Мегелик дмитро – Рушничок (Збірка)

1963 рік, видавництво “дитвидав”

КОСМОНАВТИ
Я скажу вам по секрету,
Що у вербах за ставком
Ми зробили дві ракети
З меншим братиком Грицьком.

Заховали їх у лузі,-
Бляшані вони у нас.
Але снилось мені, друзі,
Що я в них літав не раз.

Бачив місяць – ой великий!
Зорі, наче гарбузи…
А Грицько ізнизу кликав:
– На ракеті підвези!

Я прокинувсь… Що робити?
В сні літав я досхочу.
Час до школи. Буду вчитись,
Тоді справді полечу.

ВІТЕР
Дощ вночі розлив калюжі,
Всі дерева обкупав.
А в саду хтось, мабуть, дужий
Нашу яблуньку зламав.

Потоптав на грядці квіти,
Сіно в лузі поваляв.
Тато каже, що то вітер
Цілу нічку бушував.

Може, вітер має руки,
Має ноги, коли так?
Чув я: він у шибку стукав
І нагонив переляк.

Тато спав, і спала мати,
Тільки вітер не вгавав.
Не пустили його в хату –
От він яблуньку й зламав.

Іншим разом буду знати,
Лиш постукає вночі,-
Відчиню йому кімнату:
– Йди погрійся на печі.

ДОЩИК
Над зеленим гаєм
Хмара пропливає,
Ніби сонечка злякалась
І кудись тікає.

Піде дощ із неї
Густо над землею,
І пшениченьку водою
Він поллє своєю.

Запитає в жита:
– дуже хочеш пити? –
І гарненько покупає
Колоски налиті.

Він ячмінь вусатий
Буде обмивати,
Щоб могли в нім перепілки
Про жнива співати.

Вийдуть в поле люди,
А хліба по груди…
І про дощик добра слава
Полетить усюди.

СТЕЖЕЧКА
З вишень пада білий цвіт,
Тихо шелестить.
Від порога до воріт
Стежечка біжить.

Я ту стежку промела,
Щоб чистенькою була,
Щоб маленький братик мій
Вчився бігати на ній.

МИ ПОСІЯЛИ ГОРОХ
Із матусенькою вдвох
Ми посіяли горох.
А минуло кілька днів –
Він зійшов, зазеленів.

Буду їсти залюбки
Я з горохом пиріжки.

ХВОРЕ ГУСЕНЯТКО
Повернулися із річки
Гусенятка: гил, гил, гил!
Смичуть пір’я невеличке
Із своїх біленьких крил.
А одне гусятко долу
Довгу шийку нахиля,
І таке воно вже кволе,
Що і крил не розправля.
Хтось його поранив тяжко,
Ніжку хтось йому підбив.
Взяв я бинт і перев’язку
Гусеняткові зробив.
Хоч воно тоді на мене
І образилось на мить,
Та сказало гусці: “Нене,
Ніжка менше вже болить”
А як біль затих – зраділо,
Білі крильця підняло…
І до берега побігло
Та й на хвилях попливло.

ТЕЛИЧКА
Теличку невеличку
Я вранці годував,
Носив м’яку травичку,
В ясельця подавав.

Вона охоче їла
Стеблини запашні,
А потім захотіла
Подякувать мені.

Лизнула ніжно в щоку
Гарячим язиком.
… І гратись на толоку
Побігла бережком.

ТИМОШКА-ГАРМОНІСТ
Дід порадував Тимошку,
Бо купив йому гармошку.
На гармошці хлопчик грає
Та до гурту всіх скликає:
– Хто там хоче танцювати?
Гопака кому заграти?
Ну, зіходьтеся у коло
Галі, Наді і Миколи!
Біля двору, там, де клени,
На майданчику зеленім
Сміх і гамір не стихає,
Бо Тимошка гарно грає.

СПЛЯЧИЙ ЧОВНИК
В невеликому затоні
Сплячий човник на припоні.
Він, як плавав, натомився,
Він водичкою умився
Та й приліг спочить.

В’ються чайки біля нього,
До пісочку золотого
Низько, низько припадають,
Хвилі крилами торкають,
Ну, а човник спить.

Але бачить в сні рибалку,
Що до нього прийде зранку,
Візьме весла він у руки
Та й гайне ловити щуки
Ось такі!

ОБКОПАЛИ
Дід приніс у сад лопату
І мені її віддав,
Щоб навчився я копати,
Щоб йому допомагав.

Я з лопатою здружився,
Аж зрадів за мене дід,
І відчув, що натомився,
Як гукнули на обід.

Цілий день ми працювали-
Всі черешні обкопали.

БІГУНИ
В мене є маленький оратик,
З ним я граюсь залюбки.
Цілий день він звик гуляти,
Мабуть, тому і прудкий.

Як по стежці розбіжиться,
То ніхто не здожене.
В чемпіони він годиться,
Не здолає лиш мене.

РУШНИЧОК
Я біленький рушничок
Шовком вишивала.
Візерунки з ниточок
Гарно гаптувала.

Щоб вони, немов живі,
Квітнули на ньому,
Ніби роси на траві
Після зливи й грому.

Милу пташку-солов’я
Вишию малого.
Десь йому позичу я
Голосу дзвінкого.

І повішу на стіні
Рушничок біленький,
Заспіває хай мені
Соловей маленький.

КОВАЛЬ
Вчить мене мій тато
В кузні працювати,
Де горно іскриться,
Мов жива жар-птиця,

Ніби соловейки
У саду раненько,
Тьохкають у кузні
Молоточки дружні.

Тато для науки
Дав мені у руки
Молоток маленький,
По мені – легенький.

З татом я підкову
Викував здорову.
Конику своєму
Ногу підкуємо,

Щоб із лісу взимку
Він привіз ялинку.

ВИШНІ ОХОРОНЯЄМ
Вишні наші дозрівають,
Біля них шпаки літають,
Веселесенькі шпачки,
Їх до ягід допустити,-
То вони кругом на вітах
Лиш залишать кісточки.

Ми із хлопцями гуляєм,
Ягідки охороняєм
Пильно від шпаків.
Не дамо вишень клювати,
Урожай в саду багатий
Не для них дозрів.

Ми поставимо драбини
І наповнимо корзини
Вишнями в росі.
Хай варенням, пирогами
Почастують наші мами
Діточок усіх.

ПОдАРУНОК
Привезла бабуся з міста
Ляльку Танечці малій.
В ляльки сукенка барвиста,
Гарні туфельки на ній

Ляльку Таня садить рядом,
Шоколадку їй дає,
А сама така вже рада:
– Це ж сестричка в мене є!

ПОЛУНИЦІ
Біля річки, біля гаю
Я по бережку гуляю
І у росяній травиці
Рву червоні полуниці,
Їх вродило тут багато,
Всіх мені не позбирати,
Але й жаль лишати в лузі.
Приведу сюди я друзів,
Хай зі мною у травиці
Рвуть достиглі полуниці.

СОН
Ген за небокраєм
Сонечко сідає,
За горою, за крутою
Промені ховає.

Завтра воно встане
Дуже-дуже рано
І до мене у кімнату
Весело загляне.

Скаже: піднімайся,
Швидше одягайся
Та за рибою із дідом
На ставок збирайся.

СОМ
Біля берега в лататті,
Де соми живуть вусаті,
Де шепоче очерет,-
Я поставив перемет.
Налетіли сірі хвилі,
Ніби чайки легкокрилі,
Перемет пішов до дна,
Натягнувся, як струна.
Я по бережку гуляю
Та на річку поглядаю:
Чи не лясне там хвостом,
На гачок впіймавшись, сом?
Раптом хвилі стрепенулись,
Мов від бурі сколихнулись.
Сом лиш спину показав
І гачок за мить зірвав.
Але я надію маю,-
Підросту – його впіймаю.

ОЙ, ГРИБИ!
Під березами й дубами
Вкрита вся земля грибами.
Тут і ліку їм немає,
Хто усі їх позбирає?

Під пеньками між травою
Розбрелись вони юрбою,
Мов солдатики низенькі,
Всі у касочках маленьких.

Та прийшли у ліс малята,
Почали грибочки брати:
– Ой, хороші!
– Ну й гриби! –
Аж заслухались дуби.

Довго діти їх збирали,
Повні кошики набрали.
До села гуртом пішли,-
Ой щасливі всі були!

ДИНІ
На городі у долині
Достигали круглі дині,
В сонця соку набирались,
Ніби медом наливались.
Ми щодня їх вартували,
Щоб ворони не клювали.
Днями теплими зігріті,
Почали вони жовтіти,
Наче золото на них
Впало з променів ясних.

На городі у долині
Ми збирали спілі дині.

ХТО ЩО ЛЮБИТЬ
Хто що любить-я не знаю,
А про себе так скажу:
Молоко я поважаю
I давно із ним дружу.
Лиш дійницю мама зранку
Від корови принесе,-
Молоком наповню склянку
Та і вип’ю геть усе.
Мама каже: – Молодчина!
Ти молочник недарма.

Де ще дужчий є хлопчина,
Справді, дужчого нема!

Я ЗРОБИВ ХАТКУ
Подивися, любий татку,
Я зробив з фанери хатку.
Прикріплю її надворі,
На березі білокорій.
Хто в цій хатці буде жити,
Як задмуть вітри сердиті,
Як настануть заметілі
І розстелють ковдри білі?
… Хатка тепла, невеличка,
Хай зимує в ній синичка.

МІЙ КОРАБЛИК
Із горбочків у ярок
Сніговий біжить струмок.
Цілий день він дзюркотить,
Не спиняється й на мить.
Ой струмочку, почекай
І від мене не тікай.
Ось кораблик я зробив,
Щоб на хвилях він поплив.

Понеси його туди,
Де багато є води,
Де купається весна,
Молода та запашна.
Хай кораблик по річках
Вибирає собі шлях,
Хай везе в ці теплі дні
Сонце, квіти і пісні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Мегелик дмитро – Рушничок (Збірка)