Надя Ковалюк – Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше

Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше,
Хоч знаю, що востаннє… І нехай.
Я заціловую тебе, на мить завмерши,
Наповнюю жагою через край.

Вуста вустами закриваю на пів-слові.
Я знаю, це закінчиться… Нехай…
І моє тіло із твоїм – в шаленій змові.
Кохай мене, хороший мій, кохай…

Я загорну тебе в красу свою жіночу,
І заведу в такий жаданий рай…
Я знову ніжністю зморити тебе хочу-
Останній раз, останню ніч… Нехай…

Ми завтра знову розминемося так швидко,
Як в небі реактивні літаки.
Пірветься знову почуттів шовкова нитка,
Яку ми вже не зможем віднайти…

Остання ніч, неначе сон-пройде в моменті,
І я без тебе знову залишусь,
Як попелюшка в позолоченій кареті,
Яка перетворилась на гарбуз…

Я ще зустріну у житті таких хороших,
На щастя, або може на біду…
Я ще шукатиму колись на тебе схожих…
Хороший мій… Я знаю… Не знайду…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Мій улюблений куточок природи.
Ви зараз читаєте: Надя Ковалюк – Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.