Надія Ковалюк – Скажи мені, коханий мій, чому

Скажи мені, коханий мій, чому
У грудях більше Серце не живе?
Воно так щиро вірило в весну,
Та необачно вибрало тебе…

І після тисяч пройдених доріг
Та попелу від спалених мостів-
Упало без жалю тобі до ніг,
Від болю не залишивши слідів.

Ти… попіл перетворював в вогонь,
Ти… казку про весну розповідав,
Ти… Серце грів теплом своїх долонь,
На ньому свою долю малював.

Ти… в памяті стирав усі мости,
Тримав, не відпускаючи, в руці
Те Серце, що хотіло теплоти
І безнадійно вірило тобі…

Скажи мені, коханий мій, чому
Не знало воно й знати не могло,
Коли так щиро вірило в весну-
У тебе… Серце іншої було…

А ти не знав, тай знати ти не міг,
Що в мого Серця правило-одне,
Що після тисяч пройдених доріг
Воно всерівно вибере тебе…

Скажи мені, коханий мій, чому
Мені хтось інший долю вже несе,
Кладе до моїх ніг свою весну,
Та серце… обирає… знов тебе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Мій улюблений персонаж з драми-феєрії лісова пісня.
Ви зараз читаєте: Надія Ковалюк – Скажи мені, коханий мій, чому
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.