Моменти прозріння
Момент 1
” Зачарований світ дивної казки не полишає моєї уяви, я сконцентрований, підготований дихати навипередки з часом.”
Момент 2
” По нескошеним стежкам долі, несходженим шляхам її рухатися до самопізнання, до осягнення будущини та прийдешніх поколінь.”
Момент 3
” Сміття – тихий сон для небес, наповнений свіжістю троянд. Сік надходить через повітря, ззовні нашого виміру. Мені подобаються деталі сонячного дня без пилюки часу, сонце без упину, без спочинку. “
Момент 4
” Тихий світ моїх думок пахне
Відчуття дива не полишають і не минають мою уяву ні на крок, я вражений кольорами сну, я розчулений його ліричним акордом. В очікуванні дива я проводжу останні хвилини під ковдрою ранку.”
Момент 5
” Я шукав кращого життя, але що я бачу! Лише бруд чиїхось чобіт, та грюкіт дверей. Ні, я помилився, це не мій час, не моя доля… Я прагнув істини, а опинився на дні людського ренесансу… “
Момент 6
” Великоднім святом винищивши бездуховність нації, навернути її до лона матері-землі гострим сонячним променем, святим хрестом та весіннім повітрям.”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Євген Маланюк – Прозріння Всі вироки, здається, проказав Рвучким і ярим віршем… А Росія Ще догнива, як здохлий бронтозавр, І труп – горою – мертво бовваніє. О люте стерво! Твій посмертний дух Ще мстить – смердячий, безнадійний Лазар, – Але намарне: навіть гній потух, І тільки низом стелеться зараза. Даремно радиться синедріон Крикливиць та шаманів євразійських – Бо ні […]...
- Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами […]...
- Богдан Лепкий – Вона там є ВОНА ТАМ Є… Стояв я сам-один, немов на варті Забутий вóяк у чужій землі, І України я шукав на карті, Шукав, шукав, та не було її. Розірвана граничними стовпами, Осяяна загравою пожеж І розпанахана ворожими мечами, Конала тихо серед власних меж. Кругом кістки, череп’я, попелище, Незвісного непройдений простíр, А в тім просторі, чую – ближче […]...
- Тіна Карабанович – Шукав її “Шукав її, Як запах літа… Шукав її, Як квіти по весні… Шукав її, По листю жовтім восени… Шукав її, Холодної зими… А вона… Замовкла з вітром, Згоріла з сонцем… Засипана із снігами, Що ж люди, щастя й горе ходить Поруч з вами? Нема більш дівчини… Замерзла, зачерствіла… Як та статуя біла… І як знайшов її […]...
- Тарас Шевченко – Росли укупочці, зросли Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Дмитро Гаращенко – Коли тобі виповниться десять Коли тобі виповниться десять – Не забудь стати в чергу за щастям. Не радій – вона довга, Стояти не рік і не два. В ній – збіговисько тих, Хто ще вірить в казки і дива, Незалежно від раси, думок, Приналежностей, нації, масті. Будь упертим – рахуй сантиметрами Осінь, весну, І щодня, зустрічаючи шкірою Мóрозний ранок, […]...
- Вадим Василенко – Мовчиш Мовчиш… І вода молодіє. Мар’яно, Маріє. Звідкіль ти приходиш? Куди оце ждеш переправи? Вітрило червоне тобі мерехтить. Майоріє Вітрило червоне… Не витиснеш власне: ізбави. Не витиснеш… Все лиш вода, що спаде. Що не стане Чекати, чеканити голос, отруєне вістря. Безпомічно ляже. до ранку прокволо відтане. До ранку хрести розів’ються оголеним листом. Мар’яно, Маріє… даліє вітрило, […]...
- Анна Волинська – Останні хризантеми відцвітуть Останні хризантеми відцвітуть, А ми, безпечні, смутку не зазнаєм, Бо ще нас весни сонцедайні ждуть, Бо ще життя крізь пальці пропускаєм. … Останні хризантеми відцвіли, Останні миті можна полічити, А ми, безпечні, зовсім не жили, Ми все життя лише збирались жити....
- Віра в силу надії та справжнього кохання (за повістю-казкою О. Гріна “Пурпурові вітрила”) I. Тяжке життя письменника і мрія про світле і прекрасне (поневіряння, бідність письменника, тяжка хвороба, завжди без грошей, без домівки; романтичний, чарівний світ у творах, віра у прийдешність несподіваного щастя). II. “Пурпурові вітрила” – казка про любов до життя, про віру в людей і всеперемагаючу силу надії, що здатна творити дива. 1. Провідні теми повісті […]...
- Леся Українка – Веснянка (Сестрі Олесі) Як яснеє сонце Закине свій промінь ясний До тебе в віконце, – Озвись на привіт весняний. Олесю, серденько, Співай веселенько! Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! Як бідну первістку, Дочасну, морози поб’ють. І кущик любистку Холоднії роси поллють, – Не плач, моя роже, Весна переможе! Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! Як дрібнії […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Чому? У ванні короп золотистий Плюскоче, наче з піни панна, І в куряві рожевих іскор Кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна піни Із мила сонця. Миють хмари. На сім ключів замкнулись сіни, Де ти в блакитному пожарі. У ванні короп плеще з дива, Побачивши тебе – сон ясний. Але чому ти нещаслива, Чому очей фіалки гаснуть?...
- Антонич Богдан-Ігор – диво Над ранком. Зорі з вовни мряки, Мов злоті гудзики з плаща, Відпоре день і сім’ям маку Розсипле солов’ям в кущах. В сувоях тиші сплять долини, Де мох задуми й мох імли, Аж скотиться стозерна диня На лопуховий ранку лист. Як диню сонця зсуне вітер На решето ясних долин, Розплющують зіниці квіти І листя рветься в […]...
- Невідоме Я п’ю за упокій своїх думок І кожен раз я зустрічаюсь з ранком А наче ж тільки споглядав у далечінь зірок, Та вже тумани стеляться замріяним серпанком. І ніч вже відійшла на тихий упокій, Лишаючи в душі таємну тугу Я з першим променем молюсь і знову в бій, Я перед променем сповідаюсь як другу. Шалений […]...
- Алла Жабокрик – я серце стер у пошуках тебе Я серце стер у пошуках тебе Я губи пік об інших, не коханих Я їм читав надвечір щось святе А потім пив. і днями. і ночами. Я виглядав у них одну тебе Я був сліпий до їх шальних очей В поривах жити, я боявсь померти Бо в світі цім ще не відчув тебе Для тебе […]...
- Семенко Михайль – Замір Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя Схопить момент переходу Схопить момент історії Щоб перекинуть міст в епоху аеро Прозріть у світ де сни прекраснохорі Чюрльоніса і Врубеля Сезанна і Гуро. 7. VI. 1914. Київ...
- Політ Зовнішній, тихий світ за вікном – то моя муза, моє натхнення, моя майбутня пісня. Писати щось для себе – найбільший гріх, найтяжчий гріх. Творити лише для всіх і водночас ні для кого. Наповнюючи свої музичні октави віршованими, теплими рядками, я маю досвід спілкування з чистими особами, завдяки яким я й досі відчуваю себе людиною. Між […]...
- Відчуття народного болю (за віршем Т. Шевченка “Сон”) Т. Г. Шевченко – видатний український поет – не міг без болю дивитися на страждання рідного народу. У вірші “Сон” поет змальовує долю матері-кріпачки, яка змушена працювати з ранку до вечора на панському полі. Немовля, що “сповитеє кричало у холодочку за снопом”, вимагало уваги, ласки матері. Важка праця тягарем лягла на плечі жінки: … Втомилася; […]...
- Осип Маковей – Елегія Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими кістками Заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се вже наша смерть остання, Наш порох вітер світом розжене; Прийде весна, прийде пора кохання, А нас ніхто й ніколи не спімне. Аж вийде раз колись дівча самотнє В полуднє ясне […]...
- Надя Ковалюк – Колискова На хмарах-конях янгол в небі скаче, Перевертає місяць горілиць І сни із нього струшує дитячі На крила найбіліших в світі птиць. Летять вони крізь зоряні фіранки, Крізь тіні блідолицих ліхтарів, Щоб білосніжним дотиком до ранку У снах казкових гріти малюків. Ти зморено притулишся до серця, Розвіють руки мамині печаль Й мелодією спокою пройдеться По струнах […]...
- Мама, писаний, дитинство… (За віршем І. Калинця “Писанки”) Короткий вірш Ігоря Калинця “Писанки” весь пронизаний сонцем, весною, перед днем свята Великодня. В цей час матері в українських оселях розписують і фарбують яйця. Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. З давніх-давен писанкарки черпали натхнення для своїх узорів зі світу природи, зображуючи квіти, листя, рослини. Такі символи пояснювали оновлення природи, оновлення життя […]...
- Іван Франко – “І довелось мені за се страждати!..” І довелось мені за се страждати! Де лиш любві правдивої шукав я, Усе за неї був готов віддати, – Те саме все безсилля зустрічав я: То вбране в гордощів холодні шмати, То в слів цукрових стрій конвенціональний В мрій, сліз, зітхання плащ сентиментальний, Та в бій життя зовсім незгоже стати. Лиш де я не шукав […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості В. Сосюри Розкажіть про останні роки життя В. Сосюри. Що він написав у цей час? Останні роки життя поета були досить насиченими і плідними. У цей час він написав поему “Розстріляне безсмертя”, автобіографічний роман “Третя рота”. У 1963 році став лауреатом Шевченківської премії....
- Росли укупочці, зросли (скорочено) – Шевченко Тарас Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні. Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Осип Маковей – Коли помрем і заростем квітками Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими кістками Заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се вже наша смерть остання, Наш порох вітер світу розжене; Прийде весна, прийде пора кохання, А нас ніхто й ніколи не спімне. Аж вийде раз колись дівча самотнє В полудне ясне […]...
- Тарас Марищук – Перечитувати її вірші Перечитувати її вірші – Ті, що мої, але присвячені їй – це наче різати свої вени, щоразу глибше Та мати потребу тільки в ній. Цитувати з пам’яті рядки, Та сидіти поруч на холодній лавці, У якомусь парку чи зупинці; Вечеряти з нею; Читати вірші відомих поетів; Прокидатись з нею; Шукати на спині сліди її нігтів; […]...
- Чи я в лузі не калина була (народна пісня) Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили – Така доля моя! Гірка […]...
- У нашім раї на землі (скорочено) – Шевченко Тарас Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся. Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої, Що в мир наш бога принесла… Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає, І стереже добро […]...
- Я просто тебе кохаю Кожному для щастя потрібно щось своє. А мені потрібний лише ти, але назавжди. Я хочу кожного ранку прокидатись від твоїх ніжних поцілунків та палких обійм.. Я хочу кожного ранку пити з тобою вліжку каву.. Спочатку живитися твоїми дотиками, а потім припивати їх гіркою кавою. Я хочу щодня тримати тебе за руку. Знаєш, так просто йти […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Творча спадщина видатного діяча української культури П. Куліша майже 60 років заборонялася ідеологами комуністичного режиму, але зараз повернулася до скарбниці духовного життя українського народу, допомагає нам; краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель […]...
- Софіти погасли Софіти погасли. Глядачі розійшлись. Вона зосталась сама. Одна. Сиділа посеред сцени, розпростерта, роздавлена, повністю знищена. Провал. Повний провал. ЇЇ танець не зрозуміли. Не вдивились, не відчули. Боліла підвернута нога. Ірена заломила руки за голову. Хотілось плакати, чи то кричати. Але сліз не було. Очі були сухими. Хотілось кричати на весь світ, поплакатись самому Богу. Ніхто, […]...
- Як тебе не любити, Києве мій (народна пісня) Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій… Як тебе не любити, Києве мій! В очі дивляться канни, Серце в них переллю. Хай розкажуть коханій, Як я вірно люблю. Буду мріяти й жити На крилах надій… Як тебе не любити, Києве мій! Спить натомлене місто Мирним, […]...
- Світ очима дитини (за твором Г. Веллса “Чарівна крамниця”) Душа летить в дитинство, як у вирій, Бо їй на світі тепло тільки там. Л. Костенко Чарівний світ дитинства… Незабутня пора життя людини. Світ, у якому існують казка й бувальщина, світ, у якому завдяки батькам ми завжди почуваємо себе захищеними, сміливо будуємо найвідчайдушніші плани й у мріях переносимося у найдальші краї. І навіть ставши дорослими, […]...
- Леся Українка – Бахчисарай Мов зачарований, стоїть Бахчисарай. Шле місяць з неба промені злотисті, Блищать, мов срібні, білі стіни в місті, Спить ціле місто, мов заклятий край. Скрізь мінарети й дерева сріблисті Мов стережуть сей тихий сонний рай; У темряві та в винограднім листі Таємно плеще тихий водограй. Повітря дише чарівним спокоєм, Над сонним містом легкокрилим роєм Витають красні […]...
- Солов’їні далі, далі солов’їні… – Сосюра Володимир Солов’їні далі, далі солов’їні… Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки. Знову серце б’ється молодо і дзвінко. Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю! Кращого не знаю, далі мої сині, Як весну стрічати на моїй Вкраїні. У росі фіалки, ріки у […]...
- Осип Маковей – Сон Тихий сон по горах ходить, За рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, Сон малі квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, Дикі рожі в полонині! Не шуміть, ліси зелені, Спати йдіть, вітри студені! Най квіточки сплять здорові, Най їм сняться сни чудові! Аж на небі зазоріє, Сонце їх, малих, зогріє: І зогріє, поцілує, і […]...
- Стіна Велика реформація духовності наступає на нас з кожною хвилиною, не дає спокою нервовим клітинам. Наш світ повільно перетворюється на купку попелу. душу охоплює сум та неспокій. Твої подвиги та звершення, не кажучи вже про повсякденну самопожертву, нікого не турбують. Від тебе просто відмахнулися. Про тебе тихо забули твої сусіди по життю… .Час, світ, кров – […]...
- Мар’яна Савка – А ідіть-но, панове А ідіть-но, панове, під всі сто чортів. Ах, як палко скрипаль у провулку химерить. Я йому не змогла, ну а вам – й поготів, Відчинити тяжкі зачакловані двері. Ех, розбити б об діл своє серце сумне. Ех, розлити б по келихах жалі і млості. Зачакловані двері тримають мене, Тож не грюкайте милі, непрошені гості. Ох, […]...
- Вишиванка (народна пісня) З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Що тоненька голочка для сорочки, А ще тонше в дівчини голосочок. Вишивала дівчина, вишивала, У сорочку білую – душу вклала. Вишивала дівчина, вишивала, Чорну і червоную нитку клала. Ой та чорна ниточка – розставання, А червона ниточка – до кохання. Щоб та чорна ниточка часто рвалась, […]...
- Яна Мельник – Вдихаю ранком свіжість літніх днів Вдихаю ранком свіжість літніх днів, Сьогодні й завтра вже не буде втоми І розжену я страх семи вітрів Аби лиш тільки затишно у дома… Відчую ніжність дотиком дощу Й розбавлю фарби мрій, що не збулися І серед галасу я пошепки шепчу: “На все життя у серці зупинися… “ І тихий вечір сонно споглядає На наш […]...
Неповторний світ дитинства у поезіях лесі українки.