Мисик Василь – Перед жнивами


Сорочка прилипає. Гаряче.
Стовпіє сонце в плесі. Налилося
І втомно жнивареві на плече
Злягає огрядне, важке колосся.

Повільний вітер ледве чутний дзеньк
Од кузні донесе та й знов затнеться.
По вінця обрію налитий день
До вечора стоїть і не схитнеться.

Під шепіт нив, під пісню молоду
Встають по черзі дні напрочуд гарні,
І мужнє сонце в духоті й чаду
Терпляче трудиться в своїй гамарні.

Наповнюючи форми наливні,
Не забуваючи й стебла малого,
Переливає довгі трудодні
У бронзу й злото врожаю нового.

1947



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Мэртвим й живим скорочено.
Ви зараз читаєте: Мисик Василь – Перед жнивами