Микола Хвильовий – Смуток


В зелених композиціях сьогодні ріс,
А потім довго з корпусами,
З міськими корпусами розмовляв.

І руки бліді, наче місяць.
… його, його далекий сніп!
До мене геній простягав
– то Леонтовича зелений,
Зажурний, як осінній дощ.

Журба, турбота, і сум, і смуток…
Вклоняюсь вам!

Люблю у полі, на могилі
Стояти в вечорах
І прислухатись, і молитись
Тому, що там маячить ледве,
Коли далеко на селі
Перекликаються собаки…

То в композиціях зелених
Росте мій дух
– гармонія істоти.
… В зелених композиціях сьогодні ріс… .



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Литературний процнс 20 рокив 20 стодиття.
Ви зараз читаєте: Микола Хвильовий – Смуток