Моральні цінності, ідеали наших предків (за драматичною поемою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”)

Півтори тисячі років стоїть на стародавніх пагорбах красень Київ – гордість моєї батьківщини. Де можна ще побачити таку чарівну красу, стрункі тополі й білі каштани, яскраві зірки на тлі блакитного неба?

Про тебе, Києве, народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні, прославляючи твоїх стійких захисників, їх безсмертні подвиги в ім’я незалежності і свободи Русі.

Тому й не дивно, що у найтяжчі часи для нашої Вітчизни Іван Кочерга звернувся до історичної тематики, щоб нагадати народові, як наші далекі предки відстоювали свою державу, що на той час була багатою і авторитетною в Європі.

Драматург яскраво змалював боротьбу народу за єдність Київської Русі за часів Ярослава Мудрого, вперше у своїй творчій практиці звернувшись до образу реального діяча минулих віків.

Постать мудрого князя зацікавила письменника, певне тим, що була непростою, величною й суперечливою. Ярослав постає далекоглядним політиком, досвідченим державним діячем, прагне створити могутню, міцну державу:

Здолав я ворогів не для своєї слави,

А щоб з’єднати Руськую державу.

Він переконаний, що благо на своїй землі можна утвердити лише суворими законами:

Раніш закон, потім благодать.

Ярослав весь свій вік відстоював і боронив найвищий життєвий скарб – “мирний труд і щастя в мирнім домі”. Він щиро визнає, що багато й помилявся, але ніколи

не зрадив інтересів держави, вірно служив своєму народові:

Бо вищих я не відаю скарбів,

Ніж мирний труд і щастя в мирнім домі,

Які весь вік я чесно боронив.

І, поки жив, стояти я клянусь

За руську правду і єдину Русь.

Ярослав розлучився із своєю донькою Єлизаветою, віддавши її за норвезького принца Гаральда, щоб тільки зміцнити зв’язки з іншими державами. Як він переживає смерть любої доньки, яка не знесла розлуки з рідним

Краєм!

Ярослав Мудрий жорстоко карав своїх супротивників, навіть найближчих людей. Він велить убити новгородського посадника Коснятина, коли той спробував порушити “мирний лад”. Чим же пояснюється така жорстокість князя, адже Коснятин колись дуже допоміг Мудрому, і останній мав би до кінця свого життя бути йому вдячним. Це, на мою думку, пояснюється тим, що князь карав ворогів, щоб з’єднати державу. Він завжди відчував свій зв’язок з народом:

Народ мій тут – на рідних цих просторах.

Люди вірили йому, тому нарекли Мудрим.

Але постать Ярослава ще й трагічна. Це зумовлено тим, що він прагне віддано служити рідному краю, прославити Русь храмами, палацами, новими правовими нормами, але змушений вести нещадну, жорстоку боротьбу з усіма, хто перешкоджає здійсненню цих намірів.

На кожному кроці на князя чатує смерть. Навіть його люба дружина Інгігерда готує змову, але Ярослав завжди сміливо дивиться смерті в очі. Для нього Русь – понад

Усе!

Приваблюють такі його моральні якості, як відданість народові, гордість за своє походження, прагнення зберегти мир і спокій для Русі.

Майже всі герої поеми – патріоти. Особливо вирізняється образ Журейка, який відзначається багатирською силою, ясністю думок і почуттів. Він – виразник прагнень трудівників Києва, борець за правду:

Раніш, ніж храми будувать святі,

Годиться правду ствердити в житті.

Він невдоволений Ярославовим присудом і сам розправляється з варягом Турвальдом, тікає в степи, але і там служить батьківщині, вартує її від ворогів. В тяжку хвилину він повідомляє князеві про змову, про напад ворогів. Журейко захоплює мене своєю ніжністю і вірністю до Милуші.

А якою патріоткою показана Милуша! Вона так любить рідний край, що заради коханого не може податись на чужину:

Покинуть все… домівку, батька Київ, могили рідни..

Скільки в цих словах вірності і любові до батьківщини. Вона загинула як патріотка своєї вітчизни.

Мене вражає і образ Микити, який протягом твору змінюється. Згадаймо, з якими намірами прийшов він до Києва: помститись за свого батька. Але переконавшись у правоті князя, він самовіддано гине за визволення Києва.

Цей твір вчить нас любити свою історію, культуру, викликає гордість і велич за наших предків, які віками виборювали волю і незалежність нашої держави. Саме до нас звертався Ярослав, говорячи: “Життя трудом повинні заслужити і сили всі вітчизні присвятить”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір опис людини за картиною кобзар.
Ви зараз читаєте: Моральні цінності, ідеали наших предків (за драматичною поемою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”)