Микита Годованець – Добрий вовк
ДОБРИЙ ВОВК
Вовк розпустив по лісі славу,
Що душу має він і добру, і ласкаву;
Хай всі до нього йдуть, як в рідний дім,-
Велике, і мале, і біле, й чорне,
– Він жирного м’ясця поставить їм,
Усіх він ласкою обгорне…
Слова прекрасних обіцянок – мед!
Ймучи Вовчазі віри,
Зійшлися звірі,
Всяк ближче рветься стати наперед.
Такий був хор завзятий та здоровий,
Що спів його лунав на всі діброви;
Підносили господаря на цілий світ
За розум, обіцянки, за привіт…
Та є всьому кінець: і доброму, і злому,-
Солодким славословленням кінець настав.
А що ж потому?
Та про м’ясце ніхто у Вовка не спитав.
Боялись!
Тугіш стиснувши животи,
Заціпивши роти,
Прийшлось додому йти…
А добре наспівались!
* * *
Хористів я б хотів кийком здоровить,
Щоб їм довіку біль не вщух:
Почують обіцянок жирний дух,-
Готові й Вовка славословить,
Роти роззявивши до вух.
“Добрий Вовк”. Написана 1954 року. Увійшла до збірки 1957 р. та, зі значними змінами, до збірки 1963 р., звідки й передруковується.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Микита Годованець – Як вони вола ділили ЯК ВОНИ ВОЛА ДІЛИЛИ Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця Зійшлись волом ділиться. – Діли!-Ведмедю каже Лев.- Діли! У нас ти правдолюб. Твій фах – воли. – На чверті поділю,- реве Ведмідь мудрящий,- Всім буде нарівно, чого іще вам краще?- Та Лева план такий не вдоволив: – Не те… А як би Вовк ділив? – Я? Цей […]...
- Микита Годованець – Трамплін ТРАМПЛІН Микола з Василем,- прекрасні давні друзі, Співаючи ідуть собі у лузі І бачать новину: Селянські хлопці край степочка Плигають в довжину З маленького горбочка. – Ех!- заздрісний Василь зітхнув.- Ну що зробить, коб я так скаконув, Щоб мовили усі: “Оце Василь плигнув! Убийся – дальш його не скочиш!” Ось, друже, поможи, я дам тобі, […]...
- Микита Годованець – Гедзі ГЕДЗІ Телята ледве мукають в безсиллі. Корови жалісно ревуть. А Бугаї гудуть, як в люту бурю хвилі, І під собою землю рвуть… Шукають винного в біді: – Це сонце винне!- мукає Руде.- Опівдні стане, і тоді Світ гедзями гуде! – Ні, ні, провина пастухова!- Реве розлючена Безрога.- Чому від гедзів нас не відгородить? – Та […]...
- Микита Годованець – Коваль та його пес КОВАЛЬ ТА ЙОГО ПЕС Стук та стук, Дзень та дзень! На всю силу дужих рук День у день По ковадлу бив-кував, Гірко гроші добував. Від тих дзвонів, Передзвонів Світ, здавалося, дрижав. За ковадлом Пес лежав. Горно дише та сопе, Тисне пригарами груди,- Псу байдуже: спить, хропе, Грім, здавалось, не розбудить… Ось кінчив Коваль роботу. Обітерши […]...
- Микита Годованець – Ховрах ХОВРАХ Весна ласкавим оком глянула зі сходу… – Тікаймо, братику! На полі й по ярах Синіє сніг і скоро пустить воду, І нам тоді з тобою крах! – Сказав до Зайчика Ховрах. – Куди?- питає брат, скосивши око.- – Туди, де он гора висока В зеленому вбранні, Промінням оповита. Отам життя – веселе, вільне, сите! […]...
- Микита Годованець – Кручений Панич і Лозина КРУЧЕНИЙ ПАНИЧ І ЛОЗИНА Під сяйвом місячним в чудовім квітнику Панич розмову вів палку, П’янку, Мов чарівне вино: – Давно, Лозинонько, давно У мене серце сохне-в’яне. Терпіти далі сил не стане: Я з давніх літ Тебе люблю над цілий світ, А ти… Взаємності не бачу. О-ох! – І сльози полились гарячі, Великі, як горох. А […]...
- Микита Годованець – Ратиця РАТИЦЯ – Так це, голубко, ти тут вічно чиниш шкоду? Тепер я виведу тебе на чисту воду, Бо ти на всій біді була!- Ведмідь загріб Лисицю жваву І поволік до Лева на розправу: – Ось, Леве, корінь зла,- Сьогодні ратицю несла! Знайшлася ратиця – знайдем вола! – Так, так, мої ви любі!- Промовив Лев, облизуючи […]...
- Микита Годованець – Галасуни ГАЛАСУНИ Коли Рябенька й Семенатка, Кінчивши яйцекладку, Злетять з гнізда у курнику,- Там стільки галасу та крику, Немов хтозна-яку Зробили справу превелику. Якось од нічого робить, чи як, І Півень з ними розкричався так, Аж Господиня вийшла з хати: – Чого кричиш, хвостатий? Немов залізом хто припік! – Та як “чого”? Яєчка любиш? Поглянь, в […]...
- Микита Годованець – Хомин спадок ХОМИН СПАДОК Дізнавсь Хома, що на чужім селі Старенька тіточка подякувала богу. Не можна не піти не виплакать жалі, Небіжку провести в далеку путь-дорогу (Такий із вік-віків порядок). Та й інше там цікавило Хому: Казала мати, що йому Від тітки має бути спадок. Той спадок казна-що – дійничка, Але й дійничка не дрібничка, Коли вона […]...
- Микита Годованець – Ведмідь і гадюка ВЕДМІДЬ І ГАДЮКА Якось, неначе на біду, Підпилий Садівник в саду Чвала охлялою ходою. З ним друг Ведмідь, не розіллєш водою. – Ведмедику! Наліг на мене сон. За сон віддам мільйон. Боротись з ним немає змоги. Дрімота хилить голову мою… – Лягай! Поспи!-говорить Клишоногий.- А я… на варті постою.- За хвильку Садівник на моріжку хропів, […]...
- Микита Годованець – Капризний водій КАПРИЗНИЙ ВОДІЙ Дзвіночок голосний вчепили Віслюку: – Водитимеш на честь собі отару!- Віслюк задрав чванливо голову під хмару: – Ще в пелюшках таку Мені ворожка віщувала долю!- Забувши про дзвінок, про водієву ролю, Провідця і пастух Пішов собі гулять по полю, В пшениці випасавсь, аж грало коло вух. Услід за водієм в сусідському городі У […]...
- Микита Годованець – Ведмежі танці ВЕДМЕЖІ ТАНЦІ Поснідавши, блукав Ведмідь в ліску, Шукав дупла, куди б засунуть лапу, Дістать смачненького медку. Аж гульк – Мисливець. Дав би Миша драпу І димом зник в густих чагарниках, Коли ж в того рушничка у руках. Воно й рушничка невеличка, Але така проклята птичка – За кілометр, як швидко б ти не біг, Наздоганя […]...
- Микита Годованець – Біографія Микита Павлович Годόванець (*14 (26) вересня 1893, Вікнина Тернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області – †27 липня 1974, Кам’янець-Подільський) – український поет-байкар, жертва сталінських репресій. Годованець Микита Павлович народився 26 вересня 1893 року в с. Вікнина Тернівської волості Кам’янець-Подільської губернії (нині – Гайворонський район Кіровоградської області) в селянській сім’ї. Після закінчення Степашанської […]...
- Леонід Глібов – Вовк та ягня ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВОВК ТА ЯГНЯ На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим що сила є… Примір не довго б показати, Та – цур йому! Нащо чіпать?.. А щоб кінці як-небудь поховать, Я хочу байку розказати. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня […]...
- Спільне та відмінне байки І. Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між […]...
- Григорій Сковорода – Собака і Вовк У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі. – Прошу мене любити та жалувати, панове мої,- казав Вовк з удаваною чемністю.- Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите […]...
- Вовк та ягня – Глібов Леонід На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим що сила є… Примір не довго б показати, Та – цур йому! Нащо чіпать?.. А щоб кінці як-небудь поховать, Я хочу байку розказати. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – […]...
- Григорій Сковорода – Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) Григорій Сковорода Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість, сказав, що дуже схожий на псів, от тільки єдине, що має хвіст лисячий, а погляд вовчий. Левкон відповів, що хоч пастух на них не […]...
- Вовк Віра (Селянська) – Біографія (02.01.1926) Її справжнє прізвище – Віра Селянська. Народилася вона в Бориславі, в родині лікаря та учительки. дитинство провела в гуцульському містечку Кутах і середню освіту почала у Львові (один рік гімназії). За більшовицької окупації вона опинилася з родиною в дрездені, де закінчила середню школу. Після війни Віра Вовк вступила до університету в Тюбінгені, де вивчала […]...
- Євген Гребінка – Вовк і огонь У лісі хтось розклав Огонь. Було то восени вже пізно; Великий холод був, вітри шуміли грізно, І била ожеледь, і сніг ішов, либонь; Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся, Та ідучи й покинув так його. Аж ось, не знаю я того, Як сірий Вовк тут опинився. Обмерз, забовтався, мабуть, три дні не їв, Дрижить, як […]...
- Українська народна казка – Вовк, собака та кіт Був собі чоловік, і жив у нього собака. Собака цей, поки молодий був, то й стеріг хазяїна, а як зістарився, то господар прогнав його з подвір’я. Ходив він собі степом, ловив там миші, що попало, те й їв. Уночі перестрів того собаку вовк та й каже: – Здоров був, собако! Поздоровкалися. Вовк і питає: – […]...
- Українська народна казка – Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує – пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла на поле, сіла, виїла […]...
- Добрий вечір (колядка) ДОБРИЙ ВЕЧІР Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой […]...
- Собака і Вовк (скорочено) – Сковорода Григорій У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість, сказав, що дуже схожий на псів, от тільки єдине, що має хвіст лисячий, а погляд вовчий. Левкон відповів, що хоч пастух на них не схожий, але є їхнім другом, і […]...
- Іван Андрусяк – добрий психіатр Спочатку все було так Як я й сподівався Побої Льодяний душ Смердюча компанія натхненних Чорноробів з провінції Аж ось прийшов добрий психіатр Він не задавав зайвих питань І не знущався На довжелезних мотузках Про які ми могли тільки мріяти Він досхочу дозволив Літати понад городами І нам було дуже добре А лікар ще й підбадьорював […]...
- Добрий вечір скорочено – Календарно-обрядові пісні Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой перший же […]...
- Ідейно-художній аналіз поезії “Сеньйорито акаціє, добрий вечір… “ – Яка алегорична, незвична картина постає перед читачем? Очевидно, ліричний герой зустрів своє давно забуте кохання. Кохання, яке приносило більше муки від нерозділених почуттів, ніж радості. Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша “осінь зійшла по плечі”, то тепер – “вогонь по плечі”. Коханню підкоряється будь-хто. – […]...
- Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Найвидатніша постать у культурному і літературному житті України XVIII ст. – Г. Сковорода. Як поет і байкар, він привертав увагу освічених кіл до простолюду, звеличував уселюдські цінності села, утверджував пріоритет етики в повсякденному житті, повчав шанувати особистість за її духовними, моральними якостями, а не за […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
- Твір на тему: Мій добрий та мудрий друг (книга в моєму житті) Мій добрий та мудрий друг (книга в моєму житті) Перше, що згадується з цієї теми – слова Максима Горького: “Всім найкращим в мені я зобов`язаний книгам”. Може, це й перебільшення. Тим більше що його трилогія “Дитинство. Юність. Мої університети” демонструє широкий досвід, взятий ним саме з повсякденного життя. А Євген Плужник і взагалі написав: Мудрість […]...
- Руданський Степан – Аршин Іде Мошко через ліс, Аж вовк вибігає; Мошко скочив на пеньок, Аршин підіймає. І аршином навісний До вовка цілиться – Аж тут – трах! – із-за корчів Бахнула рушниця. Бідний Мошко як стояв, Так і затрусився Та із пеньку сторчака В рів і покотився. От ті вовка потягли, Покинули жида… Але якось у рові Одійшла […]...
- Iван Франко – Лис Микита Лис Микита – вигаданий лис, з казки Івана Франка “Лис Микита”. Микита походить з бойків і мешкає десь на Західній Україні. Його можна охарактеризувати як розсудливого, господарського, запасливого і, звичайно ж, хитрого лиса. Він переконаний сім’янин і дуже любить своїх дружину і дітей. Але, обмовлений недоброзичливцями, він змушений відправитися до Львова, на заклання. На якийсь […]...
- Олександр Олесь – Микита Кожум’яка МИКИТА КОЖУМ’ЯКА Убивши князя Святослава, Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк у його Втроє дужчий за вола… […]...
- Добрий казкар Ханс Крістіан Андерсен У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки – оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Ханс. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а […]...
- Володимир Малик: добрий чарівник слова з Лубенщини З давніх-давен люди вірили в добрих і злих чарівників. Лихі чарівники знали всі таємниці природи. Вони висушували ріки й озера, нищили посіви, насилали всілякі нещастя на людей. Їм протистояли добрі чарівники, які жили поряд із оселями людей, допомагали їм у щоденних турботах, захищали їх від зла. Спливали віки, і людська вигадка про чарівників не вмирала, […]...
- Володимир Лучук – Під кущем Під кущем у ступі вовк На кулешу просо товк. А вовчиця над коритом Просівала просо ситом. Вовченятко біля тину Кличе одуда в гостину. Одуд каже: – ду-ду-ду! Я до вовка не піду!...
- Добрий світ фантастичних істот (за казною В. Короліва-Старого “Хуха-Моховинка”) У лісі живуть не лише добре знайомі нам звірі, птахи і комахи. Виявляється, ліс наповнений іншими дрібними мешканцями. На деяких людина не звертає увагу, а деякі з них невидимі для людського ока. Казка про одну з дрібних мешканок лісу справила на мене незабутнє враження. Відтоді ліс для мене виглядає зовсім по-іншому. Коли буваю на прогулянці […]...
- Микита Воробйов – Розквіт хаосу Розквіт хаосу. Хаосу божевілля. Божевілля кохання. Кохання похмілля. Похмілля болі. Болі почуття. Почуття пристрасті. Пристрасті життя. Життя занепад. Занепад порядку. Порядку вічного. Вічного спадку. Спадку безцінного. Безцінного гніву. Гніву спокою. Спокою співу. Співу прекрасного. Прекрасного бачення. Бачення щастя. Щастя побачення....
- Коваль Микита – Воронько Платон Мій батько славний був коваль На все село, на кілька сіл. В його руках співала сталь, На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші, Варив поламані вали. В двадцятім році гармаші Гармату в кузні притягли, І комісар сказав: “Біда! Одна була на два полки… “ У батька сила молода, В роботі все йому з руки. Він […]...
- Павло Глазовий – Як Микита став боксером Прийшов наказ директору м’ясокомбинату: “Ви повинні спортроботу ширше розгортати. Щоб в цій справі подолати давне відставання, Найсильнішого боксера вишліть на змагання”. Сів, задумався директор – справи складнуваті… Звідкіля ж того боксера взять на комбінаті? І звернувсь до м’ясоруба силача Микити, Що умів одним ударом бугая убити. – Виручай мене, Микито! Візьмеш рукавиці І поїдеш на […]...
Історія написання дім на горі.