Микола Руденко – Невчасний сніг

Що скоїлось в природі? Я не міг
Вписати це в події пересічні:
Десь перед першим травнем випав
Сніг –
Такий, якого не було і в січні.

Берізка соку більше не дала –
Бруньки взялися льодом на вершині.
Понад борами снігова імла
Порушила заручини пташині.

Замовкли круки на сосні старій,
Як без вказівки критики маститі.
Метавсь розгублено галчиний рій –
Мостити гнізда а чи не мостити?

Ген із шпаківні визирає шпак –
Чи він летів сюди заради криги?..
Я пригадав: розгублено отак
Ми озиралися після відлиги.

Було ж, було: повірили усі,
Що розпочався рух духовних соків.
Вже перед нами у живій красі
Вставали справи й задуми високі.

Прозаїки засіли за столи,
Поети нагострили пера й вуса.
Ми всі дискутувати почали –
Загелготіли, як в лимані гуси.

Новий Марат, новітній фарисей
Уже свої позначили ділянки.
Та в день один, немов дурних гусей,
Нас за крикливі вхоплено горлянки.

Ще не заведена (а час би, час!)
На гомо сапієнс Червона Книга.
Весна для птахів прийде. А для нас
Іще хоч раз повториться відлига?..

25.04.1981


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Особливості мови художньої літератури.
Ви зараз читаєте: Микола Руденко – Невчасний сніг