Народ, що єдності не має
Народ, що єдності не має,
Живе своїм життям,
Традиції ламає,
Історію вкриває страшним гниттям.
Славу давню топить у ворожнечі,
Що гризе корінь славний кожну мить,
Топить у своїй поту й крові течі,
Що давно ворог тягне як нескінченну нить.
Майбуття, що колись іще настане,
Яке воно буде ніхто не знає,
Та й чи сили в нас усіх ще стане,
Щоб дожить до часу, коли сонце сяє.
Над Україною, що живим трупом;
Продовжує світ цей дивувати
Життям, що виривається галопом,
Щоб знову в даль незнану мандрувати. Неможем,
В себе, в дома, на рідній землі,
Ми кріпаки, раби землі давно забуті,
Що біду, кожен раз випиваємо до краплі.
І все йде кудись не знати й куди
А ми куди б не йшли куди б не заглядали
Завжди залишаємось на місці і лише погляди,
Що вогнем серце палять, надію нам дали.
І це все, що в нас ще залишилось,
Бо ж то надія вмирає останньою
І полум’я давно, кіркою покрилось,
Сльозою покрилось гіркою.
Кожна змучена сльоза каменем гірким
Лежить у землі і чекає довго того часу, Що розплатою зветься, ядом смертельним,
Який приховує життя ворожого красу.
Спутані дороги минулого й майбутнього
Десь у далині ще готують сюрприз,
Що зведе все до того ж давнього
Нового кінця чи початку як долі каприз…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. […]...
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею […]...
- Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Л. Українки “Лісова пісня” У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не б/вас в спокої, намагається усім своїм життям розв’язати це болюче питання. Драма-феєрія “Лісова пісня” створена […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР (1909-1937) Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання […]...
- Твір на тему: Ознака етнічної єдності народу Як прислів’я чудове. Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Мова – це найважливіший і найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні та майбутні покоління народу в одне велике живе ціле. Коли зникає народна мова, народу нема більше! Навіть нову Батьківщину може створити народ, але мови – […]...
- “Народ освобожден, но счастлив ли народ?” Поэма Некрасова “Кому на Руси жить хорошо” была как бы отступлением от общей мысли многих произведений того времени – революции. К тому же почти во всех произведениях главными героями были представители высших сословий – дворянства, купечества, мещанства. В поэме же главные герои – бывшие крепостные крестьяне, ставшие вольными после указа 1861 г. А главная идея […]...
- Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю “Захар Беркут”) Від дорослих ми часто чуємо: “Гуртом і батька легше бити”. Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність – це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка “Захар Беркут” зображено, як єдність, […]...
- Таня Бенещук – Народ зневірений, обкрадений, безсилий Народ зневірений, обкрадений, безсилий, Народ дідів моїх, моїх братів. Якби він знав, що дух козацький буде зламаний, Душив ще б у колисці він своїх синів. Як можуть ті, що п’ють, їдять та сяють золотом, Спокійно жити на землі? Невже не бачать злиднів, чвар та голоду, Невже не чують плачу матерів? Нам обіцянки, лестощі, нам медом, […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Леся Українка – Народ пророкові Ти прокляв нас прокльоном важким За жорстокість, упертість і зраду. Сам судив нас, і вирок дав сам, І ніколи не кликав на раду. Скорпіоном язик твій був нам, Ти нас мучив і жалив невпинно, А тепер ще й стоїш проти нас, Мов ображений ти безневинно. Так, тепера здається тобі, Що вже й світ не видав […]...
- Микола Вінграновський – І є народ На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай засмучений стоїть, як чоловік. Ні лету літака, ні шурхотіння гуми, Тут тільки я, тут я і неба тло, І дума про народ, моя стодумна дума Навшпиньки заглядає у чоло. Як міниться усе! і дурень той, […]...
- Твір на тему: Народ скаже, як зав’яже Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою. Народне прислів’я каже: “слова ласкаві, та думки лукаві”. Навіть не потрібно […]...
- Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності” Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності” Створюючи роман “Сто років самотності”, Г. Маркес мав на увазі перш за все версію розвитку свого народу, але твір виявився набагато значущім, оскільки змалював історію людства через історію народу і сім’ї. Історія сім’ї Буендія – це історія становлення людського суспільства: від патріархального укладу, де вагому […]...
- Україна і народ у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує […]...
- Твір на тему: Батьківщина. Народ. Думки відомих письменників 1. Народна пісня “Розлилися круті бережечки”. Пісня звеличує патріотичний дух, самовідданість справі національного визволення. “Ой з-за гори чорна хмара, мов земля, іде… ” Пісня, розповідаючи про подвиг народного героя Івана Богуна, пробуджує пам’ять про козацький волелюбний дух, оспівує славу України, пробуджує національну гідність і патріотизм. 2. Т. Шевченко. Сам поет – великий патріот України, і […]...
- Розкриття проблеми “вождь і народ” у поемі І. Франка “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Твір на тему: “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) (2 варіант) Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть […]...
- Ліна Костенко – Ісус Христос розп’ятий був не раз Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, І за життям не пожалів, умерши. А потім розп’яли на полотні, У мармурі, у гіпсі і в граніті. А потім розп’яли його в мені, І розп’яли на цілім білім світі. І тіло з’їли, кров’ю запили. Ще рік, […]...
- Людина – рід – народ – людство (за творами Бориса Харчука) Для Бориса Харчука література ніколи не була цінністю самодостатньою – виділяв лише ту, яка допомагає людині залишатися людиною, а народу – народом. Не визнавав ні детективної белетристики, ні поезії задля поезії – справжньою вважав лише літературу, яка виправдовує своє існування в контексті історичної долі народу, а що народ наш заслуговує долі кращої, то й література […]...
- Сміється щасливий народ (за казкою В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоснотон”) 1. Казки у творчій спадщині В. Симоненка. (Василь Симоненко народився на Полтавщині. Він з дитинства полюбив чарівний світ народних казок. Коли став зрілим поетом, написав свої літературні казки “Подорож у країну Навпаки” та “Цар Плаксій та Лоскотон”.) 2. Цареве сімейство сльозопивців. (У країні Сльозолий правив цар Плаксій. Він мав трьох дочок і трьох синів. Його […]...
- Народ у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і Лір” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на […]...
- Твір на тему: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була Упродовж багатьох віків наш народ переживав злети й падіння, славу й гніт, але дух спрямований був на одне – бути вільним. XX століття принесло найскладніші випробування. Після незначного періоду відродження 20-х років відразу почався сталінський терор. Українців “пакували” в спецпереселенські вагони та відправляли невідь куди. І тужили мільйони людей, наповнюючи плачем нескінченні простори Сибіру. Як […]...
- Народ в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” В “Капитанской дочке” А. С. Пушкин создал поистине народные характеры, поистине русские. Он показал, что наравне со свободолюбием и мятежностью, наравне с величием и достоинством, национальному характеру присущи смиренность и послушание – качества, сформированные многовековым рабством. Как пример таких характеров в повести следует рассматривать образы Савельича и капитана Миронова. Савельич – слуга молодого дворянина, Миронов […]...
- Твір на тему: “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) (1 варіант) Україна – рідна, священна земля наших дідів і прадідів. Тут я народилася і виросла, тут уперше побачила сліпучу синь українського неба. Рідний край починається для нас не лише з батьківського порога. Він починається з прадавніх коренів нашого народу. Наш український рід прекрасний. Тут споконвіку шанували працю, хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню. Тут […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема […]...
- Русский народ в изображении Н. А. Некрасова Некрасова часто называют народным поэтом, и это действительно так. Он как никто часто обращался к теме русского народа. Некрасов жил еще при крепостном праве и воочию мог наблюдать картины жизни порабощенных, не смеющих поднять головы людей. Подавляющее большинство стихотворений Некрасова (особенно известных) посвящено русскому мужику. Ведь куда ни кинешь взгляд – везде страдания. Едешь ли […]...
- Народ і влада в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XIX століття постать Льва Миколайовича Толстого виділяється […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Народ в повести А. С. Пушкина “Дуюровский” Наряду с персонажами из дворянского общества, в повести “Дубровский” А. С. Пушкин показал ряд героев из притесняемого дворянами сословия – крестьян. Это не случайно. Тема обездоленности, угнетенности крестьян, участвовавших в Отечественной войне 1812 года и одержавших в ней победу, волновала поэта еще в начале его творчества (стихотворение “Деревня”). То, что крестьяне после окончания войны не […]...
- Дмитро Павличко – “Відходив поїзд. У вікні… “ Відходив поїзд. У вікні Махала дівчинка рукою І плакала. Нащо мені Її сльози й несупокою – Я ж з іншою прощався там, Я проводжав дівча веселе; Чого ж це над моїм життям Чужа печаль полотна стеле?! Чого це я забув давно Свою товаришку погожу, А те заплакане вікно Забути я ніяк не можу?! Чия душа, […]...
- Народ в романе А. Н. Толстого “Петр Первый” Многие историки и литераторы сводили историю к деятельности выдающихся личностей, игнорируя роль народа. Произведение Алексея Николаевича Толстого – это не только повествование о самом Петре, но прежде всего о судьбе народа. Именно в жизни народа, а не в дворцовых интригах видит писатель объяснение всех исторических событий. Роман “Петр Первый” проникнут стремлением показать самое главное – […]...
- Людина і народ на війні(за творами О. Довженка) Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. І це зрозуміло: вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності. З українських історичних дум і пісень, поетичних і прозових творів про Велику Вітчизняну війну ми дізнаємося про подвиги наших дідів і прадідів, завдяки їм краще усвідомлюємо, […]...
- Твір на тему: Григорій Сковорода (чим багатий мій народ, якими скарбами він може поділитися з іншими) Григорій Сковорода давно вже став символом мудрості українського народу. Про великого філософа України сказано і багато, і замало водночас. Він був у всьому незвичайною людиною. За спогадами його сучасників, одягався він охайно, але просто. Їжу вживав виключно рослинну та ще молочні продукти, і то раз на день після заходу сонця, м’яса й риби зовсім не […]...
- Личность и народ в романе “Война и мир” “Войну и мир” Толстой пишет в 60-е годы прошлого века, а окончательную редакцию создает в 70-е, когда в русском обществе шли активные споры о дальнейших путях развития России. Представители разных направлений по-разному видели решение тех проблем, с которыми столкнулась страна в процессе подготовки и проведения великих реформ 60-х годов. Роман-эпопея Толстого не мог не отразить […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” (1 варіант) Автор у поемі “Гайдамаки” описує повстання 1768 року, що охопило всю Україну. У гайдамацькому русі брали участь переважно селяни, яким набридло коритися пригноблювачам. До селян приєдналися і козаки. Основним, таким чином, у творі є образ народу, про що свідчить і назва – “Гайдамаки”, а не, скажімо, “Гонта та Залізняк” чи “Ярема”. Народ у творі зображений […]...
- Народ и личность в романе Л. Н. Толстого – “Война и мир” Известно, что основой “Войны и мира” Л. Н. Толстой считал “мысль народную”. “Я старался писать историю народа”, – одно из знаменательных высказываний автора о своем романе. Однако Андрею Болконскому и Пьеру Безухову писатель отвел в “Войне и мире” совершенно особую роль, едва ли не главную. Всякая попытка сравнения или противопоставления Андрея и Пьера была бы […]...
- Народ и личность в романе Толстого “Война и мир” Лев Николаевич Толстой в романе “Война и мир” отрицает теорию культа великой личности в истории. Роли личности в истории Толстой отводит ничтожно мало места, приравнивая ее к назначению “ярлыка”, то есть давать наименование событиям, фактам и явлениям. Наполеон при жизни получает титул непобедимого и гениального полководца. Толстой развенчивает Наполеона в нравственном плане, обвиняя его в […]...
Фавст скорочено.