На крилах поезії (“Веснівка” М. Шашкевича)
(1811-1843)
Народився в с. Підлісся на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, з 1629р. – у Львівській духовній семінарії та на філософському відділенні університету. У 1830 р. був виключений із семінарії, продовжив навчання в університеті. У 1834 р. поновив навчання в семінарії, але вважався “політично неблагонадійним”.
У 1838 р. став священиком у с. Гумниськи, а згодом – Новосілки. Селяни дуже любили і поважали молодого священика. Постійні нестатки, напружена праця, сутички
Поет, громадський діяч. Разом із Я. /словацьким та і. Вагилевичем заснував гурток “Руська трійця” (1832), який ставив собі за мету шляхом поширення в народі освіти, видання художніх творів і науково-популярних праць досягти національного відродження Галичини, вибороти громадські права. Членами гуртка були укладені альманахи “Син Русі”, “Зоря”, “Русалка Дністровая”. Вихід останнього у 1837р. започаткував розвиток нової української літератури в Галичині.
Художній доробок М, Шашкевича
На крилах поезії
(“Веснівка” М. Шашкевича)
В історію української літературно-мистецької думки Маркіян Шашкевич увійшов як один із творців першого західноукраїнського альманаху “Русалка Дністрова”, виданого 1837 року в Будапешті, учасник літературного гуртка “Руська трійця”, де разом із ним співпрацювали також Іван Вагилевич та Яків Головацький. Невтомний збирач фольклору, полум’яний захисник живої української мови, Маркіян Шашкевич створив самобутні художні твори – оповідну казку “Олена”, ліричні поезії “Згадка”, “Погоня”, “Розпука”, “Туга за милою”, “Сумрак вечірній”. Серед них і перлина української класичної літератури – поезія “Веснівка”.
Тематичний спектр творчості Маркіяна Шашкевича досить різноманітний – це й історичні зацікавлення, виявлені в поезіях “О Наливайку”, “Хмельницького обступленіє Львова”, й картини природи в “Сумраку вечірньому”, “Тузі”, “Над Бугом”, роздуми про сенс життя, щастя й покликання (“Лиха доля”, “Розпука”, “Думка”), і, безперечно, загадка кохання (“Туга за милою”, “До милої”). Герої його ліричних поезій – калина червона, голуб сивий, туга, козак, дівчина, що вірно його чекає, ворон чорнокрилий, вітрець, місяць, Соловій – традиційні, фольклорні, але загадкові й сучасні водночас. Ліричний герой – люблячий, з добрим, чутливим серцем, глибокими переживаннями, пов’язаний із духом народу.
Провідний пафос “Веснівки” – надія на відродження, оновлення, оспівування вічного прагнення до світла, краси, намагання сягнути висот. Символічною є вже сама назва твору, адже в усній народній творчості існує жанр веснянки – обрядової пісні, що нею закликають тепло, радість, надію:
Прийди, прийди, весно,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам квіток.
“Веснівка” Маркіяна Шашкевича побудована у формі діалогу між “квіткою дрібною” та “весною раненькою”. Щоб привернути до себе світ, квітка прохає неньку-весну виконати її волю – просить долі, цвіту яскравого, краси сонячної, зоряної. Відповідь весни жаліслива, сумна, навіть безнадійна:
“Доню, голубко!
Жаль мені тебе,
Гарная любко;
Бо вихор свисне,
Мороз потисне,
Буря загуде, –
Краса змарніє,
Личко зчорніє,
Головоньку склониш,
Листоньки зрониш, –
Жаль серцю буде”.
Однак звертання – благання квітки настільки полум’яне, що в читача не залишається сумніву – застороги весни не зупинять прагнення до сонця, до світла. Жоден вихор, мороз, буря неспроможні зруйнувати прагнення й волю дрібного цвіту:
“Нене рідная!
Вволи ми волю –
Дай мені долю,
Щоб я зацвіла,
Весь луг скрасила,
Щоби я була,
Як сонце, ясна,
Як зоря, красна,
Щоби-м згорнула
Весь світ до себе!..”
“Веснівка” М. Шашкевича досить символічно перегукується з циклом “Веснянки” Івана Франка. Спраглий світла, гине Метелик із однойменної казки Лесі Українки, але “хіба ж розумніша була б його смерть, якби він навіки заснув у темнім льоху?” Світло спалило його, але, окрилений надією, він рвався на простір. Він шукав світла! Ліричною поезією “Веснівка” Маркіян Шашкевич утверджує ідеали романтизму – прагнення волі, відродження, пошук себе у світі, нездоланність сили надій на майбутнє.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Короткий життєпис Маркіяна Шашкевича МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811 – 1843) Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори […]...
- Провідні теми поезій Маркіяна Шашкевича Провідні теми поезій Маркіяна Шашкевича I. Маркіян Шашкевич – “людина наскрізь симпатична, щира, проста… “ II. Лірична творчість М, Шашкевича. 1. Розповідь про національно-визвольну боротьбу українців у поезії “О Наливайку”. 2. Зв’язок поезії з фольклорними піснями. 3. Змалювання реальних фактів у поезії “Хмельницького обступлення Львова”. (У поезії розповідається про облогу м. Львова у 1648 р. […]...
- Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
- Історія народу у творчості Маркіяна Шашкевича Видатна постать Маркіяна Шашкевича зайняла місце в українській літературі за часів панування Австрії над Галичиною. Австрійський уряд провадив політику експлуатації і денаціоналізації українців. Маркіян Шашкевич був справжньою людиною дії. Як ніхто він умів об’єднувати людей навколо себе. Та не тільки об’єднувати – згуртовувати, переконувати. Також Шашкевич як ніхто інший розумів, що українцям – підданим Австрії […]...
- Творчість і життя М. Шашкевича ТВОРЧІСТЬ І ЖИТТЯ М. ШАШКЕВИЧА Мав коротке але плідне життя. За 32 прожиті роки Маркіян Шашкевич визначився на Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою “Русалка Дністровая”. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в сім? ї священика. Початкову […]...
- Тема минулого України в творчості М. Шашкевича М. Шашкевич – активний борець за становлення нової літератури і Наддністрянщини – краю, України, що був загарбаний австрійцями. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, М. Шашкевич разом із друзями організував літературний гурток “Руська трійця”. Молоді ентузіасти взялися примножувати й поширювати твори рідної мови, вивчати історію України, збирати фольклор – такою була програма студентів-патріотів. М. Шашкевич непохитно […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) (2 варіант) Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
- Маркіян Шашкевич – Біографія Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- Веснівка (скорочено) – Шашкевич Маркіян Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко зчорніє, […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) (1 варіант) М. Шашкевич усе своє життя прожив на Західній Україні, що з кінця XVIII сторіччя була роз’єднана зі Східною Україною і належала до Австро-Угорщини. Але західноукраїнських і східноукраїнських письменників хвилювали ті ж самі питання, бо вони усвідомлювали свою приналежність до єдиної України, яка має свою історію і мову. У поезії “О Наливайку” М. Шашкевич звертається до […]...
- Шашкевич Маркіян – Біографія Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся – 7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”),письменник, поет – започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив “Руську трійцю”, ініціатор видання альманаху “Русалка дністровая” (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською. […]...
- Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури I. Виникнення “Руської трійці”. (“Руська трійця” – це нелегальний література ний гурток, організований 1834 р. у Львівській духовній семінарії.) II. Просвітницька діяльність учасників “Руської трійці”. 1. Творчість Маркіяна Шашкевича. (М. Шашкевич – тонкий лірик, автор малих віршованих форм. У поезіях “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення […]...
- Маркіян Шашкевич – Русалка Дністровая (альманах) “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка “Руська трійця” Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до “Русалки Дністрової” підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у […]...
- На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Ще рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. […]...
- Українські переклади Біблії I. Від церковнослов’янської до української. (Відомо, що Біблію для слов’янських народів переклали у IX столітті Кирило та Мефодій. Староболгарська мова цього перекладу на землях Київської Русі набула місцевого значення і дістала назву старослов’янської. Сьогодні це мертва мова, як давня грецька чи латинська.) II. Потреба перекладу Біблії українською. (Починаючи з XVI століття на хвилі національно-визвольної боротьби […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” – “доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
- Леся Українка – На крилах пісень Перша збірка поетичних творів Лесі Українки “На крилах пісень” вийшла друком у Львові на початку 1893 р. У виданні збірки брав безпосередню участь І. Франко. Йому надсилала Леся Українка частинами рукопис збірки, він наглядав за складанням книжки у друкарні Наукового товариства ім. Шевченка. У бібліотеці НТШ збереглася частина набірного примірника рукопису збірки (ІЛІШ, ф. 2, […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним […]...
- Вплив біблійної тематики на розвиток української поезії I. Біблія – велична пам’ятка культури всього людства. 1. Вплив Біблії на створення поетичних творів (надихала українських митців: вони переосмислювали Біблію як важливий елемент національної культури й самосвідомості). II. Біблійні сюжети і мотиви у творчості українських письменників. 1. Давня українська поезія XVI-XVIII ст., початок XIX ст. (особливий вплив справив “Сад божественних пісень” Сковороди; переспів псалмів […]...
- Іван Андрусяк – сьогодні час вимірюється в крилах Сьогодні час вимірюється в крилах Кого накриє тому й україна Не говори нікому моя мила Що нині тут не буде більше кіна Що на коні неначе на припоні Мовчать повз нас великі як бандери Ми наплодили дуже мало коней Тому по нас приходять бетеери Ми мали час для страху і для сорому Крізь павутину вийти […]...
- Твір на тему: На крилах весну принесли (твір-опис місцевості за картиною О. К. Саврасова “Граки прилетіли”) Мабуть, немає такої людини в нашому колишньому Союзі, яка хоч раз в житті не бачила б картини відомого російського художника Олексія Кондратовича Саврасова “Граки прилетіти”. Перше враження від цього шедевра – що ти ніби сліпнеш від білості та світла, і це світло нескінченне. В тебе вливається якесь тепло. Та це ж весна! Звісно, до справжнього […]...
- Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Павла Тичини “Одчиняйте двері” Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Павла Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком, Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не […]...
- Крик болю і туги за рідною Україною у поезії Павла Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” у поезії Павла Грабовського Сутність лірики талановитого українського поета Павла Грабовського, ім’ям якого пишається наша вітчизняна література, Іван Франко влучно передав словами: “Крик болю і туги за рідною Україною”. І, дійсно, коли читаєш щирі рядки, сповнені сердечного запалу, поєднаного з невимовним сумом, зримо відчуваєш муки поета-патріота, відірваного на […]...
- Пісенні корені поезії Т. Г. Шевченка Коли народу не дають висловити свою ментальність, він її виспівує. Пісні, думи, балади, епос – це єдність поезії й історії, минулого і майбутнього, пам’яті й прагнення. Великий поет, наче з джерела велика ріка, виростає з народної поезії. Але він не повторює її, хоча нею живиться. Перлина за перлиною здобуває він з цього моря, щоб потім […]...
- Зображення борців за народну волю у поезії П. Грабовського Благородство і сила духу П. Грабовського варті захоплення і глибокої Поваги. Гідність, готовність до самопожертви, моральна чистота – ці риси Визначили його характер і поведінку. Визначили вони і його долю. Він став полум’яним борцем за щастя українського народу. Поет пройшов дорогою, устеленою колючим терном. Вступивши в боротьбу з несправедливістю, він поліг у цій боротьбі як […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Г. Шевченка (2 варіант) Талант Шевченка багатогранний: він був і глибоким ліриком, і творцем безсмертних ліро-епічних та епічних поем. Шевченко є автором багатьох дорогоцінних перлин ліричної поезії. Багато його віршів пішли в народ, стали народними піснями. Свої вірші він називав “думами”, вказуючи цим словом на спорідненість їх з народною поезією. “Думи” виражають заповітні помисли й прагнення. Поетичне слово автор […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” (1 варіант) Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (3 варіант) В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду… “ Роздуми Шевченка про власну долю та долю України В поезії “Мені однаково, чи буду… “ Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду… “, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового […]...
- Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). IL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
- Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина” Кожна країна має своєрідні народні символи. Цікаво, що ж є символом України. Напевно, Дніпро, калина, образ козака, Запорозька Січ – невід’ємні частини фольклору. Якщо говорити про літературу, то у Петрарки муза-натхненниця – Лаура, у Пушкіна – ціла галерея північних красунь, муза Катерина – у Шевченка та Л. Кисельова. Важливості і вічності образу Катерини присвячена його […]...
- Ліричний простір у поезії Максима Рильського Максим Рильський – поет, учений, громадський діяч – один із титанів української культури. Радість творчої праці, глибокий патріотизм, ясне світосприймання – усе це було притаманне йому Щирість – це безперечна властивість М. Рильського. Він міг помилятися. Помилятися – це, як відомо, взагалі людська риса, але він ніколи не служив тому, що вважав неправдою. Його перша […]...
- Новаторство поезії І. Драча Іван Драч увійшов, а вірніше, увірвався в поезію на початку шістдесятих років. На тлі тихої провінційної та офіційної поезії він разом з іншими новобранцями атомної епохи здавався неприборканим гейзером, “узутим в урагани”. Драч вніс у поезію енергію слова, неординарність тем, які ламали застиглу солодко-сентиментальну псевдонародність. Провінційна затхлість так довго обмежувала українську індивідуальність віночками та стрічками […]...
- Семенко Михайль – Поезії згуби 1. З перерізаним горлом І захололим осміхом губ Стояв І куди рушити не знав. Всі оганьблені й розчаровані Всі зневірені – Друзі мої. 2. Хто? Я жду. Приходь сильний. Кохана – Не треба щирості. Я роздавлений. 3. Ах Вона потрібна й необхідна Моя розгубленість. Ліхтар осліп Од світла. 4. Світ не винен Що немає на […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
Для україни та українців за романом тигролови.