Мозолевський Борис – Біла Церква

Вечір був, та ще не смеркло.
Край дороги паслись коні.
Проїздили Білу Церкву –
Їли яблука червоні.
Світ стояв такий прозорий,
Аж зітхали луки сині!
Золотим світились гори –
В серці світло те й понині.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Майбутнє україни і моє місце в ньому.
Ви зараз читаєте: Мозолевський Борис – Біла Церква
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.