Микола Вінграновський – Коло тебенько я – дивись!


Коло тебенько я – дивись!
Ходять хмари нехмарним небом,
По воді сон зорі повивсь
Біля тебенько, коло тебе.

Зірно каже собі про дощ,
Про краплину малу на ньому,
Про чорнобил і нехворощ,
І дорогу – назад додому.

Бо додому воно завжди:
Полину і сльозі – додому.
Сніг іде. Голубінь з ожин.
І морозик цвіте по-свому.

Коло тебенько я – за всіх.
А як ні – за одне лиш небо…
Збився з ніг золотий поріг
Біля тебенько, коло тебе.

1976



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Що об'єднує наталку та марусю.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – Коло тебенько я – дивись!