Миколка-школяр (за оповіданням А. Тесленка “Школяр”)
У своєму творі письменник зобразив життя сільської бідної родини.
Герой оповідання Миколка – добрий і ніжний, як те сонечко: “сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка”. Його душа завжди поривалася до краси і знань. Він любив природу, не міг байдуже пройти повз квіточку. І все його цікавило: “і про те, як і дощ, як і сніг”.
І за це любив його шкільний учитель, ставився до нього уважно, співчував хлопчикові і жалів його.
Одного разу, коли вчитель лагідно запитав у Миколки, чи вивчив він уроки, на очі хлопчика набігли
Повернувшись
Тим часом учитель перейшов працювати в школу до іншого села. Довго він не бачив Миколку. Та якось холодного зимового вечора до нього зі старцем зайшов його улюбленець, весь обірваний і нещасний. Стиснулося в учителя серце. Миколка теж упізнав його, оглянув кімнату, де лежали скрипка, картини, розгорнута книжка, і гірко заплакав.
Так і не судилося Миколці вчитися. Адже його батьки були бідні й жили в нестерпних умовах. Того часу лиха доля чекала на багатьох талановитих селянських дітей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням “Школяр”) (2 варіант) Оповідання “Школяр” розповідає, як хлопчик Миколка дуже хотів вчитися, але через страшенні злидні навчання було покинуто. Бажання вчитися збудив в Миколці його шкільний вчитель. Він завжди був дуже добрий до нього, дохідливо пояснював йому предмети, намагався підтримати матеріально. В оповіданні вчитель постає як людина благородна, яка усвідомлює свій обов’язок у суспільстві. Якби вчитель не перейшов […]...
- Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням “Школяр”) (ІІІ варіант) В творі Архипа Тесленка “Школяр” розповідається про долю хлопчика Миколки. В бідній селянській родині він найстарший, і є ще кілька малих дітей. Батьки у нього неграмотні. Автор з симпатією змальовує хлопчика: “Такий школярик гарнесенький був: сумирненький, сором”язливенький, млявенький, як дівчинка”. Хлопчику дуже подобалось вчитися, він був допитливим і жадібним до знань. Учителю подобався Миколка, його […]...
- Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням “Школяр”) (1 варіант) Справді говорять: “Злидні родять незгоди”. Так сталося і в родині Миколки. Через нестатки хлопчику прийшлося кинути навчання і стати поводирем старця: “… коло порога старець сивий стоїть, руку простягає. Коло грубки хлопчик-поводир треться, теплого місця шукає, обірваний такий та труситься так. Придивляється вчитель до хлопчика… По знаку щось: чубок кучерями, щічки кругленькі… “ Так, це […]...
- Школяр (скорочено) – Тесленко Архип Миколка, син Прокопа, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке – чи про луку, чи про ліс.. Ну й любило це. Раз гулять […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” (3 варіант) В оповіданні М. Вінграновського “Первінка” розповідається про останні місяці війни. Письменник майстерно змальовує важке життя селянської родини – Марії та трьох її дітей. Захворівши, Марія доручила Миколці як найстаршому серед дітей піти на базар і купити корову. Миколці лише дванадцять років, але він як дорослий поводиться на базарі. Його грошей вистачило лише на коровку, яка […]...
- Людина і природа у творах Миколи Вінграновського (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) Микола Вінграновський народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких письменників є Микола Вінграновський. У поезії “Грім” яскраво відтворена картина літної грози. Зазвичай грім лякає людей, […]...
- Природа і людина у творах (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) (1936-2004) Народився в м. Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом. Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Атомні прелюдії”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Київ”, “Поезії”, “Цю жінку я люблю” та […]...
- Повість “Страчене життя” – найвидатніший твір Архипа Тесленка Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”. Вона написана у двох варіантах протягом 1909-1910 років; одразу ж після закінчення публікувалася двічі – в газеті й окремою книжкою. Твір побудований на конкретному життєвому матеріалі. В основу сюжету покладено трагічну історію двоюрідної сестри автора Зінаїди Строй. Змальовані широкі соціальні картини відображають явища тогочасної “мізерної дійсності”. Доля […]...
- Чи існує дружба між людиною та твариною? (за оповіданням “Лідер”) (2 варіант) Про міцну дружбу між хлопчиком і голубом розповідає твір “Лідер”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого голуба, вилікував його і дуже полюбив. Птах, відчуваючи ставлення хлопця до себе, теж відчув прихильність до нього. Але через те, що Степанко почав погано вчитися, його батько відвіз голуба за тисячу кілометрів від дому. Степанко вже не сподівався побачити коли-небудь свого […]...
- Дорослі діти війни за оповіданням М. Вінграновського “Первінка” Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського “Первінка”. Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду. Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати […]...
- Біографія Архипа Тесленка Архип Тесленко (2. ІІІ. 1882 – 28. VІ. 1911) КРІЗЬ ТЕРНИ Архип Тесленко – одна з найтрагічніших постатей в українській літературі. І не лише тому, що безперестану борсався в тенетах бідняцького глухого села, поневірявся по судах, етапах, тюрмах, засланнях, захворів на туберкульоз, – і прожив коротке життя: усього-то 29 років. А ще й тому, що […]...
- Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині. Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, […]...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- Біографія Олександра Тесленка 22 грудня 1948 р. (за паспортом 1 січня 1949 р.) у Донецьку народився український письменник-фантаст, Олександр Тесленко – лицар з Донецьку. Його батько, Костянтин Макарович Тесленко письменник, з сім’ї вчителя, рідний племінник письменника Архипа Тесленка. Мати – Марія Павлівна Лісовська, теж письменниця. Костянтин і Марія студентами Харківського університету закохалися та побралися. Згодом випускники приїхали у […]...
- Коли була війна? (За оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через тяжкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про події тих буремних років лише з розповідей старих людей, з […]...
- Павло Глазовий – Чудний школяр Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки. Слухають онуки. Раптом меншенький спитав: – А скажіть, дідусю, Ви ходили в перший клас? – Та ходив, Павлусю. – От був номер! – малюки Сміхом залилися, – Як до школи ви прийшли З бородою й лисі....
- Вічна загадка любові (за оповіданням Григора Тютюнника “Зав’язь”) Про кохання написано за багато віків стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Але людина тільки тоді по-справжньому розуміє це почуття, коли воно стає її власним. Отже, одна любов, помножена на тисячі тисяч людських характерів і доль, дає невичерпний матеріал письменникові і завжди цікава читачеві. Григір Тютюнник теж писав про любов, але якось […]...
- Краткое содержание Будь здоров, школяр – Окуджава Булат Шалвович Будь здоров, школяр Краткое содержание повести Моздокская степь. Идет война с фашистской Германией. Я – боец, минометчик. Я москвич, мне восемнадцать лет, второй день на передовой, месяц в армии, и я несу командиру полка “очень ответственный пакет”. Где этот командир – неизвестно. А за невыполнение задания – расстрел. Кто-то силой втягивает меня в окоп. Объясняют, […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (2 варіант) Зима… Новорічні свята… Кожен із нас чекає на щось чудове, надзвичайне. Так і герой оповідання “Ялинка” разом зі своїми батьками чекав на Святий вечір. До Василькової родини разом із святом приходить і сум: “Чого батько журяться? – думав він. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Вже […]...
- “Діти війни” в повісті М. Вінграновського “Первінка” Діти війни. Скільки випало на їхню долю! Поневіряння, голод, холод, втрата близьких і рідних. І все це вони змушені були витримати, перенести, всім переболіти, передчасно розлучившись із найкращою порою життя – дитинством. Війна зробила їх дорослими. Страшним вогняним смерчем прокотилася Друга світова війна по Україні. Сотні знищених міст і сіл, зруйнованих заводів і фабрик, шахт, […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” (2 варіант) В оповіданні Миколи Степановича Вінграновського зображується життя українського села в останній рік Другої світової війни. Однією з головних діючих осіб є хлопець Миколка. Йому дванадцять років, як і мені. Але Миколці довелося дорослішати під час війни. Тому він більш серйозний і розсудливий, ніж повинен бути хлопець його віку. Мені і моїм товаришам не доводиться піклуватись […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) (3 варіант) Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, але Грицько на таке ставлення не заслуговує. […]...
- Перебороти смерть (за оповіданням О. Довженка “Воля до життя”) У моїх руках оповідання О. Довженка “Воля до життя”. Це невелике оповідання сколихнуло мою душу. Воно зовсім змінило мої погляди на людей. Я гадала, що жити легко і весело, і тільки тепер зрозуміла, як помилялась. Коли читала оповідання, я, сама того не помічаючи, порівнювала себе з Іваном Карналюком. Далеко мені до нього. Та не тільки […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) (1 варіант) Коли я прочитав невеличке оповідання Б. Грінченка “Гринько”, то відчув симпатію до зображених у ньому дітей. Грицько викликає особливу повагу. Коли Грицько застав Семена у чужому саду й отримав прочухана від його матері, він повернувся і пішов від них на берег кручі, бо “не любив заводитись”. А далі могло статися страшне. Семен підійшов ззаду до […]...
- Люди і тварини (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) В оповіданні Євгена Гуцала світ природи уособлює лось. Це лісовий красень, могутній старий звір, який колись жив у тайзі, а потім потрапив до заповідника. Він звик до людей і довіряв їм, бо вони його взимку підгодовували, а одного разу врятували, коли його вже обпалювала своїм смертельним диханням вовча зграя, яка гналася за ним. Але лось […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
- Чому міг би навчити тебе Пилипко? (за оповіданням “Морозенко”) (2 варіант) В оповіданні Панаса Мирного “Морозенко” розповідається про маленького хлопчика Пилипка. Він жив зі своєю матір’ю Катрею. Важке було в них життя, бідне. Наступили новорічні свята, а вони спалили останнє полінце, і не було чого їсти, нічого було і продати. Малий Пилипко був “вразливий до чужого горя”. А заради рідної матері “він на що хоч піде, […]...
- Чи винні діти? (за оповіданням “Хто ти?”) (2 варіант) Тематика творів Є. Гуцала є різноманітною. Джерелом натхнення для нього було рідне Поділля. Також багато своїх творів письменник присвятив долі дітей. Милосердя, доброта, чиста любов – головні мотиви його творчості. В оповіданні “Хто ти?” Є. Гуцало розкриває жорстоку правду буття. Доля його героїв складається трагічно. У центрі твору-дівчина Галя, яку мати покинула у притулку. Галя, […]...
- Добро і зло (за оповіданням “Лось” Є. Гуцала) Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський […]...
- Чи існує дружба між людиною та твариною? (за оповіданням “Лідер”) (3 варіант) Кожна людина відповідає за навколишній світ. Якщо ми усі будемо турбуватися за стан природи, то, можливо, через кілька років вона почне “оздоровлюватись”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого шулікою голуба, приніс додому, вилікував. Він дуже хотів, аби пташина вижила. Мабуть, це його бажання передалось і голубу, бо той одужав. А що б було, якби хлопець не захотів […]...
- Що ж таке щастя? (за оповіданням “Скарб”) Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. […]...
- Хочеш бути щасливий – будь! (За оповіданням О. Стороженка “Скарб”) Щастя… Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, можна погодитися, тому що справжнє щастя – це вміння любити життя і людей. Щастя… У кожної людини воно своє. Дивним, на мою думку, було уявлення про щастя селян із казки О. Стороженка з глибокою назвою “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все […]...
- Моє ставлення до Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Знайомлячись із головним героєм оповідання, Федьком, ми спочатку ставимося до нього дещо насторожено. Адже він був справжнім зірвиголовою. Ніколи не давав своїм одноліткам спокійно гратися, завжди дражнив їх, забирав іграшки, навіть доводив до сліз. J за це від своїх батьків отримував доброї прочуханки. Мене ж вражає мужність і чесність Федька. Навіть коли його били, він […]...
- Ясний лицар на крилатому коні (за оповіданням А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) (1881-1949) Письменник та історик. Жив у Галичині. Працював учителем ум. Рогатині. Почав друкуватися з 1907 року. Автор історичних оповідань, повістей, казок. Найвідоміші з них: “Три побратими”, “Було колись на Україні”, “Козак Байда”, “Роксолана”, “Княжа слава”, “Історія України для дітей”. Ясний лицар на крилатому коні (за оповіданням А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) Є багато цікавих сторінок із життя […]...
- Вічна загадка любові (за оповіданням Г. Тютюнника “Зав’язь”) Вічна загадка любові (за оповіданням Г. Тютюнника “Зав’язь”) Багато творів написано про велике людське почуття – кохання. Не є винятком і творчість Григора Тютюнника. Раннє оповідання “Зав’язь” є зворушливою ліричною сповіддю про перше кохання, про незабутню ранню весну, коли у гіллі “зав’язуються дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки” – зав’язь. Цю зав’язь потрібно берегти, захищати від […]...
- Чи хотів би я мати такого друга, як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) (1 варіант) Кожен з моїх однолітків хотів би мати справжнього друга. Я думаю, що не помилюсь, якщо скажу, що саме такого, як Ігор з оповідання М. Чабанівського. Мені дуже сподобався цей хлопчик. Вже на початку оповідання Ігор рятує цуценя від жорстокого Тимка. Цей епізод говорить про його сміливість: “Ігореве серце не витримало. Блідий, із стисненими кулаками, він […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це […]...
- Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
- Трагедія чесної людини (За оповіданням О. Гончара “Кресафт”) Олесь Гончар – той письменник, що вмів передати задушливу суспільно-політичну атмосферу початку шістдесятих років. Олесю Гончару нерідко доводилося зустрічатися з жорстоким бездушним ставленням партійних босів до простої людини. Письменник вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної совісності й чесності. Головний герой оповідання – Кресафт Кухаренко, колишній фронтовик. Як і колись на війні, […]...
- Недописане слово (за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа… “) Що означає для мене недописане слово? Буває, дзвоник на перерву або з останнього уроку продзвенить, а я, не дописавши слова в зошиті або на класній дошці, вже й побіг у справах. Не дописав – так не дописав, допишу потім, врешті-решт вивчу домашнє завдання і відповім вчителю. Отже недописане слово або фраза не дуже засмучували мене […]...
Цар плаксій та лоскотон скорочено.