Надя Ковалюк – далекий мій

Далекий мій… ти ангелом не став…
Падуть зірки в холоднім мерехтінні.
Я згадую, рахуючи до ста,
Як падала такОж – в твої обійми.

Безкрилий мій… сотаю серцем дні,
Намотуючи спогади на душу,
У пам’яті гарячому вогні
Твій образ я спалити просто мушу.

Прости мій кожен вірш і кожен лист,
Які в житті ти так і не отримав,
І в душу через відстань не дивись –
Вона до краплі витекла у рими.

Прости… у цю сливово-теплу ніч
Минуле, що текло в холодних жилах –
Паде подертим одягом із пліч,
Його вдягнути більше неможливо.

Я завтра вже прокинусь не сама,
І мАбуть цим зроблю тебе щасливим…
Ти просто пам’ятай, що я була
В твоїм житті… і так тебе любила.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Надя Ковалюк – далекий мій