Микола Хвильовий – “Прийде сюди холодна, вечірня… “

Прийде сюди холодна, вечірня,
Де метелить, метелить одуванчика пух,
І запахне пожаром далеким загірним,
І тебе я згадаю на возі, в степу.
Упаду, упаду в розпуці на роси,
Лебединно прокинусь туди, на вирій.
Ах, із білих гречок підвелася осінь
І на пасіку лине останній рій.
Чи це ти, чи не ти – золотії рамена.
На устах огірок і баштан крізь туман.
Чи не прийдеш, як осінь, коханко, до мене,
Положу на рамено тобі діамант.
Зараз згадую очі – горлиці очі
(кропива, і тини, і кілки в сум).
Під сорочкою груди, мов дух огірочний,
І стрічки, і вінок, і гадючку-косу.
Упаду, упаду в розпуці на роси.
За серпневим баштаном не легіт горить –
То бреде по ланах у задумі осінь,
То в червінцях загрузли бори.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Аполлінер вірші.
Ви зараз читаєте: Микола Хвильовий – “Прийде сюди холодна, вечірня… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.