Микола Вінграновський – Поїхали на Сквиру, на гриби

Поїхали на Сквиру, на гриби,
На свіже слово, на меди на темні,
Поїхали за тінями орди,
Що вічно юні, вічно і зелені.

Де дядько крише підсвинкам буряк,
Де тітка гусям – гиля, гуси, гиля! –
Де жовтими свічками коров’як
На наших на козацьких на могилах

Цвіте і плаче жовтими слізьми,
Очима жовтими – одна-єдина квітка!
Любове дорога моя бездітна,
Моя удово, вибачте, – це ми.

Ми карасів наловим до обіду
І серцем захмелієм як на те,
І так поїдемо, і зникнемо без сліду,
Що й коров’як на нас не зацвіте.

1977


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Так буває вічно і ніколи і андрусяк.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – Поїхали на Сквиру, на гриби
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.