“Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко)

Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український…

Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть символізувати Україну.

Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, що порівнювати його варто не з видатними особистостями, а з птахом. З лебедем. Чи не здається Вам, що все в нього від лебедя: краса, любов, ніжність, а найголовніше – вірність?

Якщо мене хтось запитає: хто такий Василь Симоненко, то я скажу, що це людина лебединої вірності. Вірності своєму народові. Він не зрадив ні його, ні Батьківщину, ні себе. Він навіть ніколи не критикував свій народ. Хоча в ті часи це було б виправданим. Він просто його любив і вірив у нього і йому. А його чудові вірші, сповнені щирої любові і відданості, яскравий тому доказ.

У свій час євреї розіп’яли єврея Христа. Не знаю, чому це пригадалось мені зараз. Мабуть тому, що серед тих міліціонерів, які по-звірячому побили тоді українця Симоненка, теж були українці… Той самий народ… Чому ж я усе це згадую? А для того, щоб ми, нарешті, навчились не тільки насолоджуватись вдалою римою, смакувати гарні епітети і захоплюватись геніальністю, але й робити для себе висновки, вірити словам поета. Адже тільки віра в саме такі слова допоможе виховати і віру в себе, в Свої сили.

Ось тоді чи зможемо виправдати звання “українців”? Погодьтесь, це слово завдяки таким багатьом відчайдушним Симоненкам, Шевченкам, Франкам чи Стусам набуло прекрасного значення. Вони заслуговували його як своїм життям, так і своєю смертю. Ось тоді, також відповівши вірністю своїм геніальним синам, ми зможемо стати тими, про яких колись один молодий, дуже талановитий поет писав:

Народ мій є, народ мій завжди буде,

Ніхто не перекреслить мій народ!

Ви зараз читаєте: “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко)