Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Микола Вороний – Чи зумієш?
Микола Вороний – Чи зумієш?
МИКОЛА ВОРОНИЙ
ЧИ ЗУМІЄШ?
Чи зумієш ти кохати,
Щоб за все, про все забути,
Щоб усі зірвати пути,
Щоб усі зламати грати?
Чи зумієш ти літати,
Щоб зі мною в парі бути?
Чи здолаєш ти в кохання
Всі скарби душі вложити,
Щоби знов перетворити
їх огнем свого страждання?
Чи здолаєш без вагання
Так же вмерти, як і жити?
Коли так, летімо разом
В неосяжні високості,
Вище, дужче… аж до млості!
Душі, збурені екстазом,
Як раби, не гнуться плазом,-
На землі вони лиш гості!
В світовий процес творіння
Влиймо всі духовні сили.
Будьмо, як громові стріли:
Дві душі – одно горіння!
Щоб згадали покоління,
Як жили ми, як любили.
1912 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Чи зумієш? – Вороний Микола Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш ти літати, Щоб зі мною в парі бути? Чи здолаєш ти в кохання Всі скарби душі вложити, Щоби знов перетворити Їх огнем свого страждання? Чи здолаєш без вагання Так же вмерти, як і жити? Коли […]...
- Микола Вороний – За Україну! МИКОЛА ВОРОНИЙ ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем […]...
- Микола Вороний – До моря МИКОЛА ВОРОНИЙ ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, […]...
- Микола Вороний – Серце музики МИКОЛА ВОРОНИЙ СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю… Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!.. II Яка […]...
- Микола Вороний – Іванові Франкові МИКОЛА ВОРОНИЙ ІВАНОВІ ФРАНКОВІ Відповідь на його Посланїе La poesie n’a pas la verite pour objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire1 Hi, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, […]...
- Микола Вороний – Євшан-зілля МИКОЛА ВОРОНИЙ ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) До лучче єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить […]...
- Микола Вороний – Євшан-зілля (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний Євшан-зілля (СКОРОЧЕНО У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при […]...
- Микола Вороний – Блакитна Панна (АНАЛІЗ) Аналіз твору Миколи Вороного “Блакитна Панна” 1912 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : пейзажна. Провідні мотиви : возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Віршовий розмір : хорей. Про вірш : вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи і єдність її з […]...
- Микола Вороний Реферат на тему: Микола Вороний (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. […]...
- Микола Вороний – Інфанта ІНФАНТА Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись,- і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь,- І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, А […]...
- Блакитна Панна – Вороний Микола Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- Микола Вороний – співець краси кохання, мистецтва та рідної природи Усі люди мріють бути щасливими і страждають, коли життя складається не так, як мріялось. Багато поетів і письменників пишуть про це в своїх творах, бо кожен вважає себе генієм і намагається донести красу рідного слова до широкого загалу, знайти свого читача. Пропонує нам помріяти і Микола Вороний, але не десятиліттями, роками, а зараз! У своїх […]...
- Микола Вороний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний (1871-1938) Ідеолог модернізації української літератури Народився 24 листопада 1871р. у сім’ї ремісника. Навчався у Харківському, пізніше – у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського […]...
- Вороний Микола – Біографія (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. П. Вороний походив з кріпаків, […]...
- Микола Вороний – Біографія Микола Кіндратович Вороний (* 24 листопада (6 грудня) 1871 , Катеринославщина – † 7 червня 1938, Одеса) – український письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру (1917). Вороний Микола Кіндратович (літ. псевдоніми – Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Сіріус та ін.) […]...
- Євшан-зілля (дуже стисло/скорочено) – Вороний Микола Да луче єсть в своєй землі костью лечі, Інелі на чуже славну биті. Літопис по Іпатському списку В давніх літописах наших Єсь одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв І їх вчинків войовничих, Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання… Між рядками […]...
- Іванові Франкові – Вороний Микола Відповідь на його Посланїе La poesie n’a pas la verite pour Objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire1 Hi, мій учителю і друже, Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І невгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили, Що між собою в […]...
- Євшан-зілля – Вороний Микола (Поема) До лучче єсть на своей земли Костю лечи, Ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. […]...
- Микола Вороний – Блакитна Панна (Характеристика твору) Характеристика твору Миколи Вороного “Блакитна Панна” Поезія “Блакитна панна” – взірець пейзажної лірики. Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (“Осанна!”), метафори (“в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем […]...
- Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть все люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, […]...
- Євшан-зілля (інша версія) скорочено – Вороний Микола У давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою слів, не вихваляє героїв. Але є в ньому щось таке пророче, є дає надію, віру в ідеали тим, котрі край свій рідний занедбали. У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при дворі, оточив розкошами й […]...
- Євшан-зілля (скорочено) – Вороний Микола 1871 – 1938 Поема Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, “котрі вже край […]...
- За Україну! – Вороний Микола За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За […]...
- До моря – Вороний Микола Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і […]...
- Серце музики – Вороний Микола Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю… Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!.. II Яка краса! Усе життя В […]...
- Аналіз “Блакитна Панна” Вороний ” Блакитна Панна ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Блакитна Панна”: пейзажна лірика. Жанр “Блакитна Панна”: Вірш. Мотиви “Блакитна Панна”: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Віршовий розмір “Блакитна Панна”: хорей. Художні особливості: “Блакитна Панна” рясніє асонансами й алітераціями, […]...
- М. Вороний – перший декларатор ідей і форм українського символізму М. Вороний – перший декларатор ідей і форм українського символізму Видатний письменник-новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напрямку – символізму, бо його поезія – це надзвичайна […]...
- Критика “Блакитна Панна” Вороний Витончену форму та яскраві тропи має вірш Миколи Вороного ” Блакитна Панна ” ( 1912 р. ), який відкриває цикл поезій “Гротески” . Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна Панна – це образ Весни у “серпанках та блаватах”, якій уся земля виспівує: “Осанна!” Цей образ тривожить душу ліричного […]...
- “Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну) (М. Вороний) Іноді мені здається, що українська нація – це нація поетів. Кожен вважає себе генієм і намагається будь-що донести своє творіння до широкого загалу, знайти свого читача. Та більшість із них так і залишаються невідомими чи маловідомими. Микола Вороний прийшов у літературу із бажанням змінити життя, піднести Красу, повести людей за нею. У вірші “Краса!” поет […]...
- Микола Руденко – Ворони та голуби Як можна пояснити ці потреби Природи чи суспільної доби: Ще до схід сонця у мордовськім небі З’являються ворони й голуби? Ворон – мільйон, а голубів – десятки. Вони у небо здіймуться ривком – І опромінені рухливі цятки Повідомляють: сонце за ліском. Летять на тлі ранкової заграви Понад берези, вишки, сіножать. І хочеться гукнути: Боже правий! […]...
- Дмитро Загул – “Гнуться високі тополі… “ Гнуться високі тополі З вітром буйним до землі; Гнуться народи в неволі, Вічно блукають у млі. Не нарікають на долю Ані на себе самих; Ждуть на обіцяну волю, Може, натрапить до них. Ждуть… а століття минають, Гаснуть довжезні віки, Та воленьки їм не вертають Ліниві, погані роки… Ждуть, чи колись не загляне Сонечко волі й […]...
- Микола Руденко – Шлях-дорога в небокрай веде Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! Чи то ви зробили, чи не ви? Всюди пшениці та буряки – Ні волошки в полі, ні трави. Тільки по канавах реп’яхи, Тільки лопушиння по ярках. Вже заорані й старі шляхи – Мов розтято вени […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (2 варіант) Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Микола Руденко – Люблю людей Люблю людей. Але моя любов Клубком кривавим запеклась у грудях. Оглянуся – і помічаю знов: Чогось істотного бракує в людях. Так мало непогорблених, прямих, Окрилених високою метою. І хто нас визволить від нас самих – Від страху перед правдою святою? Хоч сенс народження нам не ясний (Життя для нас – лише сліпий Випадок), – Пірнаємо […]...
- Марко Вороний Реферат на тему: Марко ВОРОНИЙ Вороний Марко Миколайович (псевдонім Антіох) народився 5 березня 1904 року в сім’ї поета М. К. Вороного. Писати почав у 16 літ, навчаючись у Чернігівській гімназії. Був студентом Київського музично-драматичного інституту імені М. Лисенка та Київського інституту народної освіти. Друкуватися в журналах почав у 20-х роках. Автор збірок віршів для дітей […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Микола Бажан – Труна Тімура Труна Тімура УЗБЕКИСТАНСЬКІ ПОЕЗІЇ Він світ громив, жахав народи Палив міста, топтав степи І гнав орду свою в походи Крізь млу кавказької тропи. До нього йшли по зиск і ласку, Путі торуючи старі, Купці Ірану і Дамаску І генуезькі лихварі Із джагатайської пустелі Він звівся привидом кривим, І многорукий ідол Делі Повергся в порох перед […]...
- Іван Франко – “Сонети – се раби… “ Сонети – се раби. У форми пута Свобідна думка в них тремтить закута, Примірена, як міряють рекрута, І в уніформ так, як рекрут, упхнута. Сонети – се пани. В них мисль від роду Приглушено для форм; вони вигоду, Пожиток кинуть, щоб ловити моду: Се гарний цвіт, що не приносить плоду Раби й пани! Екстреми ся […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
Особливості притчевої прози.