Микола Хвильовий – Що нам морок!


Там, де вітер
Лепетень
По підметах спорохнялих,
Коливались
Златовіти –
Йшов новітній день!
Гей! Сідаймо всі на релі –
Гайдабурити гайда!..
Морок, смуток? Я веселий –
Молотка дзвінкий удар!
Тіні –
Зникли. Вечір синій
І – кривавий…
Що мені?
Я до цього також звиклий,
Як до мене тьмяні сни.
Уквітчали
Небо зорі…
Зорі списики у простір.
І сьогодні, як і вчора,
Морок хмуриться від злості.
А у мене біля серця
Сиза горлиця туркоче,
Серце з ретязя зірветься
І голубку залоскоче.
Що нам морок, що нам смуток?
Ми йдемо – наперекір,
Ми – весни найперші гуси,
Наші дні – бурхливий вир.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Відгук до прочитаної книги у публіцистичному стилі.
Ви зараз читаєте: Микола Хвильовий – Що нам морок!