Мозолевський Борис – Привид

Мимо брам і світлих бань,
Мимо ярих канн атласних
За тобою біг горбань
І благав твоєї ласки.

Не благав, а катував
Поприлюдним тим благанням!
Липень плавив тротуар,
І смола на брук збігала.

Пожалітись – а кому?
Люд у справах тік рікою.
Ти тікала крізь юрму,
Закриваючись рукою.

Щоки соромом пекло,
Рот скривило переляком…
Біля станції метро
Він сидів і гірко плакав…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Визначте характер ліричного героя поезії а рембо.
Ви зараз читаєте: Мозолевський Борис – Привид
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.