Мегелик дмитро – Розмова з перепілкою (Збірка)

1976 рік, видавництво “Веселка”

НА БАШТАНІ
Ходить серпень по долині
Та збирає спілі дині
Й сизуваті кавуни,
Бо достигли вже вони.
Уродило їх багато.
Люблять діти гостювати
На баштані цілі дні
В дідуся у курені.

ВЕРБИЧКА
Посадив Петрусь вербичку
Зелененьку, невеличку,
Щоб над стежкою росла,
Кучерявою була.
Перша пташка прилетіла,
В молодому листі сіла,
Заспівала на гіллі:
– Трі-лі-лі-лі, трі-лі-лі… –
Потім промінь золотистий
Примостився теж на листі,
Він приніс для юних віт
Аж від сонечка привіт.
Радо Петрик поглядає
На вербичку і питає:
– Ти скажи мені про те,
Хто скоріше з нас росте?

ДЛЯ МАТУСІ
Човен спав на бережку,
На гарячому піску,
Та прийшли уранці діти,
Стали втрьох його будити:
– Швидше, човнику, вставай
І дарма часу не гай –
Ми поїдем по лілеї
Для матусеньки своєї.-
Два весельця узяли,
По ставочку попливли.
Довгостеблі квіти рвали,
На дні човника складали.
Вітерець летів на став
І тихесенько спитав:
– Ви для кого, любі діти,
Водянії рвете квіти?
– для матусеньки своєї –
День народження у неї.

В дИТСАдОК
Сходить сонце над землею,
Мов рожевий колобок.
Хлопчик з мамою своєю
Поспішає в дитсадок.
Посміхаються хлопчині
Край дороги ясени.
І про ранок тихо-синій
Щось розказують вони.
Розшумілися ялини,
Розливають холодок,
Мов радіють, що хлопчина
Йде уперше в дитсадок!

ПЕРЕМЕТ
Де над хвилями ріки
Шепче очерет,
Грицьг поставив з дідусем
Вчора перемет.
Каже: – Сома я зловлю
Кілограм на сім.
А із нього в дитсадку
Буде юшка всім.

КОРАБЛИК
Хоч у Гриця безліч справ, –
Він кораблик збудував
Ще й вітрила почепив,
Щоб по озеру поплив.
Взяв рогатого жука
І малого павука,
Двох метеликів піймав –
Всіх в каюту посаджав.
Корабель гостей повіз
Аж на пляж за верболіз.

ВНОЧІ
В небі місяця окрайчик,
Зіронька іскриться.
Дітям зайчик-побігайчик
Аж до ранку сниться:
То капусти він шукає,
То танцює з ними,
То їм ковдри поправляє
Лапками своїми.

ПЕСИК
Білий песик крутиться
У дворі.
Бавитись з ним весело
Дітворі.
Грається, кусається
Жартома,
Бо давно здружився він
З усіма.
Підбіжить до кожного,
Хто гука.
Тільки від Івасика
Утіка.
Бо Івасик песика
Раз побив,
Ще й будяк до хвостика
Почепив.

В ЛУЗІ
У нескошенім лужку,
У низенькім бережку
Піднялося сонце вмить,
Стало весело світить.
Заіскрилася роса,
В лузі дзенькнула коса.

ГРИБОК
Білка – скок
На пеньок,
Щоб зірвать собі грибок.
Білка – скік,
Білка – скок.
Де ж подівся грибок?
Втік грибок
Під пеньок,
Під осиковий листок.
Білка – скік,
Білка – скок,
Не знайде малий грибок.

СЛИВИ
Осінь дише зливами,
Осінь пахне сливами,
Що в росі купаються,
Соком наливаються.
Сливи поміж вітами
Сяють самоцвітами,
Виснуть над криницями
Синіми зірницями.
Листям прикриваються,
До землі всміхаються.

РОЗМОВА З ПЕРЕПІЛКОЮ
– Пить підем,- із-за садка
Перепілочка гука,
Кличе родичів своїх
І малих діток усіх.
– Що ж там пити край села?
– Чисту воду з джерела.

ТУМАН
Туман сказав:
– Не бачу
Нічого у степах.-
Туман такий ледачий,
Приліг собі на шлях.
Та хльоснув хворостиною
Його малий вівчар,
Туман побіг долиною
І заховався в яр.

ІдЕ ПЕТРУСЬ РАНЕСЕНЬКО
Іде Петрусь ранесенько
По стежці між ялин.
До нього в кошик проситься
Грибочок не один.
Та хлопчикові ніколи,
Бо треба до ріки.
– Зірвав би вас,
Забрав би вас,-
Говорить їм Петрусь,-
Але ж іду рибалити,
Спізнитися боюсь.

АВТОМАШИНА
Каже хлопчик:
– З пластиліну
Я зліплю автомашину.
Повезу в ній зайченя,
І собачку, й кошеня.
Посаджу, як на таксі,-
Хай катаються усі.

АНТЕНИ
Сніговиця замела
Всі дороги до села,
Всі дороги і мости –
Ні проїхать, ні пройти.
Лиш гудуть стовпи кругом
Та антени над селом.
Це вони несуть до хат
Телефільми для малят.
Ще несуть казки, пісні,
І цікаві і смішні.
Сніговиця до села
Їм шляхи не замела.

ЗИМА ОСЬ-ОСЬ ПРИЛИНЕ
Пов’яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.
Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.
В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.
Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
Над нею загул я.
Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Поїдуть малюки.

ЧЕПУРНА СИНИЧКА
Є у лісі хатка,
Хатка невеличка.
В ній живе-зимує
Чепурна синичка.
Хоч кругом надворі
Холодно, сніжисто,
А у хатці тепло,
Затишно і чисто.
Простирадла з листя,
Подушки мов з вати,
Та не любить пташка
Довго в ліжку спати.
Як почне світати –
Вже вона співає.
Піснею синичка
Весну наближає.

ЯБЛУНЯ
Ми посадили яблуньку
В дворі біля воріт.
А згодом всі побачили
На ній рожевий цвіт.
А прийде осінь – яблуня
З гілок своїх рясних
Нам дасть багато яблучок
Медових, запашних.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Мегелик дмитро – Розмова з перепілкою (Збірка)