Микита Годованець – Ратиця
РАТИЦЯ
– Так це, голубко, ти тут вічно чиниш шкоду?
Тепер я виведу тебе на чисту воду,
Бо ти на всій біді була!-
Ведмідь загріб Лисицю жваву
І поволік до Лева на розправу:
– Ось, Леве, корінь зла,-
Сьогодні ратицю несла!
Знайшлася ратиця – знайдем вола!
– Так, так, мої ви любі!-
Промовив Лев, облизуючи губи
(А з бороди гаряча кров текла),-
Сьогодні я устиг наїстись і напитись,
Приходьте завтра, будете судитись… –
По царській доброті
Лисицю обласкав,
По пишному хвості
Жартливо поплескав
(А й справді, чом тих не ласкати,
Хто любить нам смачних волів таскати?).
Ведмедя “ласкою” також не обминув:
Так проти шерсті потягнув,
Що правдолюб у гущину
Галопом дременув:
– Нехай їй біс! Не буду зроду
Виводити Лисиць на чисту воду!
Ой, не знайти там чистої води,
Де наверху такий сидить,
Що ніби судить,
Насправді – воду каламутить.
* * *
Не бійсь, Ведмедику-добродію!
На чистій на воді
Є місце злодію
Й поганому судді!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Микита Годованець – Як вони вола ділили ЯК ВОНИ ВОЛА ДІЛИЛИ Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця Зійшлись волом ділиться. – Діли!-Ведмедю каже Лев.- Діли! У нас ти правдолюб. Твій фах – воли. – На чверті поділю,- реве Ведмідь мудрящий,- Всім буде нарівно, чого іще вам краще?- Та Лева план такий не вдоволив: – Не те… А як би Вовк ділив? – Я? Цей […]...
- Микита Годованець – Ховрах ХОВРАХ Весна ласкавим оком глянула зі сходу… – Тікаймо, братику! На полі й по ярах Синіє сніг і скоро пустить воду, І нам тоді з тобою крах! – Сказав до Зайчика Ховрах. – Куди?- питає брат, скосивши око.- – Туди, де он гора висока В зеленому вбранні, Промінням оповита. Отам життя – веселе, вільне, сите! […]...
- Микита Годованець – Капризний водій КАПРИЗНИЙ ВОДІЙ Дзвіночок голосний вчепили Віслюку: – Водитимеш на честь собі отару!- Віслюк задрав чванливо голову під хмару: – Ще в пелюшках таку Мені ворожка віщувала долю!- Забувши про дзвінок, про водієву ролю, Провідця і пастух Пішов собі гулять по полю, В пшениці випасавсь, аж грало коло вух. Услід за водієм в сусідському городі У […]...
- Микита Годованець – Трамплін ТРАМПЛІН Микола з Василем,- прекрасні давні друзі, Співаючи ідуть собі у лузі І бачать новину: Селянські хлопці край степочка Плигають в довжину З маленького горбочка. – Ех!- заздрісний Василь зітхнув.- Ну що зробить, коб я так скаконув, Щоб мовили усі: “Оце Василь плигнув! Убийся – дальш його не скочиш!” Ось, друже, поможи, я дам тобі, […]...
- Микита Годованець – Гедзі ГЕДЗІ Телята ледве мукають в безсиллі. Корови жалісно ревуть. А Бугаї гудуть, як в люту бурю хвилі, І під собою землю рвуть… Шукають винного в біді: – Це сонце винне!- мукає Руде.- Опівдні стане, і тоді Світ гедзями гуде! – Ні, ні, провина пастухова!- Реве розлючена Безрога.- Чому від гедзів нас не відгородить? – Та […]...
- Микита Годованець – Галасуни ГАЛАСУНИ Коли Рябенька й Семенатка, Кінчивши яйцекладку, Злетять з гнізда у курнику,- Там стільки галасу та крику, Немов хтозна-яку Зробили справу превелику. Якось од нічого робить, чи як, І Півень з ними розкричався так, Аж Господиня вийшла з хати: – Чого кричиш, хвостатий? Немов залізом хто припік! – Та як “чого”? Яєчка любиш? Поглянь, в […]...
- Микита Годованець – Хомин спадок ХОМИН СПАДОК Дізнавсь Хома, що на чужім селі Старенька тіточка подякувала богу. Не можна не піти не виплакать жалі, Небіжку провести в далеку путь-дорогу (Такий із вік-віків порядок). Та й інше там цікавило Хому: Казала мати, що йому Від тітки має бути спадок. Той спадок казна-що – дійничка, Але й дійничка не дрібничка, Коли вона […]...
- Микита Годованець – Коваль та його пес КОВАЛЬ ТА ЙОГО ПЕС Стук та стук, Дзень та дзень! На всю силу дужих рук День у день По ковадлу бив-кував, Гірко гроші добував. Від тих дзвонів, Передзвонів Світ, здавалося, дрижав. За ковадлом Пес лежав. Горно дише та сопе, Тисне пригарами груди,- Псу байдуже: спить, хропе, Грім, здавалось, не розбудить… Ось кінчив Коваль роботу. Обітерши […]...
- Микита Годованець – Ведмежі танці ВЕДМЕЖІ ТАНЦІ Поснідавши, блукав Ведмідь в ліску, Шукав дупла, куди б засунуть лапу, Дістать смачненького медку. Аж гульк – Мисливець. Дав би Миша драпу І димом зник в густих чагарниках, Коли ж в того рушничка у руках. Воно й рушничка невеличка, Але така проклята птичка – За кілометр, як швидко б ти не біг, Наздоганя […]...
- Микита Годованець – Ведмідь і гадюка ВЕДМІДЬ І ГАДЮКА Якось, неначе на біду, Підпилий Садівник в саду Чвала охлялою ходою. З ним друг Ведмідь, не розіллєш водою. – Ведмедику! Наліг на мене сон. За сон віддам мільйон. Боротись з ним немає змоги. Дрімота хилить голову мою… – Лягай! Поспи!-говорить Клишоногий.- А я… на варті постою.- За хвильку Садівник на моріжку хропів, […]...
- Микита Годованець – Добрий вовк ДОБРИЙ ВОВК Вовк розпустив по лісі славу, Що душу має він і добру, і ласкаву; Хай всі до нього йдуть, як в рідний дім,- Велике, і мале, і біле, й чорне, – Він жирного м’ясця поставить їм, Усіх він ласкою обгорне… Слова прекрасних обіцянок – мед! Ймучи Вовчазі віри, Зійшлися звірі, Всяк ближче рветься стати […]...
- Микита Годованець – Кручений Панич і Лозина КРУЧЕНИЙ ПАНИЧ І ЛОЗИНА Під сяйвом місячним в чудовім квітнику Панич розмову вів палку, П’янку, Мов чарівне вино: – Давно, Лозинонько, давно У мене серце сохне-в’яне. Терпіти далі сил не стане: Я з давніх літ Тебе люблю над цілий світ, А ти… Взаємності не бачу. О-ох! – І сльози полились гарячі, Великі, як горох. А […]...
- Микита Годованець – Біографія Микита Павлович Годόванець (*14 (26) вересня 1893, Вікнина Тернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області – †27 липня 1974, Кам’янець-Подільський) – український поет-байкар, жертва сталінських репресій. Годованець Микита Павлович народився 26 вересня 1893 року в с. Вікнина Тернівської волості Кам’янець-Подільської губернії (нині – Гайворонський район Кіровоградської області) в селянській сім’ї. Після закінчення Степашанської […]...
- Іван Андрусяк – синієш синім плачеш босим Синієш синім плачеш босим Дітей годуєш волохатих Допоки братися за розум На припічку чужої хати Миром казали – так і нині Опока сиплеться із глини І не чекаючи пришестя Життя триває проти шерсті І з платонічної мороки Як з глини що зійшла і стала Шістнадцять олов’яних кроків До вироку або до слави Вошивий замах на […]...
- Олександр Олесь – Микита Кожум’яка МИКИТА КОЖУМ’ЯКА Убивши князя Святослава, Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк у його Втроє дужчий за вола… […]...
- Iван Франко – Лис Микита Лис Микита – вигаданий лис, з казки Івана Франка “Лис Микита”. Микита походить з бойків і мешкає десь на Західній Україні. Його можна охарактеризувати як розсудливого, господарського, запасливого і, звичайно ж, хитрого лиса. Він переконаний сім’янин і дуже любить своїх дружину і дітей. Але, обмовлений недоброзичливцями, він змушений відправитися до Львова, на заклання. На якийсь […]...
- Микита Воробйов – Розквіт хаосу Розквіт хаосу. Хаосу божевілля. Божевілля кохання. Кохання похмілля. Похмілля болі. Болі почуття. Почуття пристрасті. Пристрасті життя. Життя занепад. Занепад порядку. Порядку вічного. Вічного спадку. Спадку безцінного. Безцінного гніву. Гніву спокою. Спокою співу. Співу прекрасного. Прекрасного бачення. Бачення щастя. Щастя побачення....
- Коваль Микита – Воронько Платон Мій батько славний був коваль На все село, на кілька сіл. В його руках співала сталь, На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші, Варив поламані вали. В двадцятім році гармаші Гармату в кузні притягли, І комісар сказав: “Біда! Одна була на два полки… “ У батька сила молода, В роботі все йому з руки. Він […]...
- Павло Глазовий – Як Микита став боксером Прийшов наказ директору м’ясокомбинату: “Ви повинні спортроботу ширше розгортати. Щоб в цій справі подолати давне відставання, Найсильнішого боксера вишліть на змагання”. Сів, задумався директор – справи складнуваті… Звідкіля ж того боксера взять на комбінаті? І звернувсь до м’ясоруба силача Микити, Що умів одним ударом бугая убити. – Виручай мене, Микито! Візьмеш рукавиці І поїдеш на […]...
- Пантелеймон Куліш – Заворожена криниця ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі […]...
- Заворожена криниця (скорочено) – Куліш Пантелеймон Вертоград моей сестры… (Пушкин) У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю. Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винограду В […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” (2 варіант) Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та […]...
- Пантелеймон Куліш – Заворожена криниця (Критика, коментарі до твору, пояснення) Пантелеймон Куліш Заворожена криниця (Критика, коментарі до твору, пояснення) Вертоград моей сестры… (Пушкин) У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю. Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли […]...
- Юрій Андрухович – Єдиноріг СЕРЕдНЬОВІЧНИЙ ЗВІРИНЕЦЬ З колекції Мікельаньйоло Романо (він же Густав Зуппе) В лісах застає мене темна година, Як музика в місті зненацька за рогом. Я чую: пасеться узліссям єдино- Ріг (не плутати з носорогом). Я брав тебе, як фортечні мури, Я в себе вмістив стільки стріл, скільки зміг. А зараз ніч, як великий мурин, І тужно […]...
- Заворожена криниця – Куліш Пантелеймон Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винограду В […]...
- Павло Мовчан – При місяці Все скрадене, розрівняне, сріблясте Принаджує, мов куряву, припасти, Дочасно заніміти, сріблом стать, Яке позначить місячна печать. Чи ж буде так: рівнинна рівнота, І нікому цей простір запитать Про суть краси тонкої, наче плівка, Про сухоцвіт, де не буває бджілка, Про чисту воду, мертву, як кришталь, Про срібний цвіт, якого вже не жаль. Хіба ж то […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Октостих День повіки розплющає й отвирає сонне сонця око. Руки кладемо на вітер запашний й віддихаємо глибоко. Наші поринуть долоні в зимну, чисту, кришталеву воду. Надлетить із поля легіт легко й звіє мряку з-понад броду. Мов пташня, розгублені хмарки лопочуть крилами над лісом. Прядемо серцями просту, тиху радість з сонячних повісом. Віддамо без болю давню тугу […]...
- Микола Вінграновський – Прадід Заколисує вітер ліс, Його душу наповнює снами. А над нами – Чумацький Віз, Без волів і коліс над нами. У тім Возі мій прадід спить: Коли місяць обійде небо, – Йде до прадіда відпочить І цілує в плече, як треба. І запитує прадід в сні, Тихо-тихо, мабуть, шепоче: Чуєш, місяцю, чуєш, хлопче, На землі ти […]...
- Микола Вінграновський – Я сьогодні не прийду додому Я сьогодні не прийду додому – Де я? Я сьогодні в Київ не приїду – Де я? Я сьогодні не дивлюсь на тебе – Де я? Я сьогодні – вчора й позавчора – Де я? 1981...
- Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
- Коряцька народна казка – Хитра лисиця Коряцька народна казка про хитрющу лисицю та довірливих звірів. Сидить лисиця на березі річки і думає: “Як би це мені свіженькою рибкою поласувати?” дивиться лисиця: а по річці колода пливе, а на тій колоді дві чайки сидять. Запитує лисиця: – Гей, чайки, що ви робите? – Рибу ловимо. – Візьміть і мене з собою! – […]...
- Микола Вінграновський – Величальна народові На ясні зорі і на чисті води Ми кажемо, ми скажемо ізнов: У просторі віків, любові і свободи Народ – Віки, Свобода і Любов. На ясну зорю і на чисту воду В благословенний Леніновий час – Цілуєм руку своєму народу, Цю ніжну руку – вона любить нас. Де дім і даль, осінні дальні птиці, Де […]...
- Володимир Самійленко – Дещо про свободу ДЕЩО ПРО СВОБОДУ “Самовизначення для всіх Народів світу – наше гасло”,- Антанта каже, і мені Та мова, як по серцю масло. І ще б пак: бо чи ж я не син Свободолюбного народу? Спасибі ж тіточці, вона Готує, певно, й нам свободу. Ми всіх,- так тьотя прорекла,- Озброїм проти большовизму, Щоб од народів одвести Страшну […]...
- Роман Штігер – Lose yourself Порцелянові сни розбиваються веснами Немов воду веслами сікти Ні я Ні ти Не знаємо вчорашньої миттєвості Стій Зажди Не йди Ми тіні що дремось постійно по стінах і Танемо снігом весною як листя Що сиплеться повільно по вікнах Покірно носимо вірші з кавою у ліжко Трохи голосно мабуть мовчимо І постіль міняємо на чисту Викреслюємо […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) (2 варіант) Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості […]...
- Павло Мовчан – “Сосна, мов шлях, припала пилом… “ Сосна, мов шлях, припала пилом, Траву торішню тінь палила, І довкруг дерева ходила Стара шкапина односила. На дереві, на кінській шерсті Відбилася безбарвність дня, Через подвір’я бляклі персні Котились глухо навмання… В таку годину хліб черствіє, У запічку сльозіє сіль, І чисте дзеркало старіє, Підбивши непомітно біль. В таку годину пий хоч крейду, Розведену на […]...
- Твір на тему: Людина й екологія Мила серцю Україна – це земля дідів і прадідів наших. Тут народилися наші батьки, на цій землі й ми зробили свої перші кроки. Споконвіку тут жили люди, працювали, ростили дітей. І до матінки-природи ставилися вони з пошаною. Чому ж сьогодні так гостро та невідкладно постала проблема екології? Чому ж досить часто наші сучасники насмілюються втручатися […]...
- Семенко Михайль – Сьогодні Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні Смертельно смутний Бо люблю її коси Вечір притих зачарований місяцем сонним Де самотить наш парк Я сьогодні не там ах я хочу у парк Хочу бути розмовним Але буду мовчать поки прийде четвер Кілька стоскнених день Бо не можу ж я […]...
- Меланка – Народна драма МЕЛАНКА НАША МЕЛАНКА ГОСПОДИНЯ Наша Меланка господиня, На ополонці ложки мила. Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! 1 На ополонці ложки мила, Ложку, тарілку упустила. Ложку, тарілку доставала, Шовковий фартух замочала. – Ой повій, вітре, сюди-туди, Висуши фартух та й із води. Повій, вітроньку, крізь ворота, Висуши фартух краще злота. Ой повій, […]...
- Віктор Забіла – Сидів я над річкою Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля була превелика, Вітер так і […]...
У присмеркові доброї дібровості.