Микола Вінграновський – Тост

Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, –
Початок і кінець твій загубився…
Багряною півчарою схилився
В вологих сонцетінях небозвід;

І морезвід півчарою другою –
І чара зустрічі в руці моїй горить!
Вино в ній – ти. Любовною рукою
Я п’ю тебе за тебе у цю мить.

Я п’ю за мить – за вогняне і чуле,
За любощів священне забуття.
Сучасна мить мені вже, як минуле,
Сучасна мить мені, як майбуття.

За вічність п’ю – вона тебе відкрила,
Кохана, спи… За споминів гаї!
За ще не квітлі квіти твого тіла,
За таємничі лінії твої!

За свято засинання й просинання,
За довші крила нашим літакам.
І за прощання! Вип’ю за прощання –
Прощання ще не зраджувало нам.

1960


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твир опис картыны перший сниг а кмастоя.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – Тост
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.