Надя Ковалюк – Ну от і все, хороший мій… Іди!

Ну от і все, хороший мій… Іди!
В моїм житті ти був всього лиш гостем,
Усі ми по природі, як вовки –
Тікаємо, якщо затІсний простір.

Ти знаєш – я не втримую людей,
Бо що минуло – те вже не воскресне,
Хто має йти – той все одно піде,
Закутавшись у куряву словесну.

Ти знаєш, мій хороший… Щастя – мить,
Така коротка, навіть невідчутна;
Пройшла вона, та аж тепер болить,
На грані між минулим і майбутнім.

Іди, не озираючись, крізь біль
Й обставини, які від нас сильніші,
У потаємних схованках душі
Ти все одно залишишся найближчим.

Без тебе ніч не зміниться на день
І в лексиконі слів не стане більше,
Лише душа одвічним міражем
Блукатиме до скону в моїх вІршах.

Ну от і все, хороший мій… дивись,
Ти бачиш тінь на стоптаній дорозі?
Копійка-доля покотилась вниз
І зупинилась на чужім порозі…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Надя Ковалюк – Ну от і все, хороший мій… Іди!