Мозолевський Борис – Його прихід

Тихо як – ні шелесту, ні сплеску!
Світло як – в душі і навкруги!
Я чекав, і ось воно воскресло,
Повінню зламавши береги.

Світ світає? Зацвітає вишня?
Я з тобою – спи, кохана, спи.
Як воно таке із нами вийшло
На шпилястім гребені доби?

Стрілись, наче кремінь і кресало,
Досвід мій і молодість твоя.
Десь далеко скрипка воскресає,
Славлячи святе твоє ім’я.

Аве, день, коли в цей світ прийшла ти!
Аве, тінь коханої руки!
Аве, бровеня твоє підняте,-
На віки!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірш я задивляюсь у твої щіниці.
Ви зараз читаєте: Мозолевський Борис – Його прихід
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.