Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”)
Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”)
Міфологізм у художньому світі
Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”)
Особливістю сучасного художнього процесу є відродження духу літературної міфотворчості, що виявляється у створенні авторських міфів, а також у зверненні до давніх фольклорних мотивів з метою конструювання власного міфу.
Модерністська творча парадигма постулює виникнення нової самодостатньої реальності, суб’єктом якої є автор-деміург. Російський філософ М. Бердяєв у праці “Смисл творчості” писав з цъого приводу: “Творчий акт у своїх першопочатках
Постмодерністська творчість відходить від цього принципу: автор тут перестає бути творцем нової реальності. Він стає швидше деструктором уже існуючих у культурі світів з метовд пародіюванкя умовностей стереотипізованої свідомості або актуалізатором станів і смислів, завуальованих під такі, що є незалежними від волі та інтенцій творця художньої реальності (т. зв. “авторська маска” передбачає свідоме “заплутування” читача, котрий залишається абсолютно дезорієнтованим при спробах зрозуміти
Тема міфічного, яка активно артикулюється і в постмодернізмі, виконує, на противагу модерністському міфологізму, функцію пародійного переосмислення та очищення свідомості сучасної людини від деструктивних особистісних та колективних міфізованих форм буття.
Одна з найпримітніших ознак постмодерністського тексту полягає в дистанціюванні автора від наративної структури твору загалом і суб’єкта оповіді зокрема. Останній, у свою чергу, і виступає творцем чи носієм міфу.
Художнє осмислення дійсності з позицій міфізованих уявлень про неї знаходимо в циклі новел Л. Петрушевської “Пісні східних слов’ян” Твори, що увійшли до циклу, характеризуються стилізацією під так звані “страшилки”, різновид сучасного дитячого міського фольклору. Це зумовлює відповідну організацію художнъого матеріалу, яка найяскравіше проявляється на наративному та композиційному рівні. Її характерні ознаки:
1. Втілення у творах фантастичного змісту, що виявляється в наявності “світу мертвих”, у який потрапляють люди після смерті і з якого живим являютъся в тому чи іншому вигляді привиди померлих,- найдавніший мотив художнього слова, що трактує тему міфічного. В циклі Л. Петрушевської “Пісні східних слов”ян” знаходимо саме такий тип втілення міфічної дійсності.
Образ надприродного в цьому випадку – “вторинне зчитування” архетипу потойбічного. “Від незадоволення сучасністю,- пише К. Г. Юнг,- творча туга веде художника вглиб, поки він не віднайде у своєму несвідомому того праобразу, який здатен найбілып дієво компенсувати неповноцінність і однобічність сучасного духу” .
Л. Петрушевська-автор використовує схему побудови міських “страшилок” (саме в них відбувається відродження архетипу потойбічного, що і є “первинним зчитуванням”), дистащіюючись від міфізованої реальності оповідача і показуючи при цьому, якими засобами пересічний, “усереднений” індивід компенсує власну безпомічність та розгубленість перед об’єктивною реальністю.
2. Головним у творах є образ людського страху. Носієм колективного страху в новелах є оповідач-“очевидець”, який не підозрює про немислимість того, про що він говорить. Причина страху оповідача в більшості випадків – порушення героєм табу і наслідки цього порушення.
Обмеження, табу – релігійні та моральні заборони того, “що водночас і святе, і стоїть над звичайним, так само як і небезпечне, і нечисте, і моторошне” . Людина, яка порушила табу, стає “нечистою” й автоматично потрапляє в розряд тих, хто чекає на покарання. Композиційну схему, побудовану за таким принципом, зустрічаємо у творах циклу “Пісні східних слов’ян”. Померла дружина героя новели “Рука” являється йому уві сні, щоб допомогти знайти втрачений партбілет, який випав у полковника з нагрудної кишені, коли той прощався з дружиною, яка лежала у труні. Тут-таки прозвучала заборона: “Жена также сказала полковнику, чтобы он не поднимал с ее лица покрова” . Порушивши заборону і піднявши покривало з обличчя померлої, герой на літаку? перелітає в міфічну країну мертвих, де зустрічає дружину, яка й “озвучує” покарання: “3ачем же ты посмотрел на меня, зачем поднял покрывало, теперь у тебя отсохнет рука” . Отямившись від втрати свідомості в госпіталі, полковник дізнається, що його рука “сильно повреждена и теперь, возможно, отсохнет” .
У новелі “Рука”, таким чином, унаочнюється одне з найбільш давніх табу, мета якого полягає “в захисті від небезпек, пов’язаних з доторканням до трупів” . У циклі “Пісні східних слов’ян” Л. Петрушевськаа обігрує сюжети, пов’язані з порушенням табу, мета яких полягала в охороні маленьких дітей від різних небезпек (“Помста”), у захисті власності певної особи (“У маленькому будинку”), в охороні слабких – жінок, дітей – від могутності злих сил ззовні (“Новий район”) тощо.
3. У творах Л. Петрушевської часто зустрічається анімістичний мотив допомоги привидів померлих живим, У новелі “Тінь життя” привид померлої матері рятує дочку Женю від гвалтівників; молода дівчина, героїня новели “Ліхтарі”, уникла смерті від вибуху газопроводу завдяки допомозі її покійної бабусі; життя головного героя новели “Материнський привіт” круто змінюється на краще після відвідин померлої сестри і т. і, Архетипи анімістичного характеру – одні з найбільш давніх, вони найчастіше зустрічаються в культурній свідомості протягом багатьох століть. У Л. Петрушевської ці архетипи, як і табу, носять характер захисту свідомості слабкої людини перед невідомими їй законами буття.
4. Міфологічна культура відбиває історію засвоєння людиною довкілля, розуміння могутності незалежних від неї сил, уявлення про можливість відмежувати себе так чи інакше від їх впливу, В такій ситуації людина стає учасником певного містичного ритуалу, в якому вона втрачає власне “я”, виконуючи передбачену правилами (в тому числі і табу) функцію.
Схожі принципи побудови образу людини (з урахуванням сучасних уявлень про неї) зустрічаємо в новелістиці Л. Петрушевської. Герої її творів потрапляють під тиск обставин, не розуміючи їх причин та наслідків, Вони не в змозі осмислити себе і живуть у полоні власних ілюзій відносно ними-таки придуманих способів досягнення щастя. Так, дівчина Віра (“В маленькому будинку”) живе в уявному світі любові до сусіда Віті, який загинув на війні; самотня Рая (“Помста”) намагається вбити дочку подруги через маніакальне почуття чи то ревнощів, чи то заздрості; юнак Олег (“Материнський привіт”) доводить себе до фізичного та психічного виснаження, коли дізнається про недостойну поведінку померлої матері… Люди у Л. Петрушевської не можуть вийти зі світу ними ж створеного міфу, їм потрібна допомога надприродних сил.
Звернення сучасних письменників до міфу – симптоматична ознака художньої літератури ХХ століття. Коли модернізм шляхом культивації традиційного та авторського міфу намагається повернути людину на втраченні позитивізмом шляхи гармонії з природою, суспільним оточенням, із самим собою, то постмодернізм усвідомлює утопічність таких спроб. Постмодерна міфотворчість – передусім гра в міфи, спрямована на звільнення від них. Художній світ Л. Петрушевської підкреслює деструктивну енергію цих міфів. У циклі новел “Пісні східних слов’ян” письменниця використовує характерну для міфічної оповіді організацію художнього матеріалу, намагаючись тим самим глибше осмислити проблему поневолення свідомості людини колективним міфом, який руйнує цілісність її психіки, робить заручником власної агресивності й обмеженості, і знайти пшяхи самоідентифікації цієї людини в період тотального впливу на неї різнорідних інформаційних потоків та соціальних міфів.
Література
1. Бердяев Н. А, Философия свободы. Смысл творчества. – М.: Правда, 1989.- 607 с.
2. Петрушевская Л. С. Собр. соч.: В 5 т.- Т.2.- М.: ТКО АСТ; Х.: Фолио, 1996.-367 с.
3. Тайлор Э. Б. Первобытная культура.- М.: Политиздат, 1989.- 573 с.
4. Фрейд З. “Я” и “Оно”: Труды разных лет: В 2 кн.- Кн.1.- Тбилиси: Мерани, 1991.-398 с.
5. Юнг К. Г. Собр. соч.: В 19 т.- Т. 15. Феномен духа в искусстве и науке.-М.:Ренессанс, 1992.- 320 с.
? Уявлення про місцезнаходження загробних країн, за давніми міфами, обмежувалося уявленнями про незвідані далекі землі, до яких, при бажанні, можна дістатися пішки .
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Міфологізм Міфологізм – спосіб поетичної реалізації міфу у творах оригінальної літератури. Значення міфу в літературному творі не тотожне його семантиці у першозразку й залежить від культури епохи, задуму письменника, жанру твору. Перехід міфічного образу в поетичний пов’язаний з усвідомленням відмінності між суб’єктивністю процесу пізнання та об’єктивністю дійсності. Один і той же міфологічний мотив, опрацьований протягом багатьох […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
- Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться […]...
- Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...
- Міфологізм Б.-І. Антонича I. Давнє українське язичництво. (Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору. Тому поезія Антонича ввібрала символіку слов’янського язичництва і біблійні мотиви. Майже всі твори поета мають сюжети біблійних легенд, де чітко проглядаються образи Христа, Марії, Бога-Отця, а також різних святих, схожих на язичницьких. У своїй першій збірці […]...
- Пісні Марусі Чурай (Засвіт встали козаченьки) скорочено – Історичні пісні Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. – Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки Додому вертайся! – Ой […]...
- Пісні Марусі Чурай (Ой не ходи, Грицю) скорочено – Історичні пісні Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- Бешкетна придумувалка (на зразок “Пуськи Б’ятеняцькі” Л. Петрушевської) Кукарек Прококукав Кукарек підвором і заворлапалив: – Доранок, доранок! Прикилапайтеся і криницяйтеся, оросяй-теся, люди! – Прокилипайтеся і несітьяйцеся, кури! Доранок, доранок! Усі прокилапалися, водою криницювалися, росою уминювалися! Тень відрозчинався! Квака маляка Квака маляка стрямкала комашку. Комашка некузькувата стрепендулилася й на кваку маляку дужо-дюжо куськанула. Квака напакундилася й упроштувандила до калушеняти, а сніданковання не пожуванькалось. Разованьком […]...
- Твір на тему: Мандрівка Дніпром (твір-опис місцевості на основі спостережень і вражень у художньому стилі) Дніпро – не просто велика ріка, що несе свої води територією України. Дніпро – це символ славної історії, що матеріально поєднує різні епохи, починаючи з найдавніших часів. Народ з повагою і великою шаною ставився до свого історичного символу, це відбилося навіть у його назвах: батько – Дніпро, Славута, Славутич. Інколи цю ріку ще називають тією […]...
- Пісні Марусі Чурай – Засвіт встали козаченьки (АНАЛІЗ) Аналіз твору Марусі Чурай “Засвіт встали козаченьки” Пісня “Засвіт встали козаченьки” побудована у формі діалогу між матір’ю і козаком, який вирушає в дорогу захищати рідний край. Він вимушений покинути рідну матір і кохану дівчину, тож просить свою неньку прихистити в себе дівчину Марусю, як свою дитину, якщо не повернеться з бою. Підсилюють ліризм пісні зменшувально-пестливі […]...
- Пісні у творчості Андрія Малишка Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну […]...
- Ключові слова в художньому творі Ключові слова в художньому творі Художній твір становить багатоелементну систему. В її ієрархії спостерігається багатоступінчастість. Тому уявлення про автора як носія певної концепції дійсності та естетичної інформації можна отримати тільки із послідовного розгляду всіх елементів тексту різних рівнів. Кожний лінгвістичний елемент літературного твору є включенням в естетичну систему цілого, тому як, мікро – так і […]...
- Пісні Марусі Чурай – Засвіт встали козаченьки (Характеристика твору) Характеристика твору Марусі Чурай “Засвіт встали козаченьки” Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Існує легенда про те, як Бог роздавав кожному народові свої щедроти. Коли начебто все роздав, побачив гарну дівчину, яка скромно стояла в кутку. – А ти хто така? – запитав Бог. – Українка, – відповіла дівчина і засоромилася. – Що ж тобі подарувати? Мабуть, подарую пісню. З тих часів, кажуть, Україна повниться піснями. Дійсно, в […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, […]...
- Значения пісні в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” I. Українці – співучий народ (в піснях знаходять вияв мрії, прагнення, сподівання народу; пісні в п’єсі створені на основі народних – задушевних, урочистих, веселих, серйозних). II. Пісня – засіб відображення характерів героїв, їх почуттів. 1. “Ой я дівчина Полтавка”, “Видно шляхи полтавськії” тощо (небагата, працьовита, проста, чесного роду дівчина з добрим серцем, за нею впадають […]...
- Думки про безсмертя народу та його пісні Думки про безсмертя народу та його пісні Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє […]...
- “Я родом із пісні” (поетична творчість Миколи Сингаївського) Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці – співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. “Я родом із пісні”, – сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала […]...
- Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Новела “Перевтілення” – це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім’ї “більш чужим, ніж найчужіший”. Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка […]...
- Аналіз пісні Марії Чурай “За світ встали козаченьки” Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ) Аналіз твору Марусі Чурай “Віють вітри” У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається […]...
- Роль пісні у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Мені б хотілося розпочати розкриття цієї теми словами Михайла Стельмаха: “Народна пісня землі української – це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій-сподівань, які не залишають людину і в найтяжчі лихоліття”. Тому-то до цього дива звертались і Т. Шевченко, і І. Франко, і Леся Українка та багато інших. Мені здається, що […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають […]...
- “Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила” (М. Гоголь) Народна пісня – нев’януча окраса духовності. Увесь вік людський супроводжується піснями. До них зверталися в будень і свято, в горі і радості, колективно і поодинці. Адже пісня, як сказав Михайло Шевченко, укладач збірки “Найкращі пісні України”, має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об’єднує, проймає жагучим почуттям духовності. Доля української пісні сумна і […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (2) І. П. Котляревський, автор безсмертної “Енеїди”, дбав про створення оригінального репертуару для театру, такого репертуару, який би відображав життя українського народу. Свій задум він втілив у двох п’єсах “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник”. Основне джерело драматичних творів – соціальна дійсність початку XIX століття. Тема твору “Наталка Полтавка” драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (3) Якщо для людини необхідною є пам’ять про минуле й помисли про майбутнє, вона звертається до кращих творінь мистецтва, де відбивається життя народу: його діяння, думи, бажання і мрії, радості і печалі. Народна мудрість переконує: якщо ти вірний син свого народу, бережи пісню і мову більше, ніж кордони. Іван Петрович Котляревський… Ім’я це викликає у кожного […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (2 варіант) “Наталку Полтавку” І. Котляревського називають “праматір’ю українського театру”. Справді, саме з цього твору починається наша драматургія, саме ця полтавська дівчина відкрила галерею образів прекрасних українок, якими так захоплювався цілий світ. Важко знайти твір, який мав би таке довге і щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б не зверталися до цієї п’єси. Усе в […]...
- Дмитро Загул – “Пісні не списані… “ Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо воленьку, Найдемо щастя і рай! Сльози забудемо, Долю добудемо, Всюди засіємо май! В сонці купайтеся, З хмарами грайтеся, Жемчуги сійте свої, Росами сійтеся, Щастям засмійтеся, Пісні веселі мої! ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “ВЕСНЯНІ МРІЇ”...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Роль пісні в п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Народна пісня – це душа будь-якого народу. Тим більше, якщо це стосується української пісні. Бо наша мова – співоча, за красою й милозвучністю недарма посідає одне з перших місць у світі. За легендою, сам Бог подарував нашому народові пісню. З того часу всі свої почуття – радість, сум, тугу, надію – українці висловлюють у піснях. […]...
- Роль пісні у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” І. П. Котляревський дав українській літературі твори, відзначені рисами народності та насичені народним гумором. Перша п’єса нової української літератури “Наталка Полтавка” дістала цілком заслужено назву народної опери, а її сценічне життя почалося ще задовго до публікації. її сюжет відбиває суспільні відносини і типові образи людей – представників простого народу та сільської верхівки. Але мотив віддання […]...
- Роль пісні у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Знаменита п’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” з’явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів. Проте роль пісні в п’єсі “Наталка Полтавка” значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні […]...
- Ліричність і краса пісні К. Малицької “Чом, чом, чом, земле моя… “ Костянтина Малицька – різнобічно обдарована людина, яка палко любила свій край. Свою любов вона передала у вірші “Чом, чом, чом, земле моя… “, який став народною піснею. У поезії письменниця звертається до землі як до живої істоти. Авторка пояснює дітям значення поняття “рідний край”, батьківщина – це місце, де ти народився, де живуть твої батьки, […]...
- Твір на тему: Найрідніша у світі людина – мати I. Велике щастя для жінки – народження і виховання дітей. II. Найдорожча у світі людина – мати, 1. Образ матері у творчості українських митців (оспівування жінки-матері письменниками і поетами – Т. Шевченко, А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко та інші; показ у художніх творах духовної краси жінки-матері; багатогранність материнського образу: мати-учитель, мати-оберіг, мати-Україна; мати – […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Івана Франка У якому циклі поезій Франко творчо розробив народнопісенні традиції? У циклі “Веснянки” із збірки “З вершин і низин”. Народні пісні-веснянки славили прихід весни, у Франка ж прихід весни, перемога ніжного цвіту над лютими морозами перебуває у тісних взаємозв’язках з довгожданими суспільними змінами. Кожен вірш циклу звучить як мрія про оновлення людського життя....
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (Характеристика твору) Характеристика твору Марусі Чурай “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. Для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Hаталка Полтавка” Роль пісні в п’єсі І. П. Котляpевського “Hаталка Полтавка” Пpочитавши, а потім пеpеглянувши п’єсу І. П. Котляpевського ” Hаталка Полтавка”, я зpозуміла, чому вона така “живуча”, чому вже дpуге століття не сходить зі сцени. Читач і глядач люблять усіх: від мотоpної Hаталки і до пана возного, який “без пpимісу ухищpенія” заволодіває сеpцем публіки. П’єса пpобуджує […]...
- Богдан Рубчак – У клітці пісні * У клітці пісні Мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Н аче ніч, що вібрує в осінній, В останній пісні. Цю любов я із вересня виніс За вдачу птичу. І за очі, що шепотом синім Початок кличуть. За волосся, що ллється на перса, Мов зливи […]...
Твір опис моя улюблена вулиця.