Микола Вінграновський – У лісі темно


У лісі темно. В лісі ніч.
Сидить навпочіпки світання,
І дотліва вогнева тліч,
Жовтіє в сніг дорога санна.

Під верболоззям в казані
Чорти різдвяне тісто місять,
Й на золотому ковзані
Чумацьким Возом править місяць.

Пливуть в далеке і бліде
Повільних кучугур повали,
І Ніжин з посівання йде,
Іде додому від Полтави…

Ще б трохи Ніжину пройти,
Ще б трохи Ніжину – і вдома:
Та в лісі темно. І чорти.
А їхня вдаченька відома:

На сніг посадять без розмов,
До калача зігріють кави
І – йшов додому від Полтави,
Проснувся – у Полтаві знов!

1980



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Київ традиція аналіз.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – У лісі темно