Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним… “
Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним… “
Послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим… ” за своїм ідейним спрямуванням має гостро викривальний, сатиричний зміст. Серед ранніх поезій Шевченка ще не було такої, де б, як у посланні, викривались усі злочини українських панів перед народом. А злочини ці були страшні, і поет пророкує справедливу кару за них. І все ж він, звертаючись до сумління панів, сподівається, що якась частина їх – найбільш чесні представники дворянської інтелігенції
Українські пани байдужі до народу та далекі від української культури, їх ваблять чужі землі – Німеччина, Франція, там вони можуть видавати себе за аристократів, “справжніх” європейців, жити в розкошах за рахунок експлуатації кріпаків, і їм не доведеться червоніти за своє походження. Деякі з них, побувавши за кордоном, видають себе навіть за прихильників “братерства братнього”, волі. Однак це було лише словесною тріскотнею, тому що пани залишилися жорстокими визискувачами трудящих. Облуда панських “великих слов” була
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв.
Україна та її народ були б щасливими, якби ці “безбатченки” ніколи не поверталися назад звідти, куди вони полюбляли їздити. Ніхто б не оплакав такої втрати. Шевченко викрив зарозумілість, пиху українського панства, що присвоїло собі право представляти українську націю. Вдаючись до іронії, поет особливо їдко висміює мудрування українських панів, що хизувалися своєю “освіченістю”. Але яка то освіченість, коли вони навіть історії свого народу, своєї рідної мови не знають. Поет з гіркотою зазначає, що ці пани колись вивчать і свою історію, і рідну мову, якщо їм покаже німець.- їхній найбільший авторитет.
Українська дворянська інтелігенція захоплювалась ідеями слов’янського єднання, посилено вивчала історію й мови слов’янських народів, але залишалася байдужою до потреб рідкого народу і його мови.
Тарас Шевченко їдко висміює націоналістичне трактування історії України, гнівно таврує “ясновельможних гетьманів” як рабів російського царя і польського короля, розвінчує козацьку старшину:
І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія… поема
Вольного народа!
Поет непримиримий до політичного чванства українських панів. “Герої ваші гетьмани, – ніби каже поет. – А де нині запорозька вольниця?” Як же вони змирилися з тим, що тепер “на Січі мудрий німець картопельку садить”? Гірка іронія звучить у цих рядках. Справді, царизм заселяв південь України чужинцями – німецькими колоністами, які ставали жорстокими гнобителями українського народу.
Поет звинувачує українських панів, яким їхні предки передали у спадщину “свої кайдани, свою славу”, у прислужництві російському цареві і зраді свого народу.
Так викриває Шевченко облудний “патріотизм” українських панів.
Гнобительське своє єство вони намагаються прикрити культурницькою фразеологією, лицемірним прагненням “повести за віком” Україну, просвітити затурканого й темного селянина.
Щиро люблячи свою безталанну Україну, Шевченко з повагою ставився до культури інших народів. Рядками “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”, що стали крилатими, він підтверджує свій патріотизм, гордість за працьовитий і талановитий український народ і висловлює дружні, братерські почуття до інших народів. До цього поет закликає всю українську інтелігенцію.
Шевченко знав і засуджував реакційну суть націоналізму українського дворянства, яке голосними фразами про славу минулого намагалося облудно перекрутити справжній смисл визвольної боротьби народу. Поет показує, що справжнім героєм визвольної боротьби завжди був народ, не пани, не козацька верхівка. Він викриває і тогочасних панів, і їх предків як підступних запроданців.
І поет пише в “Посланії” про майбутню всенародну революцію. Він вірить, що народна революція неминуча:
Розкуються незабаром
Заковані люди.
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших…
Отже, основна ідея “Посланія” полягає в пророкуванні того, що народ революційно змете своїх лютих експлуататорів – українських панів, які прикриваються брехливими словами про “науку” для народу та облудним “патріотизмом”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Національне самовизначення у творі Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим… “ Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання “І мертвим, і живим, і ненародженим… “. Автор вперше в […]...
- Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим, і ненарожденним… ” Т. Шевченка Твір “І Мертвим, і живим… ” Т. Шевченко завершив 1845 року. З Євангелія Т. Шевченко бере епіграф до нього: “Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить – брехня це”. Цим євангельським висловом Шевченко натякає на панів-псевдопатріотів, які експлуатують кріпаків і водночас багато говорять, що вони люблять свій народ, тобто поет говорить про недоречність […]...
- Проблема морального обов’язку у творі “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” Т. Шевченка (2 варіант) У тисяча вісімсот сорок п’ятому році Кобзар подорожував Україною. Поетові довелося побачити неймовірні страждання народу, зростання невдоволення серед селян. Прикро було Тарасові Шевченку спостерігати, як українські пани, надівши маски “лібералів”, знущаються над людьми. Вони на словах розуміють і люблять народ, але довести це справами, відмовитись від своїх привілеїв пани не здатні. Коли Шевченко став відомим […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) II. Пророцтво поета. 1. Упевненість у […]...
- Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим… ” Т. Шевченка Є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою, своєю силою і народною мудрістю. Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити […]...
- Роздуми Т. Шевченка про долю рідного народу у творі “І мертвим, і живим… “ Не бійтеся друзів – у найгіршому випадку вони зрадять; не бійтеся ворогів – у найгіршому випадку вони вб’ють; бійтеся байдужих, бо це з їхньої мовчазної згоди вершаться всі злочини на землі. Ці слова спадають на думку, коли перечитуєш полум’яний твір Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні […]...
- Проблема морального обов’язку у творі “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… ” Тараса Шевченка Проблема морального обов’язку у творі “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… ” Тараса Шевченка Безперечно, в Україні було багато видатних поетів, але портрети саме Тараса Шевченка часом висіли у хатах на місці ікони. Він не тільки вийшов з народу, а душею лишався з ним завжди. Його цінності і споді-вання були саме народними, узятими […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим… ” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим… ” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “І мертвим, і живим… “ Є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою, своєю силою і народною мудрістю. Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша […]...
- “І оживе добра слава” (за посланням Т. Шевченка “І мертвим, і живим… “) Відоме послання “І мертвим, і живим… ” геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, “малоросійські” дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись усього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську […]...
- Тарас Шевченко – І мертвим, і живим, і ненарожденним Аще кто речет, яко люблю бога, А брата своего ненавидит, Ложь есть. Соборно послание Иоанна. Глава 4, с.20 І смеркає, і світає, День божий минає, І знову люд потомлений І все спочиває. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає Оглухли, […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- І мертвим, і живим, і ненародженим… (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Коли минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, і день і ніч плаче, бо кругом нього Кайданами міняються, Правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… Ліричний герой просить своїх земляків – ліберальних панів – схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не шукати щастя й волі […]...
- Аналіз “І мертвим, і живим, і ненарожденим” Шевченко ” І мертвим, і живим, і ненарожденим ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: ліро-епос. Вид лірики: патріотична (громадянська) Жанр: поема-послання. Тема: Зображення морального обов’язку свідомого громадянина перед власним народом; показ змодельованого образу національної еліти, визначення її політичних та морально-етичних орієнтирів. Ідея: […]...
- Коротко про “І мертвим, і живим… “ (1845) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: послання. Вид лірики: патріотична (громадянська). Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації. Про твір: до жанру послання Т. Шевченко звернувся, щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності й честі. Отже, твір був написаний із наміром змінити […]...
- Тарас Шевченко – І мертвим, і живим, і ненародженим (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко І мертвим, і живим, і ненародженим (Стислий переказ, дуже скорочено) Минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, день і ніч плаче, бо кругом “правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… ” Ліричний герой просить своїх земляків, ліберальних панів, схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не […]...
- І мертвим, і живим, і ненародженим… (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас Минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, день і ніч плаче, бо кругом “правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… “ Ліричний герой просить своїх земляків, ліберальних панів, схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не шукати щастя й волі у чужих краях, бо “в своїй хаті своя […]...
- Спадщина Шевченка – художника Спадщина Шевченка – художника Талант Т. Шевченка, його незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебувала тоді в московському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою – все це ставить Т. Шевченка в перші лави освічених людей XIX століття. Поет і художник жили в душі Шевченка-митця завжди, бо […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Т. Шевченка Що заповідав поет українському народові у вірші “Заповіт”? У цій поезії Т. Шевченко закликає народ до боротьби проти несправедливого суспільного ладу, “порвати кайдани”, “вражою злою кров’ю волю окропіте” . Поет також висловлює палку віру у світле майбутнє України, її знедоленого народу, який, як сподівається Т. Шевченко, не забуде “пом’янути незлим тихим словом” свого мужнього співця....
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (3 варіант) Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- “Колись почнеться доба волі” (за поетичною спадщиною Т. Шевченка) Ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, наші мрії, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної […]...
- Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? I. Шевченко – визначна постать в українській літературі. (Майстер художнього слова, справжній патріот, син України.) II. Актуальність творчості. (Теми, порушені в творах, будуть існувати завжди; багатий світогляд.) III. Шляхи використання досягнень Шевченка. (Рядки з творів як епіграфи до власних творів; наслідування Шевченкових традицій; праці Шевченка, присвячені […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив […]...
- Україна та українці в творчості Т. Г. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Українська земля дала світові геніального поета Т. Шевченка, який належить до найбільших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Поезія Шевченка національна і інтернаціональна, гуманна і самобутня, загальнодоступна. Поет підніс не […]...
- Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Вірш “На панщині пшеницю жала… ” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але […]...
- Автобіографічні мотиви у вірші Т. Шевченка “і виріс я на чужині” Автобіографічні мотиви у вірші Т. Шевченка “і виріс я на чужині” У безсмертних творах Тараса Шевченка відбилися спалахи збройних повстань народу проти гнобителів; у його поезії є відблиск вод Дніпра, спалахи сонця, яке заходить за обрій. Поет-борець, поет-революціонер, поет-патріот. Скільки переживань, скільки випробувань було на шляху видатного поета! 1848 року під час перебування поета на […]...
- Заповіт нащадкам (за поезіями Тараса Шевченка) Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинахмріях він малює повну єдність чарівної природи і життя ї’ї трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють… ” та “І виріс я на чужині… “) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я […]...
- Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі… “) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало […]...
- До свободи завдяки боротьбі (за віршем Т. Шевченка “Заповіт”) Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години […]...
- Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- Твір на тему: “Автопортрет” Т. Г. Шевченка (1840-1841) (твір-опис за картиною) (1 варіант) Переді мною картина. Це автопортрет Тараса Григоровича Шевченка. Поет сам намалював себе. Коли йде мова про Шевченка, то згадується літня досвідчена людина. А на цій картині зображено юнака. Тут Шевченкові двадцять шість років. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Звичайний юнак, у якого попереду все життя. Увагу привертають очі. Це […]...
- Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка (цікавиться славним і героїчним минулим українського народу – розповіді старого діда Івана). 2. Т. Шевченко – художник (думками лине на рідну Вкраїну, згадує часи колишньої слави її вільнолюбивих захисників; з’являється задум створити ілюстрований альбом “Живописна Україна”, до якого увійшли малюнки “Дари Богданові […]...
- Осмислення історичної долі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно […]...
Як я розумію дружбу твір.