Микола Руденко – Співчуття

Дорога між дубів через містки з осики –
За тиждень знову їх лаштують лісники.
І ряст поміж дубів, і гайвороння крики,
І хмари в озері, і шурхіт осоки.

Але чи бачиш пні? Їх бачити повинно.
Перед війною тут були старі дуби.
Коли ж повісили між них дівча невинне –
Засохли геть за дві чи три доби…

Чи то зелений світ в людині бачить бога?
Чи співчуває нам і потайки втіша.
І, може, ясенам передалась тривога,
Якою сповнена моя сумна душа.

І, може, лиш тому в оці гіркі хвилини
Іще ворушаться мої живі вуста.
Що за колючкою красуються ялини,
З яких щоранку сонце вироста.

11.10.1980


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Григір тютюнник хронологічна таблиця.
Ви зараз читаєте: Микола Руденко – Співчуття