоїм. Душі наші стоять напівголі У тихому страсі жахливих снів. Серце рвалося з моїх грудей, Капали сльози і волосся сивіло. […]...
7. Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
8. Я напишу для тебе листа Я напишу для тебе листа, Про глибінь бездонних очей. В цьому вірші – моя душа І мелодія тихих пісень. Як я хочу на крилах злетіть, І тебе забрати на небо. Над землею, як птах, пролетіть І у снах спуститись до тебе. Я пройду через стіни ночей, Через сотні країн пролечу, Щоб зустріти погляд очей, Щоб […]...
9. Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
10. Лист Лесі Українки до І. Я. Франка 11 (23) жовтня 1893 р. Колодяжне 11/X 1893, Колодяжне Високоповажний пане! Дуже я рада, що довідалася з Вашого листа до мами Вашої адреси, а то не знала, як до Вас дістатися з листом. Адже я досі навіть не подякувала Вам за працю, якої Ви не побоялись, видаючи Мою книжку. дякую Вам тим часом тільки добрим […]...
11. Леся Українка – Лист у далечінь Цей лист, напевно, ніколи не доведеться Вам читати, а навіть якби це трапилось, в чому я ніяк не можу бути впевнена, то в усякому разі Ви не могли б знати, від кого цей лист і до кого він звернений. На що може такий лист придатися? Насправді, цього й сама я не знаю, та якраз тепер […]...
12. Микола Руденко – Ми матері собі не вибираєм Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь не здужав ти. Там народився, де дідівське слово Вельможний хтось холопським охрестив. І тільки небо високоголове Твоїм пісням нашіптує мотив. Припавши вухом до річок і суші, Воно вслухається в думки незлі. І марять душі, непокірні […]...
13. Матері присвячується… (за творчістю українських поетів і письменників) Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто щодня проводжає нас до школи, зігріваючи нашу путь ласкавим поглядом? Хто переживає за наші успіхи й поразки більше, ніж за свої? Хто любить нас не за досягнення й результати, а за те, що ми є? Мама. Найніжніше в світі слово. Найрідніша в світі людина. […]...
14. Микола Вінграновський – На лист, на сніг, на квіт, на тіні На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. І в світанковім сумовинні Прощально пестить шию, ніс І сонні соняшники сині В солонім сонці сонних кіс. І знать одне: любити доти, Доки не згасне долі рань, Не згаснуть серця перші кроки І перші болі […]...
15. Кацай Олексій – Лист-2 Мені з безмежжя котрий рік Космічний пише мандрівник Листа, в якому до сих пір Клинопис марсіанських гір Ніким, хто зиркнув був у лист І навіть мав до цього хист, Нерозшифрований: не треба Читати чужинецьке небо! І знов летять чернетки тиші В прозорі кошики луни, А він усе, диваче, пише Чорнилом синім таїни… Зростає кипа папірців […]...
16. Ольга Шевченко – Я не спіймала щастя за крило Я не спіймала щастя за крило, Не до снаги мені ця вільна птиця. Проте, в руках лишилося перо, Я напишу ним долю, як годиться. Я напишу про свій дніпровий край, Про чисте небо, про степи шовкові, Про ту веселку, що у водограй Спускає нам привіти кольорові. Я напишу про мир на всій землі, Про волю […]...
17. Тіна Карабанович – Лист про втрачене Львів зустрів мене суворо. дощем і вітром, що лупив по скляних вітринах аэропорту. Я зупинилась – мить, оглянула табло позаду. Якийсь дивний запах завис у повітрі. Люди метушились. Так у своїй метушні, не помічали як плаче їхня дитина загубивши свою ляльку по дорозі, бо батьки спішили, чи як розірвалось намисто з перлами і всипало все […]...
18. Ольга Анцибор – Лист коханому (новела) Привіт сонечко моє, щастя моє! Наша розлука така довга і болісна, так хочеться її скоротити і я вірю, що мій лист зробить розлуку коротшою. Вже давно сиджу я над відкритим зошитом і не можу зібрати думки докупи. Вони рояться в голові, наскакують одна на одну, а мені необхідно припинити їх хаотичний танок, щоб так […]...
19. Тіна Карабанович – Лист про небо Нам лишається тільки небо, опісля… Після довгої муки, розлуки, втоми, щастя, любові. Нам лишається лише небо. Я заглядаю у вишину, як у твої очі, що досі люблю. Нам лишається тільки небо. Та дару до крил немає, невтомно хтось когось карає. Зупинись, отямся – у нас тільки небо, з тобою. Воно не зрадить, воно лиш манить-висотою. […]...
20. Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) (1 варіант) Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени […]...
21. Лист з фронту Блукала якось по музейним залам, У нас, як всюди, краєзнавчий є музей. Історію Луганщини читала, Гортала сторінки життя людей. Червоно-чорний зал подій воєнних: В кутку фашиська бомба, мов химера, Солдатська каска – свідок днів буремних, Пожовклий лист дружині офіцера. Про що він пише їй? Може про горе? Мовляв, в цій бійні помирати мушу, Бо смерть […]...
22. Твір на тему: Лист до подруги (ділові папери) Лист до подруги (ділові папери) Привіт, Оксано! Відвідавши нашу столицю, Київ, вирішив одразу написати тобі листа. Отож я на власні очі переконався, що мальовничішого міста, ніж Київ, мабуть, немає в світі. Златоглавий, білосніжний велетень, який підпирає небо дзвіницями соборів і церков, дуже мне вразив. Оксано, ти мала рацію! Екскурсія Національним Києво-Печерським заповідником захоплююча. Найбільше мені […]...
23. Лист до неї Знаєш, мені зараз чомусь так смішно, Я ще не знаю що тут буде, Чи писать мені про те, що грішно, Та і як відреагують люди? А хоча, пішли вони до біса, Я терплю це все вже третій рік Ну от, тепер мені вже дійсно смішно, Третій рік, а що зробити встиг? Як пригадаю твої поцілунки […]...
24. Микола Хвильовий – Трамвайний лист І Поспішала кудись на мітинг, Вже смеркало і люкси цвіли, І здавалось: в далекім столітті Недалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь, І бадьоро дзвенів крок. Я чомусь одкидала коси Й почувала: бунтує кров. Повернула до трамвая круто, Раптом стала: що таке? На ганку стоїть не кондуктор, А мій милий зняв кашкет. Так і кинулась я […]...
25. Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) (2 варіант) Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
26. “… І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої” (образ матері у творах Т. Шевченка) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
27. Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Юрій Яновський… Коли читаєш у літературній критиці, що він був романтиком революції, то для нас, людей, які живуть у третьому тисячолітті, це не зовсім зрозуміло. Чому? Мені здається, тому, що твори Ю. Яновського треба вміти читати. За описуваними фактами треба побачити ту деталь, яка […]...
28. Твір на тему: Лист до друга в XXII століття Що б я розповів своєму ровеснику з XXII століття, якби машина часу перенесла мене туди? Але чудес не буває. А от лист написати можна… Друзяко! Пише тобі твій одноліток з XXI століття. Якщо у вас збереглася система освіти, то ти, напевно, знаєш про всі головні події XX і XXI століть. Пишу про ці два сторіччя, […]...
29. Ілля Манченко – Пожовклий лист летить самотньо з гілки Пожовклий лист летить самотньо з гілки, Холодний дощ пронизує наскрізь, З’явилась і сховалась швидко білка, Із шолудем на дерево шмигик. Трава пожовкла, небо темно-сіре, З листками грає вітер в піддавки, Розкрили хмари свої руки-крила, Й летять, летять по небу як птахи....
30. Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (2 варіант) Колись, мабуть, прийшла нашим предкам щаслива думка дарувати на згадку про себе, про рідну домівку вишитий рушник. Рушниками оздоблювали світлиці у хатах, дівчата подавали рушники на сватанні, а потім ставали на них разом з нареченим під час весілля. Рушник ніби став одвічним символом життя українців, бо супроводжував їх всюди. Тому і не дивно, що коли […]...
31. Душевний лист Душевний лист І знов папір рясніє крапками, Не хочу більше ставить ком. Слова згоріли з недопалками І загасилися вином. І знову в ранішньому мареві Я відчуваю п”яний дим. Закуте небо синє хмарами, Самотнє небо. Що за ним? Застигло все життя в буденності, Мов довгочасне дежавю. Моя душа пропала в безвісті. Чи я існую, чи живу? […]...
32. Краткое содержание Последний лист – Генри О Последний лист Краткое содержание произведения Две молодые художницы, Сью и Джонси, снимают квартирку на верхнем этаже дома в нью-йоркском квартале Гринвич-Виллидж, где издавна селятся люди искусства. В ноябре Джонси заболевает пневмонией. Вердикт врача неутешителен: “У нее один шанс из десяти. И то, если она сама захочет жить”. Но Джонси как раз потеряла интерес к жизни. […]...
33. Твір на тему: Людина, на яку я хочу бути схожим (Твір-роздум) Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна […]...
34. Вірш Б. Олійника “Пісня про матір” – гімн матері-трудівниці Тема матері посідає особливе місце у творчості відомого поета Бориса Олійника, їй, матері, найдорожчій на землі людині, він присвятив вірші й поеми, всю щиру любов свого вдячного синівського серця. “Мати сіяла сон”, “Мати”, “Пісня про матір”, “Заклинання вогню” – це далеко не всі поезії, у яких Борис Олійник співав величальну пісню материнству. Поезії про матір […]...
35. Тіна Карабанович – Лист про “нас” Я вже як чарівниця, що пише записки божевільно. Наступні місяці принесли грози і дощі, так сильно, що аж шиби тріскотіли. Тими вечорами я часто пила чай і гладила кота, дивлячись у вікно… а там спалахували блискавки одна за одною. Горіло небо і плакало, та я не могла дихати рівно та тихо. Ковтала просто те повітря. […]...
36. Лист до М. О. Булгакова (актуальність проблем, порушених у романі “Майстер і Маргарита”) Лист до М. О. Булгакова (актуальність проблем, порушених у романі “Майстер і Маргарита”) Добрий день, шановний Михайло Опанасовичу. Ось уже довгий час після прочитання Вашого роману “Майстер і Маргарита” я знов і знов у думках повертаюсь до його подій і героїв. Відверто кажучи, під час читання твору в моїй душі не виникало стільки сумнівів та […]...
37. Ганна Йванівна – Сосюра Володимир Я пам’ятаю вчительку мою, Просту, і скромну, і завжди спокійну. Вона любила школярів сім’ю, Як ми її, задуману і мрійну. Як мати, Ганна Иванівна була, Вона із нас не лаяла нікого. Завжди усмішка лагідна цвіла Їй на вустах. Турботи і тривоги Вона сприймала в спокої своїм Так мужньо й твердо. Наче рідний дім, Для нас […]...
38. Макаревич Ганна – Казка Віденського лісу Повість-казка про дівчинку Луїзу, її дідуся-чарівника і друга Ахмета. Луїза розплющила очі. Згадала, що в дитсадочок сьогодні не треба йти. Сонце світило, будило і кликало: досить спати, пташки он як виспівують. Квіти підвели голівка – прислухаються, трава росою переливається і веселкою забавляється, повітря чисте – аж пити його хочеться. досить спати! дівчинка тихенько усміхнулася. Сонце […]...
39. Павло Мовчан – “Оливи срібний лист і хвилі білопінні… “ Оливи срібний лист і хвилі білопінні Спиняють зір: дивись на вічне і незмінне… Потріскана гора ламає товщу неба, Тверда земна кора, і шлях крутий на гребінь, Але стрічастий крок підносить душу вгору, Та погляд, мов листок, зірвавшись, Пада в море: Не втримать висоти, не витримать підйому, І ти, душе, лети, додомоньку, додому. Бо важко на […]...
40. Твір на тему: Мої враження від Москви (лист) Мої враження від Москви (лист) Давно тебе не бачила. Але дуже хотілося б з тобою поспілкуватися. Так багато вражень, життя нестримно несе мене своїми потоками, але мені вдається вправно керувати течією. Знаєш, я ніколи не жалкую, що витратила тоді гроші на поїдку до Москви. Яке чудове і водночас незвичне місто, занадто велике, щоб його можна […]...