Моє враження від оповідання І. Буніна “Легке дихання”. (Другий варіант)

Легке дихання… Часто говорять: подих вітру, подих весни, а в оповіданні І. О. Буніна – це подих дівочої краси. А може, молодості, безтурботності? Питання, знайти відповідь на яке важко, майже неможливо… Оля Мещерська серед своїх ровесниць і була тим легким подихом, що не вписувався в загальноприйняті рамки, але завжди приносив із собою веселощі, безпосередність, щиру захопленість світом.
Усе коротке Олине життя пройшло одним подихом. Вона встигла пізнати кохання плотське, бездуховне, і ця обставина (саме обставина, тому що почуттям

це назвати неможливо і навіть аморально) її і згубила. Оля занадто рано подорослішала, занадто рано стала дорослою жінкою…
Її душа була надламана, хоча Оля про це й не підозрювала. Доросла дитина – що може бути страшніше? Чи готова людина в п’ятнадцять років до всіх труднощів життя? Сторінки в Олиному щоденнику, де вона пише, що буде “жити без кінця”, де вона сподівається на незвичайне щастя, виявилися пророчими з точністю до навпаки.
У неї відібрали найдорожче – життя, відібрала людина, не гідна і волосини з її голови. Вона загинула і навіть не відчула, як її торкнувся легкий подих смерті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір чи все можна купити за гроші.
Ви зараз читаєте: Моє враження від оповідання І. Буніна “Легке дихання”. (Другий варіант)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.