“Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко)
Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український…
Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть символізувати Україну.
Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, що порівнювати його варто не з видатними особистостями, а з птахом. З лебедем. Чи не здається Вам, що
Якщо мене хтось запитає: хто такий Василь Симоненко, то я скажу, що це людина лебединої вірності. Вірності своєму народові. Він не зрадив ні його, ні Батьківщину, ні себе. Він навіть ніколи не критикував свій народ. Хоча в ті часи це було б виправданим. Він просто його любив і вірив у нього і йому. А його чудові вірші, сповнені щирої любові і відданості, яскравий тому доказ.
У свій час євреї розіп’яли єврея Христа. Не знаю, чому це пригадалось мені зараз. Мабуть тому, що серед тих міліціонерів, які по-звірячому побили тоді українця
Ось тоді чи зможемо виправдати звання “українців”? Погодьтесь, це слово завдяки таким багатьом відчайдушним Симоненкам, Шевченкам, Франкам чи Стусам набуло прекрасного значення. Вони заслуговували його як своїм життям, так і своєю смертю. Ось тоді, також відповівши вірністю своїм геніальним синам, ми зможемо стати тими, про яких колись один молодий, дуже талановитий поет писав:
Народ мій є, народ мій завжди буде,
Ніхто не перекреслить мій народ!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. […]...
- Ірина Саковець – Ніхто й не говорив, що буде легко Ніхто й не говорив, що буде легко, Ніхто не завіряв, не обіцяв, А я в обіймах нищівної спеки Шукаю риси рідного лиця. Ім’я твоє шепоче небо стигле. Прошу, блакитне, лиш не забирай!.. Війна копає все нові могили, Зросивши горем ідилічний край. А ти топтав ці принебесні трави, Надійно зводив дім, і що тепер? За стінами […]...
- Микола Вінграновський – І є народ На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай засмучений стоїть, як чоловік. Ні лету літака, ні шурхотіння гуми, Тут тільки я, тут я і неба тло, І дума про народ, моя стодумна дума Навшпиньки заглядає у чоло. Як міниться усе! і дурень той, […]...
- Розкриття проблеми “вождь і народ” у поемі І. Франка “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати […]...
- “Так ніхто не кохав” Значна частина поетичного доробку В. Сосюри – це любовна лірика. Це і вірші про перше кохання, що пережив він під час революції, і твори, присвячені дружині Марії, з якою щасливо прожив до смерті, але навіть у похилому віці любив її так же ніжно і пристрасно, як молодим. Молодість В. Сосюри, що проходила на степах Донеччини, […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (1 варіант) Тема кохання займає одне з важливих місць у всій світовій літературі. Люди оспівували кохання завжди. Не обминув цю тему і щедро обдарований природою поет Володимир Сосюра. Своїми віршами В. Сосюра наповнює душу читача красою, радістю, щирістю. Простота, замріяність автора, м’яка задушевність відбилися у його творах. Про свої інтимні почуття Сосюра завжди говорив відверто, захоплено і […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (3 варіант) Інколи душа співає. Чи прислухались ви колись до того співу? То щось незрівнянно чисте і свіже, що віддихує духмяним теплом. Це тепло проходить крізь усе тіло, збуджує кров і наповнює єство відчуттям блаженства. Воно здатне проривати сірі оберемки буднів яскравим палаючим світлом, що робить похмуру годину лагідною короткочасною миттю. Ім’я цього тепла, цієї дивовижної стихії, […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (2 варіант) Кохання… Це почуття прекрасне і чарівне, воно надихає людину якоюсь дивовижною силою, примушує робити дурниці й здійснювати подвиги, воно окрилює, робить людину трішечки божевільною. Це почуття світле, радісне, і саме тому, мабуть, одними з найліричніших, найпрекрасніших вважаються вірші про кохання. Здається, що кохання робить кожну людину поетом, а талант справжніх поетів збільшує в кілька разів. […]...
- Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Цього року я вперше пізнав глибину поезії Володимира Сосюри, хоч, зізнаюсь, читав його вірші і раніше. Але це були поодинокі випадки, тому і не запам’ятовувалися ці вірші надовго. Мабуть, усе вимагає саме свого часу, і сьогодні я вже сприймаю Сосюрині рядки як […]...
- Леся Українка – “Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні?” Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені, Так ясно – виразно стає перед очі, Як часом в яскравії, місячні ночі Малюються тіні на білій стіні – Виразні та прості, хоча й таємні, Різкі, хоч тремтячі. Враз хмарка налине І тіні змішає, і сутінь поплине, Мов сивий […]...
- В. Симоненко – людина глибокої душі “… я хочу в полум’ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на світі не чадіть”. (В. Симоненко) В. Симоненко відійшов у вічність дуже рано, але до народу долинув стукіт його серця, зарядженого любов’ю до української землі. Черпав Василь Симоненко свою синівську любов з тяжкого повоєнного, напівголодного дитинства, із згорьованих удовиних сліз баби Онисі, в […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Володимир Сосюра – Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, Простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна І тремтить од солодкої муки… В’яне серце моє од щасливих очей, Що горять в […]...
- Таня Бенещук – Народ зневірений, обкрадений, безсилий Народ зневірений, обкрадений, безсилий, Народ дідів моїх, моїх братів. Якби він знав, що дух козацький буде зламаний, Душив ще б у колисці він своїх синів. Як можуть ті, що п’ють, їдять та сяють золотом, Спокійно жити на землі? Невже не бачать злиднів, чвар та голоду, Невже не чують плачу матерів? Нам обіцянки, лестощі, нам медом, […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема […]...
- Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і […]...
- Василь Симоненко – “де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде. Народ росте, і множиться, і діє Без ваших нагаїв і палаша. Під сонцем вічності древніє й молодіє Його жорстока й лагідна душа. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто […]...
- “Народ освобожден, но счастлив ли народ?” Поэма Некрасова “Кому на Руси жить хорошо” была как бы отступлением от общей мысли многих произведений того времени – революции. К тому же почти во всех произведениях главными героями были представители высших сословий – дворянства, купечества, мещанства. В поэме же главные герои – бывшие крепостные крестьяне, ставшие вольными после указа 1861 г. А главная идея […]...
- “Я хочу правді бути вічнім другом і ворогом одвічним злу” (В. Симоненко) Василь Симоненко… Сонячне, палахкотливе ім’я цього поета пломенітиме для нових і нових поколінь полосуючим, тривожно-радісним сяйвом непотьмареної правди, непоганьбленої духовності. Він – один з найталановитіших виразників дум і прагнень рідного народу, своєї доби, він і словом і життям своїм ствердив загальнолюдські здобутки й ідеали. Твори митця дістали всенародне визнання, стали виразом правди і совісті поколінь, […]...
- Велич і ніжність юнацького почуття в поезії В. Сосюри “Так ніхто не кохав” У світовій плеяді поетів та письменників, які присвятили свої твори найчистішому, найглибшому почуттю – коханню, – яскравою зіркою сяє геній відомого українського поета Володимира Сосюри. Він знаний як людина високих почувань, як митець, що не міг таїти в собі сердечні поривання, а щедро ділився скарбами своєї душі, утілюючи їх у слові. Вершиною інтимної лірики Володимира […]...
- Василь Симоненко. Життя та творчість Василь Симоненко. Життя та творчість. На літературних зустрічах мене часто запитують: “Звідки почався Василь Симоненко? Де він звівся та розповився?” Інтерес до його життя і творчості дедалі зростає. Читачів цікавлять усі подробиці із біографії улюбленого письменника. Я постараюся намалювати вам Симоненкову дорогу – важку, трагічну і коротку: поет ішов по ній неповних двадцять дев’ять років. […]...
- Його так ніхто й не зрозумів… (За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Герой оповідання В. Винниченка мешкав у маленькому провінційному містечку. Він був жвавим і енергійним хлопчиком. Йому було нудно, і він вигадував для себе різні розваги. Не було й дня, щоб хтось із мешканців міста не поскаржився на Федька. То він вікно розбив, то синця набив другові, то перекинув діжку з водою, то поламав дітворі пісочні […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в кожному з нас. Від народження […]...
- Поезія – це завжди неповторність Мудрими людьми мовлено, що нація як така не Існує без пасіонаріїв, безкомпромісних поетів величного творчого качала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Слава Богу, наш народ має такий цвіт. Але як нещадно побивано його у всі – хоч як не роззирайся – часи. Кривава лапа монстра тоталітаризму завжди нависала над кращими з кращих. […]...
- Твір на тему: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була Упродовж багатьох віків наш народ переживав злети й падіння, славу й гніт, але дух спрямований був на одне – бути вільним. XX століття принесло найскладніші випробування. Після незначного періоду відродження 20-х років відразу почався сталінський терор. Українців “пакували” в спецпереселенські вагони та відправляли невідь куди. І тужили мільйони людей, наповнюючи плачем нескінченні простори Сибіру. Як […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (4 варіант) Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у […]...
- Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (за поезіями Ліни Костенко) “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (за поезіями Ліни Костенко) Ліна Костенко – відома сучасна українська поетеса, твори якої вже зараз у світі вважають класикою української літератури. Здається, у світовій ліриці все сказано і про все, але ця жінка знайшла для себе поетичний ключ звичайнісінькими словами розкривати глибокі соціально – філософські […]...
- “Hе треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) (1907-1942) Народилася в Петербурзі в родині відомого вченого І. Шовгеніва. Під час національно-визвольних змагань родина переїздить до Києва, батько входив до складу уряду УНР. Потім еміграція до Польщі, Чехії, Олена закінчила Український педагогічний інститут ім. М. Драгомане-ва, одружилася з офіцером війська УНР Михайлом Телігою. Входила до ОУН, займалася громадсько-просвітницькою роботою. Під час Другої світової війни […]...
- “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (творчість Ліни Костенко) Мудрими людьми мовлено, що нація не існує як така без носіїв величного творчого начала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Слава Богу, наш народ має таких творців. Ліна Костенко входила до невеликого кола тих митців, які завжди несли слово правди своєму народові. У доробку поетеси є значна кількість творів, у яких вона розмірковує […]...
- Твір на тему: Мій народ Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками, свавіллям російського царату. Україна пишається справжніми синами й дочками, що своєю боротьбою, творчістю наближали час утворення самостійної держави. Назву лише деякі імена: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван […]...
- Хто мас уяву, той не буде самотнім (за повістю В. Близнеця “Звук павутинки”) Віктор Близнець присвятив свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які людина відкриває у дитинстві. У героя повісті – хлопчика Льоньки з глухого села – багато друзів. Це і Срібний чоловічок, і Сопуха, і Адам, і Ніна. Мама хвилюється, що синові на їхньому кутку і поговорити ні з ким, […]...
- “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій… ” (за творчістю В. Винниченка) Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим у житті Винниченка, політика і […]...
- Твір на тему: Прекрасне завжди поруч із нами (твір-роздум про вчинки людей у публіцистичному стилі) Я часто аналізую вчинки моїх однолітків. їхні дії нерідко ображають. Наприклад, пригадую недавній випадок, коли мій однокласник кинув петарду, яку підпалив, під ноги дівчини. Це був у нього такий жарт. Альона дивом не постраждала – вона встигла відскочити на безпечну відстань і почула регіт. Здавалося, хлопці мали б осудити хулігана, а виходить, вони його підтримали. […]...
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від […]...
- “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (з улюблених поезій Ліни Костенко) Я – жниця поденна. Тяжка моя нива. За ціле життя я не вижну її. Ліна Костенко Ліна Василівна Костенко – це мужність і зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у принципових, доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним і майбутнім. Для багатьох шанувальників її поезії Ліна Костенко стала загадковою […]...
- В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… ” (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” (2 варіант) Увагу Тараса Шевченка завжди привертала історія українського народу. В його героїчному минулому Великого Кобзаря приваблювала безмежна відвага, сміливість, готовність у будь-яку хвилину піти на самопожертву заради щастя України. Найкращі риси нашого народу доніс до нас митець у поемі “Гайдамаки”, історичною основою якої є одне з найбільших повстань в Україні, що дістало назву Коліївщина. Головним героєм […]...
Твір про село.