Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Михайло Петрович Драгоманов
Михайло Петрович Драгоманов
Михайло Петрович Драгоманов народився 30 вересня 1841 р. в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібномаєтних дворян. Особистість Михайла формувалася серед простого люду, який оточував його змалечку. Батько був чесною і справедливою людиною, добре ставився до селян. Як і дядько Яків, колишній декабрист, учив він хлопця набувати знань, щоб віддати себе праці для добра рідного краю.
Навчаючись у Полтавській гімназії, Драгоманов цікавився передовсім гуманітарними дісциплінами, а надто минулим українського народу, його безнастанною боротьбою за
1859 р. допитливий юнак вступає на історико – філологічний факультет Київського університету. Вища школа, звідки вийшло чимало українських діячів, завжди була індикатором суспільних суперечностей, тож неважко уявити, які настрої панували серед студентства напередодні і на початку суспільних реформ у Росії. Ще під час навчання М. Драгоманов ступив на освітянську ниву: викладає
І згодом, випускник університету, він не пориває з педагогічною діяльністю – працює в 2-й Київській гімназії. Якраз просвітництво приводить Драгоманова 1863 р. до Київської громади. Тут знайомиться він з В. Антоновичем, П. Житецьким, М. Лисенком та іншими діячами. Свої творчі пошуки й практичну роботу спрямовує на зближення школи з життям, охоплення освітою широких масс, максимальне підвищення її ефективності. Незважаючи на указ міністра внутрішніх справ Валуєва, що обмежував вживання української мови, публікує в газеті “Санкт – Петербургские ведомости” низку статей: “Земство и местный элемент в народном образовании”, “О педагогическом значении малорусского языка” та ін., де відкрито виступає проти політики русіфікації школи й обстоює навчання рідною, українською мовою. Ця проблема стає особливо актуальною з появою в Україні земств, які відігравали значну роль в розвитку освіти.
Разом з тим, досліджуючи історію стародавнього світу, він простежує механізм функціонування суспільства та держави і доходить висновку, що суспільство – цілісна система, розвиток якої тісно повязаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою. Це дає йому змогу закласти підвалини політичної доктрини: “Зменшивши бодай трохи те, що сам народ називає своєю темрявоою, ми підкопаємо й ті основи, що на них тримається і здирство, яке заїдає народ”.
1864 р. М. Драгоманов одружується з актрисою Людмилою Кучинською, яка стала йому вірною дружиною і помічницею. В першій половині 1870 – х рр. Вона організувала товариство денних початкових шкіл у Києві, перекладала і популяризувала в російських журналах твори українських письменників, займалася дослідженнями в галузі українського мовознавства.
У своїй першій грунтовній праці з історії України “Малороссия в ее словесности” М. Драгоманов показав себе як неординарний історик, з власною концепцією, яка суперечила офіційній. Так, розпочавши розповідь з прадавніх часів, він доводить, що сучасний український народ – спадкоємець не лише козаків, а й державницьких традицій Київської Русі, Галицького князівства.
З 1864 р. він – приват-доцент, а з 1870- го – доцент кКиївського університету. З метою вдосконалення кваліфікаціі, Драгоманов виїжджає на три роки за кордон. У великих університетських центрах Гейдельберга, Берліна, Рима, Відня, Флоренції та ін. досліджує місцеві архіви, знайомиться з дійсністю європейських країн, передовою думкою і провідними політичними теоріями, зокрема П.-Ж. Прудона, що мали вплив на формування власної політичної концепції вченого, вивчає становище національних меншин, у тому числі й словянських народів, серед них галичан у складі Австро-Угорщини і поляків у складі Німеччини.
1873 р. він повертається до Росії з уже сформованою політичною доктриною федеративного соціалізму. Майбутня держава уявлялося йому федерацією вільних громад, які б обєднували людей на підставі спільних території та господарської діяльності й становили автономні національні одиниці. Для досягнення цієї мети він визначив три етапи: духовно-просвітницький, політичний(здобуття політичних свобод, запровадження конституції) та реформування соціально-економічних відносин. Рішуче засуджуючи політичні авантюри й насильницькі революції, Драгоманов вважав, що будь-який політичний рух повинен характеризуватся участю в ньому всього народу, а також розділяв у своїй політичній доктрині часовою дистанцією культурно-просвітницькій і політичний етапи творення держави, бо в суспільстві, не здатному керувати собою, самоуправлятись, зазначав він, не може бути й мови про радикальні зміни. “Доки не виробимо собі лексикона і граматики, не видамо памяток нашої мови з ХІ ст. до пісень, не напишемо історії свого народу… доти мусимо сидіти, присипавши голову попелом, у політику не лізти й прокламацій не писати”. Тим-то й приділяв Драгоманов таку велику увагу розвиткові української літератури, вітав “Граматику” П. Куліша, ретельно досліджував творчість Т. Шевченка.
Драгоманов бере активну участь у громадському житті Наддніпрянської України 1873-1875 рр. Це і викладацька робота, і діяльність у Київській громаді. Фактично він сам редагує газету “Киевский телеграф”, у якій співробітничали П. Житецький, П. Чубинський, С. Подолинський та ін., налагоджує стосунки з російськими народниками А. Желябовим, О. Дейчем, Я. Стефановичем, збирає кошти для повстанців проти турецького гніту в Герцеговині. Не полишає, однак і дослідницької роботи. Виходить його спільна з В. Антоновичем праця “Исторические песни малорусского народа”, яку вони почали писаати ще 1869 р., “Малорусские народные предания и рассказы”, “Про українських козаків, татар і турків” та ін. Обстоюючи думку, що вирішальна роль в історії належить народним масам, він досліджує відтворення історичних подій у народній творчості, а також зміни в менталітеті простих людей.
Чимало сил Драгоманов доклав (і в цьому велика його заслуга перед Україною) до налагодження зв? язків між українським рухом у Наддніпрянщині й на західноукраїнських землях. У Галичині, що була тоді під владою Австро-Угорщини, жилося вільніше, ніж у Російській імперії, тому там зусередилася та велика культурна праця, яка згодом принесла відродження всьому українському народові. Тож недарма Галичину називали “українським П? Ємонтом” (у 1859-1860 рр. Навколо П? ємонта відбулося об? єднання Італії).
Драгоманов активно співробітничав з І. Франком, О. Терлецьким, В. Навроцьким та іншими молодими галицькими діячами. Його статті друкувалися в газетах і журналах “Правда”, “Діло”, “Друг”, “Громадський друг”. 1873 р. на організаційній нараді з нагоди заснування товариства ім. Шевченка він наполягав на необхідності розгорнути наукову й літературно-дослідницьку діяльність в обох частинах України. Однак визнання ролі Галичини в культурному житті всього українського народу не затуляло від нього і вад, притаманних деяким колам українства, тому негативно ставився до абсолютизації національного моменту, ворожості до всього російського, недооцінки соціальних вимог в українському русі. Зробив він чимало і для привернення І. Франка та інших молодихгаличан до соціалізму. Не приховуючи своїх переконань, часто вступав у дискусії на сторінках журналів (“Правда”, “Зоря”, “Діло”), а в праці “Шевченко, українофіли і соціалізм” на відміну від деяких галицьких опонентів показав справжнього великого Кобзаря, без купюр. Драгоманов намагався довести до свідомості галичан значущість тих всеукраїнських завдань, що стояли перед ними.
У середині 1870-х рр. сили реакції розпочали наступ на український рух. Було закрито “Киевский телеграф”, а 1876-го вийшов Емський указ Олександра ІІ, який унеможливив подальший розвиток української культури і національної науки. Ще 1875 р. Драгоманова було звільнено з університету за політичну неблагонадійність. Наступного року він за дорученням “Громади” виїжджає за кордон і засновує в Женеві вільну українську друкарню, а також займається політичною працею.
Цькування українства в Росії, ба навіть репресії проти буржуазних лібералів радикалізувати політичні погляди Драгоманова. Як видно з його статей “Турки внутренние и внешние”, “До чего довоевались”, “Внутреннее рабство и война за освобождение”, він більше не розділяє часовою дистанцією культурно-просвітницький і політичний етапи визвольного руху, збагнувши, що боротьба за політичні свободи так само необхідна, як і культурницька праця. Ця теза стає визначальною не лише для галицьких українців, а й для нової генерації наддніпрянських діячів початку ХХ ст.
Мету перебування за кордоном і напрям своєї діяльності Драгоманов сформулював у журналі “Громада”. По-перше, це дати матеріал про Україну, по-друге, шляхом висвітлення прогресивної політичної думки, в тому числі західноєвропейської, сприяти утворенню політичних гуртків в Україні. Тобто зв? язок України з Європою повинен стати двостороннім. Важливо було надати українському рухові загальноєвропейського звучання, домогтися його підтримки в світі. 11 травня 1878 р. він виступив на літературному конгресі в Парижі з доповіддю “Література українська, проскрибована урядом російським”. Розповівши про багатство української літератури, Драгоманов висловив надію, що “конгрес не залишиться байдужим до наших скарг і знайде спосіб допомогти”. Водночас він енергійно підтримував слов? янські народи, що виступали проти панування Туреччини. Вагомим для популяризації ідей українського руху стало знайомство Драгоманова з одним з провідних європейських соціал-демократів – Е. Бернштей-ном.
Але найважливішою справою була видавнича й публіцистична діяльність. Протягом 1878-1881 рр. виходять пєять номерів журналу “Громада”, який став для України тим, чим “Колокол” Герцена для Росії. У виданні Драгоманову надавали допомогу С. Подолинський, М. Павлик, дружина Людмила (завідувала експедицією журналу). Якраз у “Громаді” з? явилася політична програма українського руху з вимогою повної самостійності спілки вільних громад України. Драгоманов, по суті, сам редагує ще один журнал – “Вольное слово” й публікує статті, присвячені боротьбі проти самодержавства, розвиткові української літератури та освіти. Аналізуючи державний бюджет Росії, він зазначав, що в привілейованих школах на кожного учня витрачають в середньому 1000 крб. на рік, а в народній – 4 коп. Його дослідження були спрямовані в русло історичних традицій українського народу. Не поділяючи поглядів П. Куліша, який вважав козаків лише “розбишаками”, Драгоманов доводив, що козаччина за своїм устроєм наближалася до вільних європейських держав.
Він тісно спілкувався з російською еміграцією, членами “Народної волі”, “Чорного переділу” та інших народницьких організацій, критикуючи їх, зокрема в статті “Малоруський інтернаціоналізм”, за нехтування національного питання та великодержавний шовінізм. Докоряв і молодим українцям, котрі вступали до російських революційних організацій, бо вважав, що соціалістичні партії розумітимуть і обстоюватимуть потребу народу, якщо будуть національ-ними.
Видання “Громади” й статті Драгоманова у “Вольном слове” привернули увагу всієї Європи. А тим часом його стосунки з українським рухом у Росії складалися значно гірше. Радикалізація поглядів Драгоманова, з одного боку, й наступ реакції в Росії – з другого, призвели до припинення фінансування Київською громадою журналу Драгоманова, пізніше й до відкритого розриву між ними. Але він зберіг добрі стосунки й листувався з М. Лисенком і М. Старицьким, з яким був знайомий з часів навчання в Полтавській гімназії, а відтак у Київському університеті.
Відтоді Драгоманов розраховує лише на підтримку українського руху в Галичині, хоч не втрачає надії на еволюцію наддніпрянських діячів. 1886 р. він публікує статтю “Напередодні нових смут”, де висуває ідею створення української радикальної партії. Ідея ця знайшла широку підтримку серед галицьких українців, які були готові до відкритої політичної боротьби за права українського народу.
Останній період життя Драгоманова пов? язаний з Болгарією. 1888 р. в Софії було засновано Вищу школу, яка перетворилася на університет. Туди й запросили його 1889 р. професором кафедри загальної історії. Вихованці Драгоманова згодом стали відомими болгарськими вченими. Одночасно він редагував науковий “Сборник за народні умотворення, наука і книжнина”.
Не забував і Україну. Велику увагу приділив Галичині. Був ідейним натхненником Русько-української радикальної партії, створеної 1890 р., публікував у друкованому органі цієї партії “Народ” свої статті. Пізніше співробітничав у заснованій І. Франком газеті “Хлібороб”, написав передмову до його книги “В поті чола”.
Працю Драгоманова “Чудацькі думки про українську національну справу”, написану ним за кілька років до смерті, можна вважати заповітом науковцям у галузі дослідження української історії. В ній він закликав співвідчизників боротися разом з іншими народами проти самодержавства, за свободу і децентралізацію суспільно – політичного життя.
Помер М. Драгоманов 2 червня 1895 р. в Софії. Дружина вченого і син Світозар брали активну участь в українському русі. Його справу продовжила й небога, видатна українська поетеса і політична діячка Леся Українка. Вже наступного року після смерті Драгоманова вона заснувала соціал-демократичний гурток у Києві.
Наукові дослідження цього видатного українського історика, літературознавця, фольклориста, економіста й філсофа не лише стали надбанням тогочасного літературознавства, а й дали поштовх подальшому розвитку української суспільно-політичної думки. Його ідеї, як уже зазначалося, виявилися прийнятнішими на галицькому грунті, хоч зазнали їхнього впливу і діячі Наддніпрянщини, яким у роки національно-демократичної революції довелося розбудовувати державу.
Творчий доробок М. Драгоманова не однаково оцінюється різними представниками української політичної думки. Його доктрину різко засуджував Дмитро Донцов, один з ідеологів українського націоналізму. А проте соціалізм Драгоманова, його орієнтація на народні маси й співробітництво з прогресивними силами всіх націй були чи не єдино можливими орієнтирами в умовах невисокої культури населення та відсутності української політичної еліти. Це був закономірний етап у розвитку українського національного руху.
Плідна й багатогранна діяльність М. Драгоманова залишається взірцем служіння (в його ж таки розумінні) української нації. А сам він належить до грона тих, хто став сіллю землі української.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: Підтримайте або спростуйте думку: “Чиста справа вимагає чистих рук” (М. Драгоманов) Я цілком погоджуюся з висловленою видатним українським мислителем і громадським діячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає того, щоб вона була зроблена тільки чистими руками. Приєднуючись до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на меті довести її істинність, передусім хотіла б визначитися з тим, що я матиму на увазі під досить узагальненими й […]...
- Михайло Грушевський. Коротка біографія Реферат На тему: “Михайло Грушевський. Коротка біографія” Михайло Грушевський походить з давньої, знаної ще з XVII ст., духовної родини на Чигиринщині. Рід мав козацькі корені та первісне прізвище Груша. Михайло народився 17 (29) вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс […]...
- Іванченко Раїса – Біографія Іванченко (справжнє прізвище – Іванова) Раїса Петрівна – українська письменниця, кандидат історичних наук з 1967р. Народилася 30 листопада 1934р. в м. Гуляйполе, тепер Запорізької області. 1957 року закінчила історичний факультет Київського університету. Була на журналістській роботі: у червні – жовтні 1957 року – завідувач відділу інформації редакції газети “Молодь України”, у 1957-1965 роках працювала в […]...
- Николай Петрович и Павел Петрович Кирсановы (по роману И. С. Тургенева “Отцы и дети) Если сливки плохи, то что же молоко? И. С. Тургенев Показывая в своем романе конфликт между “отцами и детьми”, И. С. Тург енев раскрывает его не как конфликт поколений, а гораздо глубже. Перед нами конфликт двух социальных групп, двух классов – дворянства и разночинцев, выходящих на сцену общественной жизни во второй половине XIX столетия. Это […]...
- Суспільство в ідейних поглядах М. П. Драгоманова в контексті соціального і національного розвитку Суспільство в ідейних поглядах М. П. Драгоманова в контексті соціального і національного розвитку Європейсько відомий український мислитель та вчений М. П. Драгоманов значну частину свого життя, а саме 19 років, змушений був провести за кордоном, у еміграції. На жаль, на батьківщині, розділеній могутнішими державами, належного офіційного визнання його як інтелектуала, прихильника і генератора ліберальних поглядів […]...
- Михайло Грушевський – видатний український історик. Політична та громадська діяльність Михайла Грушевського РЕФЕРАТ на тему: “Михайло Грушевський – видатний український історик. Політична та громадська діяльність Михайла Грушевського”. М. С. Грушевський народився 17 вересня (за ст. стилем) 1866 р. у Холмі (нині – Республіка Польща) в сім’ї вчителя. Дитячі роки проходили далеко від рідних місць (сім’я переїхала спершу в Ставрополь, а згодом на Кавказ). Проте, почуття любові до […]...
- Твір на тему: Михайло Грушевський (портретний нарис у публіцистичному стилі) Чи то розглядаючи світлини, чи то споглядаючи барельєфне зображення цієї видатної людини, завважуєш деякі характерні риси: високий лоб, розкішне “нижнє обрамлення” – борода. А ще незмінно – окуляри. Це така перша констатація, скажімо, зовнішніх даних. Та Михайло Грушевський, насамперед, – історична постать! Те, що Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України, у радянські часи не […]...
- Ясний лицар на крилатому коні (за оповіданням А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) (1881-1949) Письменник та історик. Жив у Галичині. Працював учителем ум. Рогатині. Почав друкуватися з 1907 року. Автор історичних оповідань, повістей, казок. Найвідоміші з них: “Три побратими”, “Було колись на Україні”, “Козак Байда”, “Роксолана”, “Княжа слава”, “Історія України для дітей”. Ясний лицар на крилатому коні (за оповіданням А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) Є багато цікавих сторінок із життя […]...
- Твір на тему: Перший президент України Михайло Грушевський, безперечно, є великим сином українського народу. Це найвидатніший історик, перу якого належать дев’ять томів великої історії України. Таке історичне дослідження досі мають лише деякі великі народи. Заслуга М. Грушевського в тому, що він високо підніс українську науку. Його праці й досі пробуджують національну свідомість народу. Не випадково саме М. Грушевський став першим президентом […]...
- Добро і зло в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток” Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу проти Іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність руських воїнів, князів дізнаємося ми з історії України, літописів, творів на історичну тематику. Про напад печенігів на Київ розповідається в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток”. Михайлик – син князя Володимира, Молоденький ше був князенко, а вже вмів добре стріляти з лука, […]...
- Твір на тему: Великі українці. Олександр Петрович Довженко (Твір-біографічний опис з елементами цитування) Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня (29 серпня) 1894 в селі Вьюніщи, передмістя містечка повіту Сосниці, Чернігівської губернії. У 1914 закінчив Глухівський вчительський інститут. У кіно працював з 1925 року. У той час зближувався з українською кіноорганізацією ВУФКУ (Всеукраїнське Фото Кіно Управління) і почав з ним співробітничати. В той же час готується до роботи над […]...
- Слабошпицький Михайло – Біографія Михайло Федотович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка, Черкаської області – український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч. Закінчив факультет журналістики Київського університету, працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети “Літературна Україна”, головним редактором газети “Вісті з України”, журналу “Вавилон-XX”. З 1995 року – виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва “Ярославів […]...
- Михайло Грушевський Реферат на тему: “Михайло Грушевський” (1866 – 1934) План 1. М. Грушевський – видатний вчений, історик. 2. Народження і навчання Михайла Грушевського. 3. Трудова діяльність вченого, історика, першого президента України. 4. Значний внесок в книгу “Історія України”. 5. Смерть Михайла Грушевського. В історії української науки і культури кінця XIX – першої третини XX ст. одне […]...
- “Гуцул – здоровий, як гірське повітря, легкий, як потік у свому бігу”. Михайло Коцюбинський та його робота над повістю “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – видатний письменник, гуманіст, дослідник і неперевершений майстер слова. Він був справді природженим художником, “який має трохи інші очі, … і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку… і перетворює в золото чорні закутки мороку”. Усі ці дива відбуваються в повісті “Тіні забутих предків” – правдивій казці Гуцульщини. М. […]...
- Михайло Семенко Реферат Михайло Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він […]...
- Данилевський Григорій Петрович. Життя і творчість РЕФЕРАТ На тему: “Данилевський Григорій Петрович. Життя і творчість” Данилевський, Григорій Петрович – відомий романіст. Народився 14 квітня 1829 р., у багатій дворянській родині Харківської губернії. Рано втративши батька, виховувався матір’ю, Катериною Купчиновою, утвореною жінкою, талановитою музиканткою. У віці дванадцяти років був прийнятий у Московський дворянський інститут, гуманітарний напрямок якого сприяло розвитку літературних здібностей майбутнього […]...
- Михайло Драй-Хмара. Життєвий і творчий шлях Реферат на тему: МИХАЙЛО ДРАЙ-ХМАРА Життєвий і творчий шлях 1889 – 1939 Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 р. в с. Малі Канівці на Черкащині в родині козацького походження. Рано залишився без матері, теплі спогади про неї зігріватимуть його душу і виллються пізніше в зворушливі поетичні рядки. Батько подбав […]...
- Бойчук Михайло і Нарбут Георгій РЕФЕРАТ На тему: “Бойчук Михайло І Нарбут Георгій” Україна завжди славилася талановитими людьми. Серед них і Бойчук Михайло та Нарбут Георгій. Митці з великої літери, які потерпали в період радянської люті і були замовчані несправедливо. Прийшов час розповісти усім про славетних дітей України. МИХАЙЛО БОЙЧУК Михайло Львович Бойчук народився в селi Романiвцi на галицькому Подiллi […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Леся Українка – Передмова Ольга Косач-Кривинюк Леся Українка в тому віці, як писала “Стародавню історію”. “Лесін білий домик” в селі Колодяжному, в ньому жила Леся Українка, як писала “Стародавню історію” Леся Українка, як була ще зовсім молодою дівчиною, то вчила свою молодшу сестру. Перед тим як починати вчити її історії, Леся Українка звернулася до звісного історика, свого дядька Михайла […]...
- Михайло Москаленко (Київ) З-поміж багатьох визначень поезії, які постали впродовж усіх віків європейської цивілізації, від античних часів до наших днів, не зайвим буде звернутися до дефініції, що належить Федеріко Гарсії Лорці. В його творчій спадщині таких визначень є декілька, та я зупинюся на двох із них. В одному з інтерв’ю 1933 року він сказав так: “Колись мене запитали, […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). IL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
- Михайло Старицький Реферат Михайло Старицький (1840 – 1904) М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда – 3. О. […]...
- Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків I. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). II. Соціально-політичні мотиви в творчості Г. Сковороди. 1. Соціальні ідеали українського поета і філософа (демократія і гуманізм, республіка, збірка “Сад божественных песней”). 2. […]...
- Краткое содержание Пастух и пастушка – Астафьев Виктор Петрович Пастух и пастушка Краткое содержание повести По пустынной степи вдоль железнодорожной линии, под небом, в котором тяжелым облачным бредом проступает хребет Урала, идет женщина. В глазах ее стоят слезы, дышать становится все труднее. У карликового километрового столба она останавливается, шевеля губами, повторяет цифру, значащуюся на столбике, сходит с насыпи и на сигнальном кургане отыскивает могилу […]...
- Краткое содержание Чук и Гек – Гайдар Аркадий Петрович Чук и Гек Краткое содержание рассказа Чук и Гек вместе с мамой живут в Москве. Приходит от отца, работающего в тайге начальником развед.-геолог. станции, телеграмма. Папа приглашает всех в гости. Мальчики уговаривают маму поехать. Она соглашается и идет за билетами. В это время приносят еще одну телеграмму, но дети утаивают ее от матери, так как […]...
- Про Михайла-семилітка – душу і силу народу (за твором А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) Відомо, що в казках прихована мудрість народу. Треба лише вміти читати казки і розуміти їх. Я люблю казки на історичну тему, люблю домислювати і уявляти картини далекого минулого. Ось Київ за часів набігів печенізьких орд. Уявляю Золоті ворота, високий мур навколо міста… Казка А. Лотоцького “Михайло-семиліток” – саме про ці часи. Михайлові було всього сім […]...
- Краткое содержание Р. В. С. – Гайдар Аркадий Петрович Р. В. С. Краткое содержание повести Осевшие и полуразрушенные сараи, куда немцы свозили сено и солому. Атаман Криволоб расстрелял здесь четырех москалей и одного украинца, поэтому мальчишки боятся здесь играть. Не боится только Димка: от прячет в сарае две обоймы патронов, шомпол от винтовки и заржавленный австрийский штык без ножен и играет в разных командиров. […]...
- Михайлик – семиліток сьогодні (за твором Антіна Лотоцького “Михайло – семиліток”) Михайло – семиліток – казковий герой, мужній, відважний. Але мене вражає інше: мені важко уявити сьогодні дитину, яка б у сім років мала таку величезну любов до рідного краю. Та все ж таки я вірю в те, що вони існують – сучасні михайлики… Бо що для цього треба мати? Найперше – велику віру в себе, […]...
- Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі (І) Довгим та тяжким був шлях України до незалежності, але дух визволення, який жив у серці українського народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили, плекав видатних державних діячів, військових керівників, мудрих звитяжців. Серед них особливе місце посідає постать Богдана Хмельницького, невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким […]...
- Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Слово “містерія” походить від грецького і означає таїнство. Містерія в літературі – масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка “Великий льох”? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: […]...
- Краткое содержание Людочка – Астафьев Виктор Петрович Людочка Краткое содержание произведения Лет пятнадцать назад автор услышал эту историю, и сам не знает почему, она живет в нем и жжет сердце. “Может, все дело в ее удручающей обыденности, в ее обезоруживающей простоте?” Кажется автору, что героиню звали Людочкой. Родилась она в небольшой вымирающей деревеньке Вычуган. Родители – колхозники. Отец от угнетающей работы спился, […]...
- Краткое содержание Санин – Арцыбашев Михаил Петрович Санин Краткое содержание романа Герой романа Владимир Санин прожил долгое время вне семьи, вероятно, поэтому он легко овладевает нитями всех коллизий, которые замечает в родном доме и в знакомом городе. Сестра Санина, красавица Аида, “тонкое и обаятельное сплетение изящной нежности и ловкой силы”, увлекается совсем недостойным ее офицером Зарудиным. Некоторое время они даже встречаются к […]...
- Краткое содержание Растратчики – Катаев Валентин Петрович Растратчики Краткое содержание повести Курьер Никита поставил перед главбухом Филиппом Степановичем Прохоровым стакан чаю, но не ушел. Ему явно хотелось поговорить. Газеты были полны сообщениями о растратах и растратчиках и повальном в Москве бегстве их от правосудия. Даже в доме на Мясницкой, где располагается их контора, из шести учреждений пять уже растранжирили денежки. “Одни мы […]...
- Краткое содержание Совесть – Гайдар Аркадий Петрович Совесть Краткое содержание рассказа Нина Карнаухова не приготовила урока и решила не идти в школу. Чтобы ее никто не увидел, девочка украдкой пошла в рощу. Положив пакет с завтраком и книги под куст, она побежала за бабочкой и наткнулась на малыша, который смотрел на нее добрыми, доверчивыми глазами. В руке у него был букварь с […]...
- Мой любимый поэт современности (Александр Петрович Межиров) О, если б я прямей возник… Б. Пастернак У поэтов, насколько мне известно, очень драматические судьбы. С ними все время что-нибудь случается. Не могут они жить размеренно и расчетливо. Наверное, они не могут писать хорошие стихи, находясь в идеальных, спокойных житейских условиях. Один из моих любимых современных поэтов, по-моему, идет по жизни нормальным с этой […]...
- Краткое содержание Белеет парус одинокий – Катаев Валентин Петрович Белеет парус одинокий Краткое содержание повести Дачный сезон закончился, и Василий Петрович Бачей с сыновьями Петей и Павликом возвращался в Одессу. Петя в последний раз окинул взглядом светящееся нежной голубизной бесконечное морское пространство. На память пришли строки: “Белеет парус одинокий / В тумане моря голубом… “ И все же главное очарование моря составляла для девятилетнего […]...
- Краткое содержание Холюшино подворье – Екимов Борис Петрович Холюшино подворье Краткое содержание рассказа Славу самого крепкого хозяина на донском хуторе Вихляевском прочно удерживает одноногий бобыль Холюша, по паспорту Варфоломей Вихлянцев, семидесяти лет от роду. Вот и дожил он до того момента, когда дозволили-таки крестьянам, “чтоб всего поболее держали”. А то ведь и на хитрости приходилось инвалиду пускаться, лишь бы утаить поголовье скота в […]...
- Краткое содержание Царь-рыба – Астафьев Виктор Петрович Царь-рыба Краткое содержание романа Сборник новелл “Царь-рыба” о просторах великой сибирской реки, бескрайней тайге, голубизне и шири поднебесья, “нескончаемости мироздания и прочности жизни”, которая “играет” в малой капле и цветке, что дерзко вышел навстречу холодным ветрам и ждет солнца. Рассказ о таких чудесах природы не может не увлечь всякого, кому не чужда красота родного края, […]...
Твір улюблена пісня моєї мами.