Надя Ковалюк – Нежданна зустріч… Ні про що розмова


Нежданна зустріч… Ні про що розмова,
А серце б”ється так, як і колись.
Як діти зачарованого кола:
Зустрілись ми, щоб знову розійтись.

Це так безглуздо – в душу заглядати,
Коли єдиний вихід – утекти.
Кому потрібні із піску палаци,
Якщо від них два кроки до води?

І як же ми з тобою умудрились
З”єднати протилежні полюси?
Колись ми одночасно застудились
І ліків, видно, досі не знайшли…

Безглузда зустріч… В щічку поцілунок…
І все-таки. любов – шалена гра:
Всього один мізерний прорахунок –
І от тобі будь ласка – пий до дна…

Коли повз вухо пролітає куля –
То щастя суть – залИшитись в живих,
Коли ж не відпускаємо минуле –
То не пускаєм щастя й на поріг.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір за що відповідає людина.
Ви зараз читаєте: Надя Ковалюк – Нежданна зустріч… Ні про що розмова